ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2005 Справа N 12/261/29
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О.(головуючий),
Панченко Н.П. ,
Плюшка І.А.
розглянувши ТОВ “ТехНова”
касаційну скаргу і
додані до неї
матеріали
на постанову від 05.04.2005р.
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 12/261/29
господарського суду Чернігівської області
за позовом ВАТ “Чернігівгаз”
до ТОВ “ТехНова”
про стягнення 3600076,10 грн.,
В судовому засіданні взяв участь представники:
позивача Меленевська Н.В. (дов. № 18/1161 від
04.08.2005р.)
відповідача Тригубчук О.В. (дов. № 170 від 05.01.2005р.)
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз” у
листопаді 2004 р. звернулося до господарського суду
Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю фірми “ТехНова” про стягнення 2224325,40 грн.,
з яких: 2062127,66 грн. боргу за надані послуги з
транспортування природного газу, 123412,80 грн. пені, 38784,94
грн. інфляційних.
Позивач у лютому 2005р. подав заяву про збільшення розміру
позовних вимог та часткову зміну предмету позовних вимог, в
якій просить стягнути з відповідача 3189305,54 грн. основного
боргу, який виник за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.,
181095,30 грн. пені за період з 11.08.2004р. по 10.02.2005р.,
221558,16 грн. інфляційних за період з 01.02.2004р. по
31.12.2004р. та 8117,10 грн. 3% річних за період з 11.01.2005р.
по 10.02.2005р.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
03.03.2005р. у справі № 12/261/29 позовні вимоги задоволено
частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3189305,53
грн. боргу, 128145,30 грн. пені, 8117,10 грн. річних, 221558,16
грн. інфляційних, в решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
05.04.2005р. рішення господарського суду Чернігівської області
від 03.03.2005р. у справі № 12/261/29 залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується
порушення відповідачем строків оплати одержаних послуг, крім
того, суд апеляційної інстанції. враховуючи фінансовий стан
відповідача, наявність дебіторської заборгованості населення,
бюджетних установ, підприємств і організацій за спожиту теплову
та електричну енергію, погодився з висновком суду першої
інстанції про зменшення розміру пені на 30%, відстрочення та
розстрочення виконання рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ТехНова” у своїй
касаційній скарзі просить скасувати рішення від 03.03.2005р. та
постанову від 05.04.2005р. у справі № 12/261/29 в частині
стягнення 128145,30 грн. пені, 8117,10 грн. 3% річних, 221558,16
грн. інфляційних, прийняти нове рішення у справі в цій частині,
в решті рішення та постанову залишити без змін. Скаржник вважає,
що при прийнятті рішення від 03.03..2005р. та постанови від
05.04.2005р. судами попередніх інстанцій були допущені порушення
норм матеріального та процесуального права, зокрема,
ст.ст. 614,625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Скаржник посилається на
те, що значна заборгованість споживачів перед ним щодо сплати
вартості послуг з постачання електричної та теплової енергії та
інші обставини призводять до зменшення його обігових коштів, а
тому його вини у несвоєчасному здійсненні розрахунку немає.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить
підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.2002р. між
сторонами у справі укладено договір № 103-001 на транспортування
природного газу на 2003 рік. 19.12.2003 року сторони уклали
Угоду про продовження терміну дії договору та внесення змін до
договору № 103-001 від 19.12.2002 року на транспортування
природного газу. Термін дії договору продовжено до 31.12.2004 р.
Відповідно до умов зазначеного договору та додаткової угоди до
нього позивач взяв на себе зобов'язання надавати
відповідачу послуги по транспортуванню природного газу, а
відповідач прийняти газ та здійснити оплату наданих послуг.
Згідно з п. 5.1 договору тариф на послуги з
транспортування газу сторонами встановлено у розмірі 32 грн.
52 коп. за 1000 куб. метрів газу. Відповідно до п. 5.2 договору
тарифи на транспортування газу можуть змінюватися відповідними
відомствами України та безумовно приймаються сторонами до
виконання.
На виконання договору позивач протранспортував відповідачу
за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. природний газ в
обсязі 176 736 тис. метрів кубічних, що підтверджується
щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписані
сторонами відповідно до п. 6.1 договору та долучені до
матеріалів справи. Загальна вартість наданих позивачем
послуг по транспортуванню природного газу за період з
01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. становить 6224260,32 грн.
Відповідно до п. 6.2 угоди від 19.12.2003р. оплата послуг з
транспортування природного газу повинна здійснюватися
відповідачем в обсязі фактичного щодобового споживання
природного газу та тарифу, грошовими коштами шляхом щоденного
перерахування до 17 годин щодня, наступного за днем надання
послуг, у розмірі 70% їх вартості на рахунок позивача, а решта
30% - грошовими коштами до 10 числа місяця наступного за місяцем
надання послуг.Відповідач в порушення умов договору та вимог
чинного законодавства за надані послуги в повному обсязі не
розрахувався. Заборгованість за період з 01.01.2004 р. по
31.12.2004р. становить 3189 305,53 грн.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
що набрав чинності 01.01.2004 р., Цивільний кодекс України
( 435-15 ) (435-15)
застосовується до цивільних відносин, що виникли
після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання
чинності Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, положення цього
Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
застосовуються до тих прав і обов'язків,
що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно
до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння
відмова від виконання зобов'язання не допускається, а тому
cуди попередніх інстанцій правомірно визнали вимоги щодо
стягнення боргу в сумі 3189305,53 грн. обгрунтованими.
Відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу
кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням
інфляційних втрат за весь час прострочення, а також три проценти
річних з простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правомірно
визнали вимоги щодо стягнення втрат за знецінення грошових
коштів внаслідок інфляції та трьох відсотків річних
обгрунтованими.
Пунктом 7.1 договору на транспортування природного газу
передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих
газотранспортною організацією з транспортування газу, в термін,
зазначений в п. 6.2 даного договору, замовник сплачує пеню в
розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний
день прострочення платежу.
Відповідно до ст.ст. 546,549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
виконання
зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою
(штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або
інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі
порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
штрафні санкції за
порушення зобов’язання застосовуються у розмірі, передбаченому
сторонами у договорі.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
нарахування
штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо
інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6
місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.
З урахуванням викладено та обставин справи суди попередніх
інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що за прострочення
платежу у спірний період позивачем правильно нарахована пеня у
розмірі 183064,71 грн. і правомірно зменшили розмір пені на 30%.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується
з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення справи про
банкрутство відносно боржника відповідача та накладення
мораторію на задоволення вимог кредиторів не може бути
підставою для звільнення відповідача від відповідальності за
порушення грошового зобов'язання перед позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду
справи Київським апеляційним господарським судом фактичні
обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “ТехНова” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 05.04.2005р. у справі
№ 12/261/29 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
05.04.2005р. у справі № 12/261/29 залишити без змін.
Головуючий Плахотнюк С.О.
С у д д я Панченко Н.П.
С у д д я Плюшко І.А.