ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2005 Справа N 14/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України”
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 26.05.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 14/72
за позовом ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України”
до АЕК “Київенерго”
Про визнання недійсною заяви № Д03/4248 від 13.06.2003 про
припинення зобов’язання зустрічними однорідними вимогами
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Забава С.В.,
- відповідача –не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 04.04.2005 господарського суду міста Києва у
справі № 14/72 (суддя Хоролець Т.Г.) в позові відмовлено
повністю на підставі того, що позивач не надав докази
невідповідності оспорюваної заяви вимогам закону та порушення
відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Постановою від 26.05.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 14/72 рішення від 04.04.2005 господарського суду
міста Києва у цій справі скасовано. Провадження у справі
припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з постановою від 26.05.2005 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 14/72, ДК “Газ
України» НАК “Нафтогаз України» подало до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати
зазначені постанову та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, представників позивача, перевіривши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими
судами норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсною заяви
№ Д03/4248 від 13.06.2003 про припинення зобов’язання
зустрічними однорідними вимогами.
Апеляційний господарський суд, припиняючи провадження у справі,
виходив з того, що зазначена заява не відноситься до актів,
передбачених ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Разом з тим,
вирішуючи питання в такій спосіб, колегією суддів неправильно
визначена правова природа вказаної заяви.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(діяв на період
виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов’язки
виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не
передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ст. 41 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угодами визнаються дії
громадян і організацій спрямовані на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав або обов’язків.
Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми
(договори). Зовнішнє виявлення внутрішнього бачення особи на
здійснення угоди є волевиявленням. Односторонньою є угода, для
здійснення якої досить волевиявлення і дій однієї сторони.
За приписом ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання
припиняються зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк
якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом
витребування.
Для припинення зобов’язань зарахуванням необхідно наявність
кількох умов.
По-перше, зарахування можливе у разі, коли зобов’язання є
зустрічним, тобто кредитор за одним зобов’язанням є боржником за
іншим, а боржник за першим є кредитором за другим
зобов’язанням.
По-друге, вимоги, що є предметом зарахування мають бути
однорідними: повинні бути речі одного виду, роду.
По-третє, зарахування можливе щодо вимог, строк виконання яких
настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення
вимоги.
Здійснення зарахування можливе без згоди другої сторони, за
заявою лише однієї сторони, таким чином, достатньо волевиявлення
однієї сторони.
Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того
моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.
Таким чином, припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної
вимоги є односторонньою угодою, яка, про що наведено вище,
оформлюється заявою, зокрема, однієї сторони.
Проте, друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про
зарахування у зв’язку з її недійсністю.
За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду
про припинення провадження у справі в зв’язку з непідвідомчістю
поданої позовної заяви господарським судам України не відповідає
правовій суті предмету спору, а тому вказана постанова, як
незаконна і необґрунтована, підлягає скасуванню, а справа
–передачі до апеляційного господарського суду для розгляду по
суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» на
постанову від 26.05.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 14/72 задовольнити.
Постанову від 26.05.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 14/72 скасувати. Справу передати на розгляд до
Київського апеляційного господарського суду по суті.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
І.Плюшко