7/2 Про стягнення 113 094 грн. 51 коп. , - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 11 Філії „Дирекція первинної мережі” ВАТ “Укртелеком” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3.08.2005 року у справі № 7/2 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Одеса, до Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство “Орбіта”, м. Дніпропетровськ,

про стягнення 113 094 грн. 51 коп. ,

за участю представників:

позивача - Гуріної І.Ю. (дов. від 01.08.2005 р.),

Гафнера О.М. (дов. від 10.01.2005 р.),

відповідача –Бойка В.О. (генеральний директор),

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2004 року позивач –ВАТ „Укртелеком” в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 11 Філії „Дирекція первинної мережі” ВАТ „Укртелеком” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Орбіта” про стягнення 113 094 грн. 51 коп.

Вказував, що між ним та відповідачем 2.08.2002 року був укладений договір № 95 про виконання робіт з інвентаризації, встановлення меж землекористування, оформлення документації на земельні ділянки на яких розташовані об’єкти Центру технічної експлуатації первинної мережі № 11 ДПМ ВАТ „Укртелеком”.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 17, позивач просив стягнути аванс у сумі 50 000 грн., пеню за порушення термінів передачі робіт за період з 16.03.2004 р. по 16.09.2004 р. в сумі 6 684 грн. 51 коп. , інфляційні нарахування за весь час прострочення на суму авансу за період з.12.2002 року по серпень 2004 року в розмірі 56 410 грн., а всього 113 094 грн. 51 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 8.02.2005 року (суддя Коваль Л.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване відсутністю вини відповідача у невиконанні умов договору у встановлений строк.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3.08.2005 року (колегія суддів у складі: головуючого –Лисенка А.О., Логвиненка А.О., Павловського П. П. ) рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ “Укртелеком” просить скасувати судові рішення та постанову в даній справі, з підстав їх невідповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ НВП “Орбіта” залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2005 року без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12. 1976 року № 11 „Про судове рішення” (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосування до даних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору на виконання робіт з інвентаризизації, встановлення меж землекористування, оформлення документації на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти Центру технічної експлуатації первинної мережі № 11 ДПМ ВАТ „Укртелеком”, що за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до п. 2.4 договору, позивач зобов’язується надати відповідачу довіреність на право отримання від його імені у відповідних органах місцевого самоврядування технічної документації № 1061 від 01.11.2002 р.

Пунктом 7.4 передбачено, що позивач забезпечує відповідача необхідними документами (лист-запит, копії статуту, свідоцтво про реєстрацію та інші документи), які необхідні для здійснення оформлення пакету документів на право користування земельними ділянками.

Суди правильно встановили, що не є підставою для задоволення позову посилання позивача на порушення відповідачем п. 2.1. та 3.2. договору, що відповідач зобов’язаний був виконати всі роботи, передбачені п. 1.1.договору на протязі 100 днів від дати передплати авансу в розмірі 50% від вартості робіт та відповідно до узгодженого сторонами плану –графіку, а саме 15.12.2002 року. Відповідно до платіжного доручення від 05.08.2002 р. № 2396 позивач перерахував відповідачу 50 000 грн. авансу на виконання умов договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що роботи по оформленню права власності чи права користування земельними ділянками, залежать від наявності у позивачу документації в обсязі, достатньому для виконання робіт, та передачі цієї документації відповідачу. Судами правильно зазначено, що позивач не надав відповідачеві необхідної документації, для проведення робіт по відведенню земельних ділянок, які не передбачені договором, про що відповідач повідомив останнього.

Господарські суди попередніх інстанцій врахували викладене, перевірили матеріали справи, надані сторонами докази, встановили дійсні правовідносини сторін, в тому числі послідовність виконання сторонами зобов’язань та дійшли до обґрунтованого висновку, що ненадання позивачем зазначених документів відповідачеві унеможливило виконання умов договору останнім.

Встановивши відсутність вини відповідача у неналежному виконанні умов договору суди прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення авансового платежу.

Дані висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і вимогам закону, зокрема ст. ст. 610, 612 ЦК України (435-15) , згідно яких порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення зобов’язання кредитора.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 614 ЦК України (435-15) особа, як порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано і законно відмовили в задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції, на підставі ст. 625 ЦК України (435-15) , оскільки були відсутні правові підстави до повернення авансу.

Отже, суди повно, всебічно перевірили матеріали, належним чином їх оцінили, тому здійснені судами юридичні висновки є обгрнутованими.

Твердження, що містяться у касаційній скарзі, про невірне застосування судом норм цивільного законодавства не ґрунтуються на матеріалах справи і є фактично тлумаченням правових норм на свою користь.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 11 Філії 1„Дирекція первинної мережі” ВАТ “Укртелеком залишити без задоволення.