ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2005 Справа N 12/363-11/176
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів : Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі
касаційну відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 31.05.2005 року
у справі за позовом ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі
відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ
до ФГ “Нива”
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2004 року, ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі
відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ звернулось до суду з
позовом про стягнення з фермерського господарства “Нива” 5
413,69 грн.
Позивач зазначав, що за умовами укладеного з відповідачем
договору № 263 від 03.03.2000 року та угоди від 14.05.2003 року
про зміну і доповнення зазначеного договору, останній
зобов’язався здійснювати щомісячні розрахунки за спожиту
електроенергію не пізніше 8 днів до початку розрахункового
місяця.
Але спожиту у квітні 2003 року, квітні та червні 2004 року
електроенергію відповідач своєчасно не сплатив, а тому за
перевищення граничної величини споживання електроенергії,
скоригованої відповідно до п. 5.3 Правил користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.1996 р. № 28, повинен сплатити її п‘ятикратну
вартість, що складає 5413,69 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
28.01.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній позивач посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального права і просить постановлені у справі
судові рішення скасувати та постановити нове рішення про
задоволення позову.
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія вважає, що постановлені у справі судові
рішення не можуть залишатися без змін, виходячи із наступного.
Укладаючи 03.03.2000 року договір на постачання електричної
енергії № 263 сторони обумовили, що крім цього договору їх
відносини регулюються і чинним законодавством України.
Таким законодавством, яке регулює відносини, пов‘язані з
виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної
енергії є Закон України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та
інші нормативно-правові акти, до яких відносяться і затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 9.04.2002 року, № 475
Порядок постачання електричної енергії споживачам
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
.
Цим порядком постачання електричної енергії споживачам
запроваджено регулювання постачання електричної енергії шляхом
встановлення граничних величин її споживання і передбачено, що
граничні величини споживання та потужності доводяться до
споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені
договором. Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною
цього договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної
енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої
за цей місяць величини її споживання (п. 11 Порядку
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
) і відповідно до п. 5.3 Правил користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.1996 року № 28 є договірною.
Таким чином висновки місцевого господарського та апеляційного
господарського суду про те, що скоригована до рівня фактично
сплаченої величина споживання електричної енергії не може
вважатись договірною є помилковими.
Споживачі, у разі перевищення встановлених як договірні
граничних величин споживання електричної енергії та потужності
(п. 13 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
) несуть відповідальність згідно з
частинами п‘ятою і шостою статті 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Пунктом 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що споживачі (крім населення,
професійно-навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV
рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у
випадках споживання електричної енергії понад договірну величину
за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам
п‘ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної
величини.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що розрахунки за
спожиту електричну енергію у квітні 2003 року, квітні - травні
2004 року відповідач здійснив несвоєчасно, що надає право
постачальнику здійснювати корегування договірної величини
споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої, а
тому враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового
дослідження судова колегія вважає можливим не передавати справу
на новий судовий розгляд, а постановити нове судове рішення про
часткове задоволення позову з урахуванням наступного.
Споживання електричної енергії понад граничні величини є
правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч. 1
ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
тягне за собою встановлену законодавством України цивільну,
адміністративну і кримінальну відповідальність.
Зазначені види відповідальності не виключають застосування до
господарюючих суб‘єктів санкції, передбаченої ч. 5 ст. 26 Закону
України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, яка є
господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері
господарювання і за своєю природою є штрафною.
Застосовуючи таку санкцію необхідно врахувати, що згідно ст.
233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі якщо належні до сплати штрафні
санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має
право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до
уваги: ступінь виконання зобов‘язання боржником, майновий стан
сторін, які беруть участь у зобов‘язанні не лише майнові, але й
інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо ж порушення зобов‘язання не завдало збитків іншим учасникам
господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів
боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З урахуванням передбачених цією нормою обставин і прав, які
надані суду, судова колегія з урахуванням відсутності збитків
від дій відповідача, повного розрахунку за спожиту
електроенергію, матеріального стану відповідача вважає можливим
позов задовольнити частково у розмірі 1 000 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
28.01.2005 року, постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 31.05.2005 року скасувати.
Позов задовольнити частково. Стягнути з фермерського
господарства “Нива” (код 20541324) на користь ВАТ
“Прикарпаттяобленерго” 1 000 грн. санкцій за перевищення
граничної величини споживання електричної енергії та 171 грн. на
відшкодування судових витрат, а всього 1 171 грн.
У решті позову відмовити.
Видати наказ.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко