Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Невдашенко Л.П. – головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Креатив” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2005 року у справі № 7/96 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Закритого акціонерного товариства “Креатив”, м. Кіровоград, до Кіровоградського комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло”, м. Кіровоград,

про стягнення 21 172 грн. 44 коп. ,

за участю представника ЗАТ “Креатив” –Богушевича Є.А. (дов. 984 від 01.11.2005 р.),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2004 року позивач –ЗАТ “Креатив” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –Кіровоградського комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 592 грн. 44 коп. та моральних збитків в сумі 3 000 грн.

Вказував, що 16.09.2004 року на перехресті вулиць Соціалістичної та Жовтневої революції в м. Кіровограді відбулось зіткнення належного йому автомобіля марки “ВАЗ 21093”, реєстраційний номер ВА 0069 АА, та автомобіля марки “ГАЗ 5312”, реєстраційний номер 75-95 КДМ, власником якого є відповідач, під час якого пошкоджено належний йому автомобіль.

Посилаючись на те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є порушення Правил дорожнього руху з вини водія, що керував належним відповідачеві автомобілем та на спричинення йому шкоди з вини останнього, як власника джерела підвищеної небезпеки, позивач просив задовольнити його вимоги, стягнути на його користь з відповідача 17 592 грн. 44 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди та 580 грн. витрат на проведення експертизи.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2004 року (суддя Балик В.М.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 17 592 грн. 44 коп. у відшкодування шкоди, 580 грн. 00 коп. в повернення витрат на проведення експертизи, 181 грн. 72 коп. в повернення витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване порушенням Правил дорожнього руху водієм автомобіля, належного відповідачеві, та виникненням у відповідача, як володільця засобу підвищеної небезпеки, зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок зіткнення автомобілів.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування 3 000 грн. моральної шкоди відмовлено, з підстав ненадання доказів на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує зазначені вимоги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 16.08.2005 року (колегія суддів у складі: Павловського П. П. –головуючого, Лисенка О.М., Логвіненка А.О.) рішення скасовано, провадження у справі припинено з підстав, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Постанова мотивована відсутністю у справі доказів на підтвердження вимог позивача, наявністю потреби у дослідженні пояснень свідків та порушенням зазначеним рішенням прав та інтересів фізичних осіб - водіїв транспортних засобів.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, з підстав її невідповідності до вимог норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши доповідача, представника ЗАТ “Креатив”, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова апеляційного господарського суду –до скасування, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12. 1976 року № 11 „Про судове рішення” (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосування до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та постановлена з порушеннями вимог норм процесуального законодавства.

Так, задовольняючи вимоги позивача про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, місцевий господарський суд виходив з того, що у справі є достатньо доказів на підтвердження доводів позивача про наявність вини водія належного відповідачеві транспортного засобу в порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів, під час якого пошкоджено майно позивача на суму 17 592 грн. 44 коп.

Дійшовши висновку про наявність підстав до скасування рішення суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини водія автомобіля, належного відповідачеві, в порушені ним Правил дорожнього руху та виклав у своїй постанові висновки про те, що постановленим у справі рішенням порушено права фізичних осіб –одного з водіїв, учасників зіткнення автомобілів.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та не відповідають вимогам закону, зокрема ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Так, статтею 80 ГПК України (1798-12) встановлено вичерпний перелік підстав до припинення провадження у справі. Така підстава, як недостатність або відсутність доказів, - не передбачена у якості підстави до припинення провадження у справі.

Припинення провадження у справі з підстав, не передбачених законом, суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 450 ЦК України (435-15) організації і громадяни, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою для оточення, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, незалежно від вини тих осіб, які займаються такою підвищено-небезпечною для оточення діяльністю, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд цього не враховував і свої висновки обґрунтували лише відсутністю у висновках експерта та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності водія відповідача даних про наявність вини останнього, а не самостійним аналізом обставин, за яких заподіяно шкоду.

Поза межами такого аналізу залишені обставини заподіяння шкоди взаємодією джерел підвищеної небезпеки, які належать сторонам, а отже урахування на загальних підставах ступеню вини кожної із сторін у спірних правовідносинах.

Також суд не встановлював факту знаходження особи, з вини якої заподіяна шкода, в трудових відносинах з даною організацією або експлуатації нею автомобіля на інших підставах та відсутності факту протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки з володіння відповідача.

Дійшовши необгрунтованого висновку про наявність підстав до припинення провадження у справі в частині зазначених вимог позивача, апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст. ст. 101, 103 ГПК України (1798-12) повторно не переглядав справу в означеній частині за наявними і додатково поданими в ній доказами та не прийняв, відповідно до наданих йому повноважень, відповідного рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду, як винесена з порушеннями наведених вимог та положень ст. 80 п. 1 ГПК України (1798-12) , - підлягає до скасування, а справі в цій частині –передачі до апеляційного господарського суду на новий розгляд.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Креатив” залишити задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2005 у справі № 7/96 скасувати.

Справу № 7/96 передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.