ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 22/127
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                   Божок В.С. –головуючого,
                   Костенко Т.Ф.,
                   Коробенко Г.П.
розглянувши        ПП “Алмаз-1”
матеріали
касаційної скарги
на постанову       Запорізького  апеляційного господарського суду
                   від 31.08.2005
у справі           господарського суду Запорізької області
за позовом         Регіонального   відділення   Фонду  державного
                   майна України по Запорізькій області
до                 ПП “Алмаз-1”
Про   стягнення 403,56 грн. штрафних санкцій
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з’явились
від відповідача: Черненко А.А. –дов. № 233 від 04.11.2005
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 22.06.2005 господарського суду Запорізької області задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ПП “Алмаз-1” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області 403,56 грн. штрафних санкцій.
Постановою від 31.08.2005 Запорізького апеляційного господарського суду рішення від 22.06.2005 господарського суду Запорізької області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач мав можливість раніше, ніж 12.01.2005 звернутися із заявою про реєстрацію договору до управління комунальної власності Запорізької міської ради та вчасно виконати покладеною на нього зобов’язання.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ПП “Алмаз-1” звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що судами невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 610, 614 Цивільного кодексу України (435-15) ;
ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволені касаційної скарги відмовити.
Відповідно до частини 7 ст. 23. Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (2171-12) , договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відповідною місцевою Радою.
Підпунктом 13.1 п. 13 договору № 930 від 21.12.2004 купівлі-продажу сторони передбачили що договір підлягає реєстрації у відповідних органах місцевих рад народних депутатів у місячний термін з моменту підписання.
Дана умова договору відповідає також підпункту 13.1 п. 13 “Типового договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні”, затвердженого наказом ФДМУ від 18.11.1996 за № 1398 (z0771-96) .
За приписом ст. 530 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарським судом встановлений факт невиконання відповідачем умови п. 13.1 п.п. “б” п. 13 договору купівлі-продажу № 930 від 21.12.2004 у встановлений договором термін. Фактично, договір був зареєстрований у відповідних органах 25.01.2005, що підтверджується наказом управління комунальної власності за № 838 “Про реєстрацію договору купівлі-продажу”, тобто з порушенням встановленого договором та чинним законодавством строку, тобто з порушенням терміну.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України (435-15) , порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України (435-15) , у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 614 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідач не довів суду, що він з поважної причини своєчасно не виконав взяті на себе зобов’язання.
Щодо порушення ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) то колегія суддів знаходить необхідним зазначити наступне. Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, сторонам у справі та у відповідних випадках –іншим учасникам процесу, установам, організаціям, надсилається примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) засвідченого відміткою, складених зі слів: “Згідно з оригіналом”. Підпис працівника служби діловодства або іншої відповідальної особи, що засвідчує примірник документа, скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду.
Отже, скаржнику надіслані належні примірники рішення господарського суду Запорізької області та постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 31.08.2005 Запорізького апеляційного господарського суду зі справи № 22/127 залишити без змін.
Головуючий
В.С. Божок
Судді:
Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко