ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2005 Справа N 4/634-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у Сумського транспортного прокурора
відкритому судовому
засіданні в м. Києві,
касаційне подання
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 14.04.2005 року
у справі № 4/634-04
за позовом Сумського транспортного прокурора в
інтересах держави в особі Міністерства
транспорту України в особі статутного
територіально-галузевого об’єднання
“Південна залізниця” в особі структурного
підрозділу Сумської дирекції залізничних
перевезень
до управління праці та соціального захисту
населення виконавчого комітету Охтирської
міської ради
Про стягнення 18032,90 грн.,
за участю
представників:
позивача: - Селіна О.С.,
відповідача: - Мисевра Т.А., Касяненко І.В.,
прокуратури: - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.02.2005
року у справі № 4/634-04 (суддя Лугова Н.П. ) позовні вимоги
Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі
Міністерства транспорту України в особі статутного
територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” в особі
структурного підрозділу Сумської дирекції залізничних перевезень
до управління праці та соціального захисту населення виконавчого
комітету Охтирської міської ради про стягнення 18032,90 грн.
задоволено: стягнуто з відповідача на користь Сумської дирекції
залізничних перевезень, яка є структурним підрозділом “Південної
залізниці”, вартість компенсаційних виплат за пільговий проїзд
окремих категорій громадян у сумі 18032,90 грн., витрати по
сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
14.04.2005 року (судді: Слюсарева Л.В., Білоконь Н.Д., Івакіна
В.О.) рішення господарського суду Сумської області від
10.02.2005 року скасоване, провадження у даній справі припинене.
Прокурор у внесеному касаційному поданні просить постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2005
року скасувати, а рішення господарського суду Сумської області
від 10.02.2005 року у справі № 4/634-04 залишити без змін,
обґрунтовуючи свої вимоги тим, що судом апеляційної інстанції
неправильно застосовані норми матеріального права та порушені
норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного
судового акту.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційне
подання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 № 4 від 25.12.92 № 13, рішення
є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з
загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна
частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а
також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші
докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і
обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні
висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин
викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова зазначеним вимогам
не відповідають, з наступних підстав.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених
законом. Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру”
( 1789-12 ) (1789-12)
підставою представництва в суді держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними
і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх
заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах
держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому
саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує
необхідність їх захисту(ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. (далі
–рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному
конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на
законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме
відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших
інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх
захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси
держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися
зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та
організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою
державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати
свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності
приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини
рішення КСУ визначено, що під поняттям “орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”,
зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, треба розуміти
орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який
законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за
позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є стороною в господарському процесі, цей орган
здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Тобто, прокурор може бути представником сторони у справі тільки
у випадку, коли цією стороною є орган державної влади або орган
місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої
влади.
Заявляючи позов про стягнення вартості компенсаційних виплат за
пільговий проїзд окремих категорій громадян Сумський
транспортний прокурор необґрунтовано визначив Міністерство
транспорту України, як орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах, оскільки суб’єктами
вказаних спірних правовідносин є статутне
територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” та
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого
комітету Охтирської міської ради. Статутне
територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” є
самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською
діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (ст. 122
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
) і не є органом державної влади чи органом
місцевого самоврядування.
Таким чином, Сумським транспортним прокурором пред’явлено позов
не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта
господарської діяльності.
Суд апеляційної інстанції на вказані процесуальні порушення
уваги не звернув, помилку не виправив та водночас припустився
власної помилки, припинивши провадження у справі з посиланням на
те, що прокурором заявлено позов в інтересах суб’єкта, який не є
юридичною особою. Проте, така підстава відсутня серед наведених
у ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підстав припинення провадження, перелік яких є
вичерпним.
За таких обставин, незаконні судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції зі стадії порушення справи у господарському суді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання Сумського транспортного прокурора задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2005 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
14.04.2005 року у справі № 4/634-04 скасувати, справу передати
на новий розгляд господарському суду Сумської області зі стадії
порушення справи у господарському суді.
Головуючий, суддя С.Щотка
С у д д і Н.Мележик
О.Подоляк