ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2005 Справа N 47/13-05(35/357-03)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши АКБ СР “Укрсоцбанк» в особі Харківської
матеріали обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”
касаційної скарги
на постанову від 18.04.2005 Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 47/13-05
за позовом ТОВ “Маіс”
до АКБ СР “Укрсоцбанк» в особі
Територіально-відокремленого безбалансового
відділення № 860 Харківської обласної філії
АКБ “Укрсоцбанк”
Про стягнення 89000,00грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –не з’явився,
- відповідача –Адамський О.М.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2005
у справі № 47/13-05 за позовом ТОВ “Маїс» до АКБСР “Укрсоцбанк»
в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк» про
стягнення 89000 грн. в позові відмовлено (суддя Светлічний Ю.В.)
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
18.04.2005 р. у справі № 47/13-05 рішення господарського суду
Харківської області від 28.02.2005 скасовано. Позовні вимоги
ТОВ “Маїс» задоволено. Стягнуто з АКБСР “Укрсоцбанк» 89000 грн.
безпідставно перерахованих коштів, 890 грн. та 446 грн.
держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
АКБ “Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
18.04.2005 у справі № 47/13-05 в якій ставить
питання про скасування постанови апеляційної інстанції,
залишення без змін рішення господарського суду Харківської
області від 28.02.05. Касаційна скарга обґрунтована тим, що при
винесенні постанови порушено норми матеріального та
процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача,
перевіривши правильність застосування Харківським апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, цивільні права та
обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а
також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені
законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного
законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Цивільні
права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених
законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але
таких, які йому не суперечать.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що грошові кошти
перераховувались позивачем на рахунок АКБ “Укрсоцбанк»
платіжними дорученнями № 295 на суму 42048, 64 грн. та № 296 на
суму 46 951,36 грн. у рахунок погашення заборгованості по
процентах СП „Ільок» та АТ „Мельснаб» за договором переводу
боргу від 25.05.2000 р. Вищезазначений договір переводу боргу у
встановленому законом порядку не було визнано недійсним, а отже,
його положення є обов'язковими для осіб, які виступають
сторонами за цим договором. Відповідно до п.п. 2.1 цього
договору, позивач узяв на себе виконання зобов'язань по
кредитному договору № 70 від 28.11.1997 р. та кредитному
договору № 17 від 10.04.1998 р.
Питання про визнання недійсним договору переводу боргу від
25.05.2000 р., укладеного між позивачем, відповідачем та СП
“Бівас» вже було предметом судового дослідження по справі
№ 13712/4-06/1660Х. 14.05.2002 року Вищий господарський суд
України припинив провадження по справі № 13712/4-06/1660Х про
визнання недійсним договору переводу боргу. Таким чином,
вказаний договір, з моменту його підписання сторонами і до
моменту його повного виконання, є обов'язковим для сторін у
справі.
Господарським судом Харківської області було встановлено
відсутність помилок з боку позивача під час перерахування на
користь АКБ “Укрсоцбанк» грошових коштів платіжними дорученнями
№ 295 та № 296 від 30.06.2000 р. До такого висновку суд дійшов
проаналізувавши лист позивача № 112/2000 від 18.09.2000 р.
адресований АКБ “Укрсоцбанк», у якому ТОВ “Маіс» підтверджує
часткове виконання зобов'язань по сплаті відсотків по кредитам у
розмірі 89000 грн. (відсотки по кредиту АТ “Мельснаб» - 42048,
64 грн., переховані платіжним дорученням № 295 від 30.06-2000 р.
та відсотки по кредиту “СП “Ільок» - 46 951, 36 грн.,
перераховані платіжним дорученням № 296 від 30.06.2000 р.)
Обґрунтованість платежів підтверджується також актом звірки
заборгованості за договором переводу боргу від 25.05.2000 р.,
який було підписано позивачем та відповідачем 22.09.2000 року.
Господарський суд Харківської області встановив, що у вказаному
акті зафіксовано суму основної заборгованості за кредитними
договорами № 70 від 28.11.1997 р. та № 17 від 10.04.1998 р.
згідно з договором переводу боргу від 25.05.2000 р. без
врахування заборгованості по відсотках, що підтверджує визнання
позивачем часткового виконання зобов'язань по погашенню
процентів згідно з умовами договору переводу боргу від
25.05.2000 р.
За таких умов господарський суд Харківської області дійшов
правильного висновку про наявність достатніх правових
підстав для здійснення позивачем на користь
відповідача перерахування грошових коштів, згідно платіжних
доручень № 295 та № 296 від 30.06.2000 р. у рахунок погашення
заборгованості загальною сумою 89000 грн.
У порушення вказівок, що містились у постанові Вищого
господарського суду від 23.11.2004 року по справі № 35/357-03,
Харківський апеляційний господарський суд зробив висновок про
нікчемність договору переводу боргу від 25.05.2000 р. в силу
підписання його не- уповноваженою особою. Даний висновок
Харківського апеляційного господарського суду є таким, що
заснований на припущеннях і не підтверджується матеріалами
справи.
Постанова Вищого господарського суду по справі № 11/354-02
(33/82-02) від 20.04.2004 р., на яку посилається ТОВ “Маіс» в
обґрунтування своїх заперечень проти касаційної скарги, не може
бути прийнята судом до уваги з наступних підстав. Предметом
судового дослідження по справі № 11/354-02 (33/82-02) було
визнання недійсною реєстрації змін до установчих документів, а
не визнання недійсним договору переводу боргу від 25.05.2000
року.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу АКБ СР “Укрсоцбанк» в особі Харківської
обласної філії АКБ “Укрсоцбанк» на постанову від 18.04.2005
Харківського апеляційного господарського суду у справі
№ 47/13-05 задовольнити.
Постанову від 18.04.2005 Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 47/13-05 скасувати. Рішення від
28.02.2005 господарського суду Харківської області залишити без
змін.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
І.Плюшко