ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.10.2005                                 Справа N 21/521(4/240)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому   ЗАТ “Луганський трубний завод”
судовому засіданні в
м. Києві, касаційну скаргу
на постанову               Луганського апеляційного
                           господарського суду від 14.04.2005
                           року
у справі                   № 21/521
за позовом                 Державного територіально-галузевого
                           об’єднання “Південно-Західна
                           залізниця”
до                         ЗАТ “Луганський трубний завод”
 
Про   стягнення 17325,00 грн.,
 
за участю представників:
позивача:                  - Чернов С.В.,
відповідача:               - Столпер Н.М.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою  господарського суду Луганської області  від  22.02.2005
року  у  справі  21/521 (суддя Зюбанова Н.М.)  позов  Державного
територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”
до  ЗАТ  “Луганський трубний завод” про стягнення 17325,00  грн.
штрафу   залишено  без  розгляду  на  підставі  п.  5   ст.   81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою  Луганського  апеляційного  господарського  суду  від
14.04.2005 року (судді: Медяниця О.Є., Баннова Т.М., Єжова С.С.)
ухвала  господарського  суду Луганської області  від  22.02.2005
року   скасована,   справу  направлено  на  новий   розгляд   до
господарського суду Луганської області.
 
Не   погоджуючись   з  постановою  суду  апеляційної   інстанції
відповідач  звернувся до Вищого господарського  суду  України  з
касаційною   скаргою,  в  якій  просить  постанову   Луганського
апеляційного   господарського   суду   скасувати,    а    ухвалу
господарського  суду Луганської області від  22.02.2005  року  у
справі  21/521  залишити без змін. В обґрунтування  своїх  вимог
заявник  посилається  на  те,  що  судом  апеляційної  інстанції
неправильно  застосовані норми матеріального  та  процесуального
права, що призвело до прийняття незаконного судового акту.
 
Колегія   суддів,  заслухавши  пояснення  представників  сторін,
обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши   юридичну
оцінку  обставин  справи та повноту їх встановлення,  дослідивши
правильність  застосування господарським судом першої  інстанції
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
 
Згідно п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , господарський суд залишає позов без розгляду, якщо
позивач  без  поважних причин не подав витребувані господарським
судом  матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник
позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і
його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
 
Господарський суд першої інстанції залишив позов без розгляду, з
тих підстав, що позивачем заявлено до стягнення суму штрафу,  за
неправильне зазначення найменування та коду вантажоодержувача  у
залізничній  накладній, виходячи із розміру провізної  плати  на
особливих  умовах,  разом з тим окремий договір  на  перевезення
вантажів  на  особливих  умовах, на  вимогу  суду,  останнім  не
представлений.
 
Однак,  як  правильно дійшов висновку суд апеляційної інстанції,
при  наявності у матеріалах справи: накладної № 50363904,  актів
загальної  форми № 190 від 18.06.2004 року, № 198 від 20.06.2004
року  та  інших  доказів, господарський суд  мав  можливість,  а
відтак  повинен був розглянути спір по суті, виходячи із розміру
провізної  плати без врахування двадцятивідсоткового  збільшення
за   перевезення  на  особливих  умовах,  якщо  таке  збільшення
документально не підтверджене.
 
Таким  чином,  висновок суду апеляційної інстанції  про  те,  що
місцевий господарський суд не здійснив усі необхідні заходи  для
вирішення  даного  спору,  чим  порушив  процесуальні  норми,  є
обґрунтованим.
 
Враховуючи  наведене,  судова колегія прийшла  до  висновку  про
правомірність оскаржуваної постанови, яка відповідає  положенням
ст.  105  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та вимогам,  що  викладені  в
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11
“Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами та доповненнями.
 
Твердження  оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального  та
процесуального  права  при прийнятті оскаржуваної  постанови  не
знайшли  свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для  зміни
чи  скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  ЗАТ “Луганський трубний завод”  залишити  без
задоволення.
 
Постанову  Луганського  апеляційного  господарського  суду   від
14.04.2005 року у справі № 21/521 залишити без змін.
 
Головуючий, суддя  С.Щотка
 
С у д д і          Н.Мележик
 
                   О.Подоляк