ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.10.2005                                        Справа N 12/497
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашекно Л.П. – головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу     Державного    підприємства    “Національна     атомна
енергогенеруюча  компанія “Енергоатом”  в  особі  відокремленого
підрозділу  “Запорізька атомна електрична станція” на  постанову
Запорізького  апеляційного господарського  суду  від  12.04.2005
року  у  справі № 12/497 Господарського суду Запорізької області
за       позовом      Державного      підприємства      “Східний
гірничо-збагачувальний     комбінат”,     м.     Жовті     Води,
Дніпропетровської    області,   до    Державного    підприємства
“Національна  атомна  енергогенеруюча  компанія  “Енергоатом”  в
особі  відокремленого підрозділу “Запорізька  атомна  електрична
станція”, м. Енергодар, Запорізької області,
 
про   стягнення 6 253 грн. 39 коп. ,
 
за участю представників:
ДП Схід ГЗК –Дроботи С. А. (дов. № 18/558 від 27.01.2005 р.),
ДП “НАЕК “Енергоатом” –Хижняка О.О. (дов. від 02.08.2005 р.),
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У   вересні   2004   року  позивач  ДП  СхідГЗК   звернувся   до
господарського   суду   з  позовом  до  відповідача   –ДП   НАЕК
“Енергоатом “в особі Запорізької АЕС про стягнення 6 253 грн. 39
коп.
 
Вказував,  що  відповідно до умов договору від  02.11.1995  року
№ 4/96-Ц про створення науково-технічної продукції та додаткової
угоди  №  6  до договору до суми договору були включені  послуги
Держцентрякості вартістю 6 253 грн. 39 коп.
 
Посилаючись  на  невиконання  відповідачем  умов  договору  щодо
оплати виконаних послуг, просив задовольнити позов, стягнути  на
його користь заборгованість за договором.
 
Рішенням  Господарського суду Запорізької області від 19.01.2005
року (суддя Проценко А.А.) позов задоволено.
 
Постановлено  стягнути з відповідача на користь позивача  6  253
грн.  39  коп.  основного боргу, 62 грн. 53  коп.  в  повернення
витрат   по   сплаті   держмита   та   118   грн.   витрат    на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Рішення  суду  мотивовано  тим, що відповідачем  порушено  умови
договору щодо оплати послуг Держцентрякості відповідно  до  акту
№ 4/96-14 здачі-прийомки науково-технічної продукції.
 
Постановою  Запорізького  апеляційного господарського  суду  від
12.04.2005  року (колегія суддів у складі: Кричмаржевський  В.А.
–головуючий,  Мірошниченко М.В., Яценко О.М.) рішення  місцевого
суду   залишено  без  змін,  з  мотивів  відповідності   рішення
місцевого суду обставинам справи та вимогам закону.
 
У  касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  постанову
апеляційного  суду  з  підстав  невідповідності  до  вимог  норм
матеріального та процесуального права.
 
Заслухавши   доповідача,   представників   сторін,   перевіривши
правильність   застосування   судом   норм   матеріального    та
процесуального  права судова колегія Вищого господарського  суду
України   дійшла  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
 
Відповідно  до  роз’яснень Пленуму Верховного Суду  України,  що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про  судове
рішення”  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги процесуального законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з  нормами
матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню   до   даних
правовідносин.
 
Постанова  суду апеляційної інстанції та рішення місцевого  суду
відповідають   зазначеним  вимогам,  оскільки   ґрунтуються   на
всебічному,  повному і об’єктивному розгляді в судовому  процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
 
Так,  судами  встановлено,  що спірні правовідносини  виникли  з
договору  №  4/99-Ц  від 2.11.1995 року на створення  (передачу)
науково-технічної продукції, відповідно до умов якого відповідач
поручає,   а   позивач  приймає  на  себе  модернізацію   блоків
детектування  БДЕГ-ОІР, ВДЕГ-02Р та блоків проміжних  БМ-04Р  та
БМ-05Р.
 
Відповідно  до  п. 2.2 договору оплата проводиться  поетапно  по
актам  прийому-передачі  не  пізніше  місячного  строку  з   дня
підписання договору замовник зобов’язаний перерахувати  аванс  у
сумі 50% від договірної ціни по поточного року.
 
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 6 до договору № 4/96-Ц від
02.11.1995  року  в вартість робіт по договору включено  послуги
Держцентрякості в сумі 6 253 грн. 39 коп.
 
                           (а.с. 11).
 
Актом  № 4/96-Ц прийому-передачі науково-технічної продукції  по
договору   №  4/96-Ц  від  02.11.1995  р.  позивач  передав,   а
відповідач  прийняв послуги сторонніх організацій по  додатковій
угоді № 6 до договору на суму 6 253 грн. 39 коп.
 
                           (а.с. 12).
 
Згідно  ст. 525, 526, ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         зобов’язання повинні
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а  за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту  або  інших вимог, що звичайно ставляться.  Одностороння
відмова   від   виконання  зобов’язань   не   допускається   або
одностороння  зміна  його  умов не допускається,  якщо  інше  не
встановлено договором або законом.
 
Встановивши  факт  невиконання відповідачем умов  договору  щодо
порядку оплати виконаних послуг.
 
Дані  висновки  суду  повністю відповідають  встановленим  судом
обставинам  та  положенням наведених норм  права,  що  правильно
застосуванні судом до вирішення спірних правовідносин.
 
З  заведеними  висновками  правильно погодився  суд  апеляційної
інстанції,  розглядаючи  справу в апеляційному  провадженні,  та
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
 
Посилання   касаційної  скарги  на  те,  що  спірна  сума   була
зарахована   згідно  з  протоколом-погодженням   №   45/15   від
07.06.2001
 
                        (т. 1 а.с.31,32)
 
були  належно  перевірені  судами  при  вирішенні  справи,  суди
попередніх   інстанцій  встановили  що  за  вказаним  протоколом
погодженням була взаємозарахована сума 677 335 грн. 15  коп.  із
договору  №  4/96-Ц  увійшли лише суми за актами  №  4/96-10  та
№ 4/96-12, тому їх слід залишити поза увагою
 
                         (т. 1 а.с. 34).
 
Крім  того, місцевий та апеляційний господарські суди правомірно
не  прийняли до уваги при розгляді справи посилання скаржника на
здійснення  між  сторонами взаємозаліку, оскільки заборгованість
виникла  після  дати складання акту звірки та проведення  самого
взаємозаліку.
 
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань
позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить
вимогам  ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , і тому до  уваги  не
беруться.
 
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами  розгляду справи у суді першої інстанції  за  винятком
процесуальних  дій, пов'язаних із встановленням обставин  справи
та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
 
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  Державного підприємства  “Національна  атомна
енергогенеруюча  компанія “Енергоатом”  в  особі  відокремленого
підрозділу  “Запорізька атомна електрична станція” залишити  без
задоволення.
 
Постанову  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
12.04.2005 року у справі № 12/497залишити без змін.
 
Головуючий:   Невдашенко Л.П.
 
Судді:        Михайлюк М. В.
 
              Дунаєвська Н.Г.