ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2005 Справа N 36/106
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали ДП заводу “Арсенал”
касаційної скарги
на постанову від 28.04.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 36/106
за позовом ДП заводу “Арсенал”
до ТОВ “Аверс-копір”
Про розірвання договору та виселення,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Алексєєва О.А.,
- відповідача –не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
ДП завод “Арсенал” звернувся до господарського суду міста Києва
з позовною заявою про розірвання договору оренди № А/7б-47-03
від 30.09.2003 та виселення відповідача з приміщень, що
знаходяться в м. Києві по вул. Московська,2 загальною площею
17,46 кв.м. , передавши зазначене приміщення позивачу; свої
вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач користується
приміщеннями всупереч умовам договору (а саме п. 5.5. відповідно
до якого орендар зобов’язаний був протягом місяця після
укладення договору застрахувати орендоване майно.
Рішенням від 28.03.2005 господарського суду міста Києва у справі
№ 36/106 (суддя Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги задоволено
повністю. Розірвано договір оренди № А/76-47-03 від 30.09.2003
нежилого приміщення, укладений між ДП заводом “Арсенал” та ТОВ
“Аверс-копір”. Виселено ТОВ “Аверс-копір” із нежитлового
приміщення загальною площею 17,46 кв.м. в буд. № 2 по вул.
Московській у м. Києві, яке складається з частини приміщення
торгового залу, передавше зазначене приміщення ДП заводу
“Арсенал”. З ТОВ “Аверс-копір” стягнуто на користь ДП заводу
“Арсенал” 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00
витрат на ІТЗ судового процесу.
Постановою від 28.04.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 36/106 рішення від 28.03.2005 господарського
суду міста Києва у цій справі скасовано. В позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою від 28.04.2005 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 36/106, ДП завод
“Арсенал” подало до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу, у якій просить скасувати зазначену постанову
господарського суду апеляційної інстанції та залишити в силі
рішення від 28.03.2005 господарського суду міста Києва.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими
судами норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що між ДП заводом “Арсенал” та ТОВ “Аверс-копір”
був укладений договір № А/76-47-03 оренди нерухомого майна, що
належить до державної власності від 30.09.2003, відповідно до
умов якого відповідачу було передано в строкове платне
користування державне нерухоме майно що знаходяться в м. Києві
по вул. Московська,2 загальною площею 17,46 кв.м. , для
здійснення торгівлі непродовольчими товарами, строком дії з
30.09.2003 по 30.09.2006.
Також, як встановлено судовими інстанціями, умовами договору
було передбачено зобов’язання орендаря протягом місяця після
укладення цього договору застрахувати орендоване майно та, на
протязі 2-х днів з моменту видачі страхового полісу, надати
копію полісу з платіжним дорученням орендодавцю.
Як зазначалося, позовні вимоги мотивуються тим, що відповідач
порушує умови договору в частині страхування орендованого майна.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач листом від
17.12.2004 № 76/202 звернувся до відповідача з вимогою
застрахувати орендоване майно у термін до 31.12.2004. ТОВ
“Аверс-копір” 21.12.2004 на виконання вимоги позивача було
застраховано орендоване приміщення.
Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про
те, що вказаними дійми сторони договору оренди фактично погодили
зміни до п. 5.5. договору в частині строку, протягом якого
орендар зобов’язаний застрахувати орендоване приміщення,
визначивши термін до 31.12.2005.
Підставою для розірвання договору оренди може бути належним
чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його
зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
(зокрема,
обов'язку щодо сплати орендної плати своєчасно і у повному
обсязі) або договором оренди.
Відповідно до п. 3 ст. 291 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір оренди
може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із
сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з
підстав, передбачених ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
для розірвання
договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договір може бути
змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із
сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в
інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється
того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотним
слід вважати також таке порушення договору, яке тягне для другої
сторони неможливість досягнення мети договору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку про те, що постанова від 28.04.2005 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 36/106 прийняті з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому
підстави для зміни чи скасування вказаних судових рішень
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП заводу “Арсенал” на постанову від 28.04.2005
Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/106
залишити без задоволення.
Постанову від 28.04.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 36/106 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
І.Плюшко