ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2005 Справа N 5/9
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства “Полтавхіммашбуд” на
рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2005
року у справі № 5/9 Господарського суду Полтавської області за
позовом Закритого акціонерного товариства “Кременчуцьке
управління механізації будівництва”, м. Кременчук, Полтавської
області, до Закритого акціонерного товариства “Полтавхіммашбуд”,
м. Полтава,
про стягнення 254 771 грн. 73 коп. ,
за участю представника
ЗАТ “Полтавхіммашбуд” –Сенкевича В.І. (дов. № 02 від 4.01.2005
р.),
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року позивач ЗАТ “Кременчуцьке управління
механізації будівництва” пред”явив у господарському суді позов
до відповідача -ЗАТ “Полтавхіммашбуд” про стягнення 254 771 грн.
73 коп.
Вказував, що відповідно до укладеного з відповідачем договору
субпідряду № 3 від 18.01.2004 року він надав останньому
будівельну техніку та механізми для будівництва з обслуговуючим
персоналом та заправкою техніки паливно-мастильними матеріалами.
Посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язання щодо
погашення заборгованості в сумі 254 964 грн. 17 коп. , що
виникла у І кварталі 2004 року та відмову від сплати непогашеної
частини боргу, позивач просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.03.2005
року (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 252 953
грн. 73 коп.
Рішення мотивоване посиланнями на ст. 525, 526 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та невиконанням відповідачем умов договору.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом
вимог норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати рішення.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки
ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з
укладеного між сторонами договору субпідряду № 3 від 18.01.2004
року, що був підписаний уповноваженими представниками обох
сторін та скріплених їх печатками, та відповідно до умов якого
позивач-субпідрядник зобов”язався виділяти на об”єкти
відповідача –замовника будівельні машини та механізми, а
відповідач –здійснити розрахунки за виконані субпідрядником
роботи.
Згідно п. 4 договору замовник - відповідач взяв на себе
зобов”язання по погашенню протягом першого півріччя 2004 року
заборгованості за виконані станом на 1.01.2004 року підрядні
роботи в сумі 254 964 грн. 17 коп.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд повно
та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно
встановив, і виходив з того, що відповідач не виконав
зобов”язання передбачені п. 4 Договору та не сплатив у
визначений сторонами термін заборгованість в сумі 254 771 грн.
73 коп. , з врахуванням часткової сплати боргу.
Дані висновки суду грунтуються на матеріалах справи,
відповідають встановленим обставинам та вимогам закону, зокрема
ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідно до яких
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом.
Так, з матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що
з 2000 року правовідносини між сторонами здійснювалися на
підставі договорів субпідряду, умовами яких передбачалося
погашення генпідрядником заборгованості перед субпідрядником за
виконані останнім роботи за попередній період.
Згідно ст. ст. 837, 838 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що правильно
застосовані судом до врегулювання спірних правовідносин, за
договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на
свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони
(замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити
виконану роботу. У разі залучення підрядником до виконання робіт
інших осіб (субпідрядників), підрядник виступає перед замовником
як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.
Отже, викладені у рішенні висновки щодо виникнення у відповідача
зобов”язання по сплаті передбачених договором субпідряду
платежів за виконані субпідрядником роботи, слід вважати
правильними.
Відповідно до ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставами до
виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші
правочини.
Твердження касаційної скарги про виконання відповідачем
передбачених договором робіт та посилання на відомість № 5
взаєморозрахунків між сторонами за 2004 рік правильності
висновків місцевого господарського суду не спростовують,
оскільки п. 4 Договору сторони передбачили зобов”язання
відповідача щодо сплати заборгованості за попередній період,
вимоги щодо недійсності договору або його частини не були
предметом розгляду суду, відомість № 5 не містить відомостей про
затвердження її обома сторонами, і тому ці твердження слід
залишити поза увагою.
Доводи скарги про те, що борг в сумі 254 964 грн.17 коп. виник у
2000-2001 роках і не є предметом спору не грунтуються на
матеріалам справи, з яких вбачається, що предметом спору є
зобов”язання відповідача по сплаті передбаченої умовами договору
субпідряду заборгованості в сумі 254 771 грн. 73 коп.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань
позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до уваги не
беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням, прийняте судом рішення відповідає нормам
чинного законодавства та підстав для його скасування не
вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Полтавхіммашбуд” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2005
року у справі № 5/9 залишити без змін.
Головуючий: Невдашенко Л.П.
Судді: Михайлюк М. В.
Дунаєвська Н.Г.