ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 39/20
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКОН” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2005р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКОН” до Державного комунального підприємства “Управління по ремонту та експлуатації автошляхів”
про стягнення сум
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У січні 2005 року ТОВ “ЮКОН” пред'явило в господарському суді позов до Державного комунального підприємства “Управління по ремонту та експлуатації автошляхів” (правонаступник –Державне комунальне підприємство “Управління по ремонту та експлуатації автодоріг”) про стягнення 63836 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2005р. (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. (судді Коршун А.О. –головуючий, Виноградник О.М., Джихур О.В.), у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач простить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2005р. скасувати і стягнути з відповідача 63836 грн. збитків, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 257 ЦК України (435-15) загальна позовна давність встановлюється у три роки.
За приписом ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України (435-15) сплив позовної давності, про застосуванні якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Причину ж пропуску строку позовної давності, в разі доведеності цього факту, у порушення вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) , суд не з’ясував і оцінки цим обставинам не дав.
Водночас, судом належним чином не перевірено питання про те, чи мав місце пропуск строку позовної давності.
Як посилався позивач договором № 1/4-99/29/3 від 29.12.1998р. конкретний термін виконання взаємних зобов’язань сторін визначений не був.
Суд цих посилань позивача належним чином не перевірив і оцінки у контексті положень ч. 5 ст. 530 цього ж Кодексу (1798-12) не дав.
За таких обставин ухвалені судові рішення визнати законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКОН” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2005р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай С у д д і І.Вовк П. Гончарук