ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2005 Справа N 3/221
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому державного підприємства “Придніпровська
судовому засіданні в залізниця”
м. Києві, касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 10.12.2004 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 24.03.2005 року
у справі № 3/221
за позовом ВАТ “Дніпронафтопродукт”
до державного підприємства “Придніпровська
залізниця”
Про стягнення 133760,00 грн.,
за участю представників:
позивача: - Чорний О.В.,
відповідача: - Малікова О.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
10.12.2004 року у справі № 3/221 (суддя Юзіков С.Г.) залишеним
без змін постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 24.03.2005 року (судді: Неклеса М.П. ,
Лисенко О.М., Головко В.Г.) позовні вимоги ВАТ
“Дніпронафтопродукт” до державного підприємства “Придніпровська
залізниця” про стягнення 133760,00 грн. збитків завданих втратою
вантажу, задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача
133760,00 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням та постановою судів першої та
апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
10.12.2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 24.03.2005 року у даній справі скасувати
та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на
те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно
застосовані норми матеріального права та порушено норми
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
рішення та постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції в
порядку ст. ст. 43, 47, 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повно та
об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в
їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх
вимог і заперечень докази, зокрема: накладну № 46361372, згідно
якої позивач направив на адресу ТОВ “Стабіл” цистерну № 74045774
з бензином А-80 у кількості 53574 кг на загальну суму 133760
грн.; акт загальної форми № 3082 від 13.05.2004 року складений
на станції Джанкой Придніпровської залізниці, у якому
зафіксовано, що за зовнішніми ознаками цистерна може бути
порожньою, на нижньому зливному пристрої справа відсутній валик,
кришка привідчинена на 1 см; комерційний акт № БМ 722018/12 від
15.05.2004 року складений на станції призначення, про те, що при
розкритті цистерни виявлена повна відсутність вантажу.
Крім того, як вбачається з розділу 4 залізничної накладної
№ 46361372 під час відправлення цистерни № 74045774 її люк,
повітрений клапан і нижній зливний прилад були опломбовані
свинцевими пломбами ДНП № 2. Водночас, згідно акта загальної
форми № 153 від 15.05.2004 року, складеного станцією призначення
Сімферополь, на повітряному клапані є справна свинцева пломба з
відтиском: АО УПСК ДЕССА, а на нижньому зливному приладі пломба
взагалі відсутня.
Судами також встановлено, що відповідачем порушено порядок
складання комерційних актів, передбачений п. 4 Правил складання
актів затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року
№ 334, у зв’язку з чим останній не може бути прийнятий як
належний доказ справного перевезення вантажу.
Згідно ст. ст. 110, 111 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
залізниця несе відповідальність по збереженню вантажу з моменту
його прийняття до перевезення та до моменту видачі одержувачу.
Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу
вантажу у разі коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні
(контейнері.....в непошкодженому відкритому составі,
завантаженому засобами відправника, без явних ознак втрати
вантажу під час перевезення.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, за
незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження)
прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе
відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не
доведе, що втрата виникла з незалежних від неї причин.
Статтею 114 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено,
що залізниця відшкодовує фактичні збитки, які виникли з її вини
під час перевезення вантажу, а саме за втрату або недостачу –у
розмірі дійсної вартості втраченого вантажу або його недостачі.
Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, господарські
суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого
висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак про їх
задоволення.
Відтак, судова колегія прийшла до висновку про правомірність та
обґрунтованість оскаржуваних рішення та постанови, які
відповідають положенням ст. ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних
рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з
чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих
судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства “Придніпровська
залізниця” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
10.12.2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 24.03.2005 року у справі № 3/221
залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
С у д д і Н.Мележик
О.Подоляк