ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2005 Справа N 16/196
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий Невдашенко Л.П.
Судді Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши у Відкритого акціонерного товариства лізингової
відкритому компанії “Укртранслізинг”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 01.07.2005 Київського апеляційного
господарського суду
У справі № 16/196 господарського суду міста Києва
За позовом Фонду державного майна України
До 1.Відкритого акціонерного товариства лізингової
компанії “Укртранслізинг”
2.Товариства з обмеженою відповідальністю
“Л.І.Т.Груп”
3-я особа без ТОВ “Сучасні технології та інвестиції”
самостійних вимог
на стороні
відповідача-2
за участю Генерального прокурора України
Про визнання недійсним протоколу
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача не з’явились
- відповідача –1 Труш О.М.
- відповідача –2 Труш О.М.
3-ї особи Труш О.М.
прокурора не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Фонд державного майна України (з врахуванням уточнених позовних
вимог) звернувся з позовом до ВАТ “Укртранслізинг” (відповідач
–1) та ТОВ “Л.І.Т Груп” (відповідач –2) про визнання недійсним
рішення, прийнятого на засіданні Наглядової Ради ВАТ
“Укртранслізинг” 26.08.2004 р. щодо надання згоди на укладання
договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсними
договорів купівлі-продажу нежилих приміщень № 52, 54 (в літ. Б)
по вул.Щорса, 7/9 у м. Києві, № 54, 19 (в літ. В) по вул.Щорса,
7/9, у місті Києві, укладених 29.11.2004 р. із застосуванням
правових наслідків, передбачених ч. 1 ст. 216 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2005 р. в
позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.07.2005 р. рішення господарського суду скасоване і позов
задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення Наглядової Ради ВАТ–лізингової
компанії “Укртранслізинг” від 26.08.2004 р. щодо надання згоди
на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення
№ 52, 54 (в літ. Б) по вул.Щорса, 7/9 у м. Києві, укладеного
ВАТ-лізинговою компанією “Укртранслізинг” та ТОВ “Л.І.Т. Груп”
29.11.2004 р.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення
№ 54,19 (в літ. В) по вул.Щорса, 7/9 у м. Києві, укладеного
ВАТ–лізинговою компанією “Укртранслізинг” та ТОВ “Л.І.Т. Груп”
29.11.2004 р.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення
нежилого будинку (літ. А) по вул.Щорса, 7/9, у місті Києві,
укладеного ВАТ-“Лізинговою компанією “Укртранслізинг” та ТОВ
“Л.І.Т. Груп” 29.11.2004 р.
Не погоджуючись з даною постановою ВАТ “Лізингова компанія
“Укртранслізинг” звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою у якій посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального права просить її
скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без
змін.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановив та зазначив господарський суд м. Києва, 29.11.2004
р. між відповідачами (ВАТ “Укртранслізинг” та ТОВ “Л.І.Т. Груп”)
укладено договори купівлі-продажу нежилих приміщень № 52, 54 (в
літ. Б), № 54, 19 (в літ. В), нежилого будинку (літ. А) по
вулиці Щорса, 7/9 у місті Києві, відповідно до яких ВАТ
“Укртранслізинг” продав, а ТОВ “Л.І.Т. Груп” купив вказані
нежилі приміщення. Договори купівлі-продажу посвідчені
нотаріально та зареєстровані в реєстрі за номерами 3981, 3982,
3983 відповідно. В судовому засіданні відповідач-1 надав виписку
з державного реєстру правочинів № 884156 від 13.04.2005 року,
якою підтверджено нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію
вказаних договорів.
Фонд державного майна України є акціонером ВАТ “Укртранслізинг”.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій від 21.07.2004
року № 3-а/560 позивач (ФДМУ) за актом приймання-передачі від
01.04.2004 року передав відповідачу-1 (ВАТ “Укртранслізинг”)
нежилі приміщення № 52, 54 (в літ.Б), № 54,19 (в літ.В), нежилий
будинок (літ. А) по вул.Щорса, 7/9 у місті Києві в рахунок
часткової оплати акцій.
Статтею 152 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено,
що акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений
на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
Статтею 115 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що
господарське товариство є власником майна, що передано йому
учасниками у власність як внесок до статутного фонду.
Статтею 13 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ (із змінами і
доповненнями) передбачено, що вкладами учасників та засновників
товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші
матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею,
водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами,
обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, в тому
числі в іноземній валюті.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником майна, переданого
йому засновниками і учасниками у власність, продукції,
виробленої товариством в результаті господарської діяльності,
одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не
заборонених законом.
Таким чином, право власності на нежилі приміщення № 52, 54 (в
літ.Б), № 54, 19 (в літ. В), нежилий будинок (літ. А) по
вул.Щорса, 7/9, у місті Києві набуто відповідачем –1 (ВАТ
“Укртранслізинг”) на законних підставах у відповідності до вимог
закону.
Спірні договори купівлі-продажу нежилих приміщень укладені
відповідачами за попередньою згодою Наглядової Ради
відповідача-1 на підставі рішення від 26.08.2004 року (протокол
№ 7).
Статутом відповідача-1 (пункти 8.6.11, 8.6.14) до компетенції
Наглядової Ради віднесено в тому числі попереднє надання згоди
голові правління товариства на укладання договорів (угод), що
перевищує 1 мільйон гривень, але не більше 50 відсотків
статутного фонду, а також попереднє надання згоди голові
правління на укладання незалежно від суми договорів лізингу
(оренди, найму) та договорів відчуження майна, яке знаходиться в
лізингу (оренді, наймі), або яке внесено до статутного фонду.
Положення про Наглядову Раду затверджено рішенням загальних
зборів відповідача-1 від 30.01.2004 р. (протокол б/н), яким
також визначено склад Наглядової Ради у кількості п’яти осіб та
обрано членів Наглядової Ради від акціонерів.
Положенням про Наглядову Раду передбачено віднесення до
компетенції Наглядової ради вирішення вказаних вище питань
(пункти 3.3.11, 3.3.14). Статутом відповідача –1(пункти 8.12.,
8.13) та Положенням про Наглядову Раду(пункти 4.1, 4.2)
передбачено, що Наглядова Рада, як правило, вирішує питання,
віднесені до її компетенції, на своїх засіданнях, які можуть
бути черговими або позачерговими. Чергові засідання скликаються
не менш як раз у квартал.
Скликання та організація ведення засідань Наглядової Ради
Положенням про Наглядову Раду (пункт 3.4) віднесено до
компетенції голови Наглядової Ради.
Про проведення чергового засідання наглядової ради 26.08.2004
року члени Наглядової Ради були повідомлені головою Наглядової
Ради персонально (докази в матеріалах справи а.с. 86, 87, 88,
89,90,91 том 1);
- цінним листом № 19/1 від 30.04.2004 року (доданий до
матеріалів справи) на ім’я Лазаренка С.Ж. (члена наглядової Ради
від Фонду державного майна України), направленого на адресу
Фонду державного майна України: м. Київ, вул.Кутузова, 19/8;
цінним листом № 19/2 від 30.04.2004 року (доданий до матеріалів
справи) - на ім'я Горілея С.В. (члена Наглядової ради від
Державної адміністрації залізничного транспорту України),
направленого на адресу Державної адміністрації залізничного
транспорту України: м. Київ, вул. Тверська, 5, з вказівкою дати
проведення чергових засідань Наглядової Ради та порядку денного
засідань.
Таким чином, членів Наглядової Ради було належним чином
повідомлено про проведення чергового засідання Наглядової Ради.
Положенням про Наглядову Раду відповідача-1 (пункти 4.9., 4.10.,
4.14.) передбачено, що член Наглядової Ради може брати участь у
засіданнях особисто, або, за наявності поважних причин, надавати
наглядовій Раді свою однозначну думку у письмовій формі по всім
питанням порядку денного. При цьому, Наглядова Рада має право
приймати рішення, якщо на засіданні чисельність присутніх та
відсутніх з поважних причин, які надали свою однозначну думку у
письмові формі, складає більшість членів Наглядової ради.
Рішення приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової
Ради, присутніх та відсутніх з поважних причин, які надали свою
однозначну думку у письмові формі по всім питанням порядку
денного.
Тобто, відповідно до положення про Наглядову Раду, рішення
Наглядової Ради можуть прийматись щонайменше трьома голосами
членів Наглядової Ради (як простою більшістю з п'яти голосів),
при цьому серед цих трьох голосів в тому числі можуть бути
голоси відсутніх членів наглядової Ради, від яких отримано в
письмовій формі їх однозначну думку з питань порядку денного.
Відповідно до Протоколу № 7 від 26.08.2004 року присутніми на
засіданні наглядової Ради були три члени наглядової Ради, тобто
більшість членів Наглядової Ради (з п'яти членів). Члени
Наглядової Ради від ФДМУ (позивача) та ДАЗТУ на засіданні були
відсутні.
Відповідач-1 в судовому засіданні пояснив, що від членів
Наглядової ради (від ФДМУ та ДАЗТУ) не надходило будь-яких
повідомлень про причини відсутності на засіданні їх
представників, а також не було надано у письмовій формі їх
однозначної думки з питань порядку денного.
Тобто, чергове засідання Наглядової Ради 26.08.2004 року
проведено у відповідності до вимог статуту, положення про
Наглядову Раду та було правомочне приймати рішення.
В судовому засіданні, як зазначив місцевий господарський суд,
відповідач-1 додатково повідомив, що 28.03.2005 року було
проведено перше чергове засіданні Наглядової Ради у 2005 році,
на якому в тому числі було розглянуто питання щодо укладених
відповідачем-1 договорів купівлі-продажу нежилих приміщень № 52,
54 (в літ. Б) по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві, № 54, 19 (в літ. В)
по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві, нежилого будинку (літ. А) по вул.
Щорса 7/9 у місті Києві від 29.11.2004 року, у зв'язку із
надходженням від позивача копії позовної заяви про визнання
вказаних договорів недійсними.
Про проведення засідання Наглядової Ради 28.03.2005 року члени
Наглядової Ради повідомлені головою Наглядової Ради письмово
листами № 36/1 від 10.02.2005р. - на ім'я Лазаренко С.Ж. (від
ФДМУ) та № 36/2 від 10.02.2005р. - на ім'я Горілея С.В. (від
ДАЗТУ). Відповідачем-1 надано суду фіскальні чеки та описи
вкладення у цінні листи на підтвердження направлення вказаних
повідомлень (а.с. т.1 а.с. 89-91).
На черговому засіданні 28.03.2005 року члени Наглядової Ради від
позивача та третьої особи без самостійних вимог на стороні
позивача були відсутні.
Рішенням Наглядової Ради № 11 від 28.03.2005 року схвалено
договори купівлі-продажу нежилих приміщень № 52, 54 (в літ. Б)
по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві, договору купівлі-продажу нежилих
приміщень № 54, 19 (в літ.В) по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві та
договору купівлі-продажу нежилого будинку (літ. А) по вул.
Щорса, 7/9 у місті Києві, які були укладені 29.11.2004 року.
Таким чином, підстави наведені позивачем в позовній заяві про
визнання недійсними протоколу № 7 засідання Наглядової Ради ВАТ
„Укртранслізинг” від 26.08.2004 року, визнання недійсними
договорів купівлі-продажу нерухомого майна та договорів
купівлі-продажу нежилих приміщень № 52, 54 (в літ. Б) по вул..
Щорса, 7/9 у м. Києві; № 54, 19 (в літ. В) по вул. Щорса, 7/9 у
м. Києві, укладені 29.11.2004р.; нежилого будинку (літ. А) по
вул.. Щорса, 7/9, у місті Києві; та уточненнях до позовної
заяви, а саме: проведення засідання Наглядової Ради без двох
членів Наглядової Ради не є обґрунтованими та з цих підстав
господарський суд не може визнати Протокол № 7 засідання
Наглядової Ради ВАТ „Укртранслізинг” від 26.08.2004 року та
вищевказані договори недійсними.
Скаржник –ВАТ лізингова компанії “Укртранслізинг” наголошує, що
за тих обставин, що встановив місцевий господарський суд та які
підтверджені матеріалами справи апеляційний господарський суд
неправильно застосував норми матеріального права в частині
визначення вимог щодо порядку прийняття рішення Наглядовою Радою
акціонерного товариства, а тому безпідставно скасував
обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене та те, що члени Наглядової ради про чергове
засіданні були повідомлені належним чином, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а постанова апеляційного
господарського суду - скасуванню, як необґрунтована та така, що
прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.07.2005р. у справі № 16/196 скасувати, а рішення
господарського суду міста Києва від 19.04.2005р. у даній справі
залишити без змін.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська