ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2005 Справа N 22/166
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши у Приватного підприємства “Електропромсервіс”
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на рішення від 14.06.2005 господарського суду Полтавської
області
У справі № 22/166 господарського суду Полтавської
області
За позовом Приватного підприємства “Електропромсервіс”
До Приватного підприємства “Електромашсервіс”
Про стягнення 4800 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Гринчук А.М.
- відповідача не з’явились
В С Т А Н О В И В:
У березні 2005р. приватне підприємство “Електропромсервіс”
звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПП
“Електромашсервіс” 4800 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
14.06.2005р. (суддя Георгієвський В.Д.) в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
його скасувати як таке, що винесене при неправильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної
скарги та проаналізувавши на підставі встановлених обставин
справи застосування норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується
матеріалами справи, 01.09.2004р. між сторонами у справі укладено
договір купівлі-продажу № 15, відповідно до якого позивач
здійснив передплату за товар в розмірі 18204 грн., що становило
76% його вартості.
08.09.2004р., на виконання умов договору, здійснено доставку
передплаченого товару, в якому виявились недоліки, про що
22.10.2004р. було складено акт
В зв’язку з цим, позивач відмовився від прийняття товару і
просив відповідача повернути йому 18204 грн. передплати, 668
грн. транспортних витрат, 1500 грн. упущеної вигоди та 4800 грн.
штрафу.
Відповідач, вимоги позивача, задовольнив частково та повернув
позивачу 18204 грн. передплати та 668 грн. транспортних витрат.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою стягнення
з відповідача 4800 грн. штрафу, що становить 20% вартості
неякісного товару та 1500 грн. витрат на послуги адвоката.
Місцевий господарський суд, дослідивши обставини у справі,
дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для
задоволення вимог позивача, оскільки згідно ч. 7 ст. 269 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, на яку посилався позивач, у разі поставки
товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право
стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі,
передбаченому ст. 231 цього Кодексу ( 436-15 ) (436-15)
, якщо інший
розмір не передбачено законом або договором.
Статтею 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, а саме п. 2, встановлено, що
штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару, який просить
стягнути позивач, стягується у разі, якщо порушено господарське
зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом
господарювання, що належить до державного сектора економіки або
порушення пов’язане з виконанням державного контракту або
виконання зобов’язання за рахунок Державного бюджету України чи
за рахунок державного кредиту.
Судом встановлено, що сторони не є суб’єктами господарювання, що
належать до державного сектора економіки, порушення не пов’язано
з виконанням державного контракту, а договором купівлі-продажу
№ 15, на підставі якого здійснювалась поставка товару, не
передбачено стягнення штрафу в заявленому розмірі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду,
викладених в оскаржуваному рішенні.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що в силу вимог
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого
господарського суду України не вбачає підстав для скасування
прийнятого у справі рішення, яке відповідає матеріалам справи та
чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2005р.
у справі № 22/166 залишити без змін, а касаційну скаргу –без
задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська