Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,

суддів: Гоголь Т.Г.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

“Вайсе –Стиль”, м. Черкаси

на ухвалу господарського суду Черкаської області від

01.08.2005р.

та постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 15.09.2005р.

зі справи № 02/3587 господарського суду Черкаської

області

за позовом Акціонерного товариства “Лігія Текс”, м. Рига

Латвія

до Закритого акціонерного товариства “Вайсе”,

м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Вайсе –Стиль”, м. Черкаси

Про визнання недійсним рішення зборів учасників та Статуту

ТОВ “Вайсе –Стиль”

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явилися, належно повідомлені про час і

місце засідання суду

від відповідача: не з’явилися, належно повідомлені про час і

місце засідання суду

Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) учасники судового процесу належним чином повідомленні про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 19.10.2005р., надіслана сторонам у справі –27.10.2005р.).

Доповідач: Продаєвич Л. В.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство “Лігія Текс”, яке є акціонером ЗАТ “Вайсе”, звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ “Вайсе –Стиль” та ЗАТ “Вайсе” про визнання недійсними рішення зборів учасників від 20.06.2003р. та Статуту ТОВ “Вайсе –Стиль” та про зобов’язання ТОВ “Вайсе - Стиль” повернути ЗАТ “Вайсе” майно, яке було передане до статутного фонду в якості внеску.

Позов обґрунтований тим, що передача основних фондів ЗАТ “Вайсе” в якості внеску до статутного фонду ТОВ “Вайсе –Стиль” позбавила права власності АТ “Лігія Текс” на ці фонди, які є прямим джерелом отримання останнім прибутку.

Одночасно з позовними вимогами товариством заявлено клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь –які дії щодо відчуження або іншого розпорядження рухомим та нерухомим майном згідно переліку. Поданою до суду заявою (а.с. 68) товариство просило заборонити ТОВ “Вайсе - Стиль” та ЗАТ “Вайсе” вчиняти будь –які дії щодо відчуження або іншого розпорядження майном, яке було предметом передачі до статутного фонду.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.08.2005р. (суддя Пащенко А.Д.) порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 19.08.2005р.

Господарським судом у пункті 6 вказаної ухвали задоволено клопотання позивача та на підставі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) заборонено ТОВ “Вайсе –Стиль” та ЗАТ “Вайсе” вчиняти будь –які дії щодо відчуження або іншого розпорядження наступним майном: адміністративно –виробничим приміщенням вартістю 4137539,77 грн., обладнанням цехів загальною вартістю 111-5069,52 грн., обладнанням механічного цеху загальною вартістю 3730,02 грн., компресорною ділянкою вартістю 109820, 63 грн., обладнанням розрахунково –технічної та комп’ютерної техніки вартістю 38211,02 грн., транспортом легковим вартістю 21267,91 грн., транспортом вантажним вартістю 13827,31 грн., офісними меблями, інвентарем вартістю 19101,80 грн., побутовою технікою вартістю 6880,26 грн. Не погоджуючись з ухвалою суду в цій частині ТОВ “Вайсе –Стиль” подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області, яка переглянута в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2005р. (судді: Федоров М.О. –головуючий, Швець В.О., Яковлєв М.Л.) - залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Постанова мотивована тим, що заборона відповідачам вчиняти певні дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна є необхідним заходом, оскільки його відчуження може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

ТОВ “Вайсе –Стиль” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій ставить питання про часткове скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 01.08.2005р., а саме п. 6 та постанови Київського міжобласного господарського суду від 15.09.2005р. Вважає, що судами не дотримані вимоги ст.ст. 66, 77, 99 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та положення Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (v_611800-94) .

Скаржник посилається на те, що позивачем не надано суду жодного доказу того, що відповідачі по справі мають намір знищити, погіршити чи якимось чином приховати спірне майно, що в свою чергу могло б зробити неможливим виконання судового рішення. Вважає, що вжиття заходів щодо забезпечення позову у такий спосіб можливе за позовом про витребування майна у своє володіння. Посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник зазначає про розгляд апеляційної скарги, який здійснено без участі скаржника та першого відповідача по справі, а також не задоволення судом клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду подано позов, однією із вимог якого є вимога про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ “Вайсе –Стиль”, яким затверджено Статут товариства, до статутного фонду якого одним із його засновників –ЗАТ “Вайсе” передано майно, що зазначено у п. 2.1 Статуту. Позивач вважає, що така передача майна направлена на припинення діяльності та подальшу ліквідацію АТ “Спільного українського –латвійського підприємства з іноземною інвестицією “Вайсе”, правонаступником якого є ЗАТ “Вайсе”, а акціонером товариства є АТ “Лігія Текс”. Позивач також ставить питання про повернення майна ЗАТ “Вайсе”.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить господарський суд здійснити захист порушеного права шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб’єктів господарювання.

До розгляду справи, на підставі клопотання позивача, господарський суд забезпечив позов шляхом заборони ТОВ “Вайсе –Стиль” та ЗАТ “Вайсе” вчиняти будь –які дії щодо відчуження або іншого розпорядження майном, зазначеним у п. 6 оскаржуваної ухвали.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) заходи щодо забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду.

Право вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено застосування забезпечення позову таким заходом як - заборона відповідачеві вчиняти певні дії, тобто дана заборона має ціль зберегти існуюче становище сторін.

Застосований господарським судом забезпечувальний захід колегія суддів вважає правильним, оскільки у разі задоволення позову суд відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) має зобов’язати ТОВ “Вайсе –Стиль” повернути ЗАТ “Вайсе” майно, яке було передане в якості внеску до статутного фонду і утруднити чи зробити неможливим виконання такого рішення може його відсутність у другого відповідача.

Посилання скаржника на неврахування судами Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (v_611800-94) , колегія суддів вважає безпідставним, оскільки п. 8 цього Роз’яснення (v_611800-94) передбачено, що за наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь –який спосіб тощо.

Викладені в касаційній скарзі доводи товариства стосовно розгляду справи без участі сторін та не задоволення клопотання про перенесення розгляду справи визнаються колегією такими, що не впливають на законність ухвали, яка прийнята на підставі ст.ст. 64, 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

З огляду на викладене, ухвала господарського суду відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , за якими умовою застосування заходів щодо забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю тощо на момент виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.08.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2005р. зі справи № 02/3587 - залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вайсе –Стиль”, м. Черкаси –залишити без задоволення