ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005
Справа N 14/155
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю
скаргу “Нові технології”
на постанову
Луганського апеляційного Господарського суду
від 02.09.2005р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології”
До Дочірнього підприємства “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк”
Про стягнення 73360,36 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Ходош В.Ю. д. від 15.08.2005
від відповідача: Мартинюк А.П. д. від 9.11.2005
Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові технології” у березні 2005р. заявлений позов про стягнення з Дочірнього підприємства “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк” 72817, 94 грн. боргу за виконані роботи, 466,69 грн. пені, 75,73 грн. –3% річних за несвоєчасну оплату робіт за договором підряду від 22.06.2004 № 22-06/1. Позивні вимоги обґрунтовані приписами статей 853, 882 Цивільного кодексу України (435-15)
. Позивач посилався на невиконання відповідачем зобов’язань з оплати виконаних ним підрядних робіт за названим договором.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.05.2005р., ухваленим суддею Лісовицьким Є.А., позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Дочірнього підприємства “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк” 72817, 94 грн. боргу, 466,69 грн. пені, 75,73 грн. – 3% річних. Рішення суду вмотивоване доведеністю матеріалами справи заборгованості ДП “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк” перед ТОВ “Нові технології” з оплати виконаних підрядних робіт за договором від 22.06.2004 № 22-06/1. Господарський суд, з урахуванням приписів частини 1 статті 853, частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України (435-15)
, дійшов висновку, що акти приймання виконаних робіт, підписані позивачем в односторонньому порядку, є підставою для здійснення розрахунків.
Луганський апеляційний господарський суд у складі головуючого-судді Бородіної Л.І., та суддів Семендяєвої І.В., Якушенко Р.Є. постановою від 02.09.2005 року скасував рішення господарського суду Луганської області, прийняв нове рішення про відмову у позові, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк” задовольнив. Постанова апеляційної інстанції вмотивована приписами статей 875,877, 879, 882, 886 Цивільного кодексу України (435-15)
. В постанові зазначено, що роботи, виконані позивачем, не входять до обсягу робіт, передбачених умовами договору від 22.06.2004 № 22-06/1, а відтак відсутня і заборгованість ДП “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк” перед ТОВ “Нові технології” з оплати за вказаним договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові технології” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову у справі скасувати, як ухвалену з порушенням приписів матеріального та процесуального права, та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Товариство зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково не взято до уваги положення договору підряду від 22.06.2004 № 22-06/1 та Державні будівельні норми України: Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені Наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (v0174241-00)
. При цьому заявник зазначає, що договірна ціна робіт є приблизною, кінцева вартість робіт визначається за фактично виконаними підрядником об’ємам робіт. Окрім того, товариство зазначає, що роботи виконувались ним у відповідності з проектно-кошторисною документацією. Заявник вважає хибним висновок суду апеляційної інстанції щодо визначення спірних відносин позадоговірними, та виконання робіт, за не підписаними відповідачем актами. Скаржник зазначає, що акти виконаних робіт № № 170, 171, 177, 270, 375 неодноразово надсилались відповідачеві, проте не були ним підписані.
Від Дочірнього підприємства “УКБ “Акціонерного банку “Український комунальний банк” відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавств, не вбачає підстав для скасування постанови у справі з огляду на наступне.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді спору. Господарськими судами встановлено, що 22.06.2004року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 22-06/1 на виконання генпідрядником-Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові технології” підрядних будівельних робіт, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду тому відносини сторін регулюються параграфом 3 глави 61 Цивільного кодексу України (435-15)
.
За умовами розділів 2 і 3 укладеного договору сторони домовилися, що замовник - зобов’язується безперервно фінансувати об’єкт та сплатити виконані генпідрядником роботи не пізніше 5 банківських днів після підписання актів здачі-приймання робіт форми КБ-2в, КБ-3, які є підставою розрахунку з генпідрядником. Фінансування здійснене замовником у сумі 194624,86 грн. Заборгованість відповідача за розрахунком позивача становить 72817,94 грн., оскільки акти пред’явлені останнім на суму 267442,8 грн.
Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України (435-15)
за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно умов розділу 2 договору сторони визначили, що договірна ціна робіт, доручених та прийнятих до виконання генпідрядником, складає 140 тис. грн. Якщо виникає необхідність змінити кошторисну вартість робіт, генпідрядник зобов'язаний повідомити замовника та узгодити з ним дані питання до настання строку здачі чергового етапу робіт.
Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України (435-15)
підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації та кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Згідно приписів частини 3 статті 877 ЦК України (435-15)
підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника.
Порядок прийняття робіт визначений у статті 882 ЦК України (435-15)
, зокрема частиною першої статті закріплений обов’язок замовника, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт чи етапу виконаних за договором негайно розпочати їх прийняття. Таким чином, аналіз зазначених норм матеріального права та умов договору свідчить про наявність у позивача обов’язку повідомити відповідача про готовність конкретного етапу виконаних робіт для передачі замовникові за актом при цьому дотримуватись встановленої договором вартості робіт, а в разі збільшення кошторису - вчасно повідомляти відповідача та узгоджувати з ним подальше ведення будівельних робіт. Докази виконання такого обов’язку в матеріалах справи відсутні, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що роботи на спірну суму не входять до обсягу робіт за контрактом, а відтак відносини, що виникли між сторонами у справі з цих підстав, є позадоговірними. Як наслідок, апеляційною інстанцією вірно застосовано частину 4 статті 877 ЦК України (435-15)
, відповідно до якої у разі невиконання підрядником обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва. При цьому враховується, що матеріали справи не містять доказів того, що спірні роботи є необхідними і виконані в інтересах замовника. Слід погодитись з висновком апеляційної інстанції щодо не віднесення до таких доказів зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складений ТОВ”Всеслав - Архательє”, оскільки він не підписаний сторонами. Довід касаційної скарги про те, що відповідачеві неодноразово повідомлялося про виконання робіт, також не підтверджений матеріалами справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, тому переглянута постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 2.09.2005 у справі № 14/155 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології” залишити без задоволення.