35/91-05(н.р.40/142-04) Про визнання недійсним договору - Текст документа

ТОВ “Кипарис” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Форум ЛТД” про визнання недійсним угоди про відступлення права вимоги від 27.08.2002 р. за договором купівлі-продажу між ТОВ “Кипарис” та ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі відособленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.05.2004 р. позов задоволено, визнано недійсною угоду про відступлення права вимоги.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2005 р. задоволено касаційну скаргу ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі відособленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2004 р. та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківського області від 17.05.2005 р. (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено, визнано недійсною угоду про відступлення права вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі відособленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2005 р. та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. ст. 42, 43, 47, 43, 84 ГПК України (1798-12) , а також ст. 216 Цивільного кодексу України (435-15) .

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказував, зокрема, на те, що судом при визнанні спірної угоди недійсною не застосовано наслідки визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України (435-15) , який підлягає застосуванню до даних правовідносин, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Проте, під час нового розгляду справи судом першої інстанції в порушення приписів ст. 111-12 ГПК України (1798-12) не враховано зазначеної вказівки суду касаційної інстанції, чим повторно порушено норми матеріального права.

Разом з тим, суд касаційної інстанції в постанові від 26.01.2005 р. зазначав, що ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі відособленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС в касаційній скарзі посилається на те, що воно одержало повідомлення від ТОВ “Кипарис” про уступку права вимоги ТОВ “Форум ЛТД”, який в свою чергу, як новий кредитор, пред’явив йому вимоги, які товариство задовольнило, сплативши заборгованість в повному обсязі.

Також, в даній касаційній скарзі, яку розглядає колегія суддів, її заявник посилається на те, що він належним чином розрахувався перед новим кредитором за основним договором.

У випадку, якщо суд встановить, що боржник розрахувався з новим кредитором, при визнанні угоди недійсною суд має стягнути з нового кредитора на користь первісного кредитора сплачену боржником суму коштів.

Таким чином, встановлення факту оплати боргу, який є предметом спірної угоди про відступлення права вимоги, має істотне значення для розгляду цієї справи.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, встановлені ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , згідно яких касаційна інстанція не має права встановлювати нові обставини справи та збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно усунути допущені порушення норм права та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням вказаного та керуючись ст. 216 Цивільного кодексу України (435-15) ,

ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі відособленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС задовольнити.