ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2005 Справа N 03/1884
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Семчука В.В., Чабана В. В., за участю
представників сторін: позивача –Ковальчука К.О. дов. від
18.03.05р., відповідача – Радзівіла С.Г. дов.№ 7-04/2005 від
01.04.05р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Приватного підприємця Товмасяна Саркіса Мартиковича на
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 7.07.2005 року у справі господарського суду Черкаської
області за позовом Приватного підприємця Товмасяна Саркіса
Мартиковича до ТОВ “Асфальтний завод»
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 року Приватний підприємець Товмасян Саркіс
Мартикович (далі –ПП Товмасян С.М.) звернувся до господарського
суду з позовом до ТОВ “Асфальтний завод» про стягнення боргу в
сумі 111-868 грн. 88 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приватним підприємцем
відповідачу було передано у власність товар, а саме: бітум,
мазут, пічне паливо, за який останній розрахувався частково,
через що виникла заборгованість в розмірі 93756 грн. 62 коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.05.2005
року позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ “Асфальтний
завод» 93756 грн. 62 коп. боргу, 14374 грн. 85 коп. інфляційних
та 3737 грн. 41 коп. - 3% річних.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 7.07.2005 року рішення суду скасовано та прийнято нове,
яким в задоволенні позову ПП Товмасяну С.М. відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду
апеляційної інстанції та залишити без змін рішення
господарського суду Черкаської області.
Вважає, що судом неправильно застосовано та порушено ст. 509,
526, 530, 625, 655, 692 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
та ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Асфальтний завод» просить
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 7.07.2005 року залишити без змін, а скаргу –без
задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, згідно накладних та довіреностй на
отримання товарно-матеріальних цінностей: від 20.05.2002 року
№ 1, від 3.07.2002 року № 2, від 5.07.2002 року № 3, від
1.08.2002 року № 4, від 3.09.2002 року № 5, від 13.09.2002 року
9 6, від 23.09.2002 року № 7, від 30.10.2002 року № 8, від
18.11.2002 року № 9, від 28.11.2002 року № 10, від 25.12.2002
року № 11; довіреностей від 20.05.2002 року серії ЯДР № 719655,
від 3.07.2002 року серії ЯДР № 719692, від 3.07.2002 року
№ 719963, від 1.08.2002 року серії НАА № 277667, від 3.09.2002
року серії НАА № 277677, від 13.09.2002 року серії НАА № 277687,
від 20.09.2002 року серії НАА № 277690 ПП Товмасяном С.М.
передано ТОВ “Асфальтний завод» бітум, мазут та пічне паливо на
загальну суму 180311 грн. 64 коп.
Відповідно карток обліку руху основних засобів за період з
1.01.2002 року по 31.12.2002 року та за І-ІІІ квартал 2003 року
відповідач розрахувався за товар частково у розмірі 86555 грн.
02 коп.
Судом встановлено, що між ПП Товмасяном С.М. та ТОВ “Асфальтний
завод» було укладено усну угоду купівлі-продажу, відповідно
вимог ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який був чинний на той час.
Враховуючи, що правовідносини продовжували існувати після
набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським
кодексом України, суд вірно відповідно до Прикінцевих та
перехідних положень зазначених актів застосував норми цих
Кодексів.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що
боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на
вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк (термін)
виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений
моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо
обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та
відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з
того, що як під час розгляду в суді першої інстанції, так і в
ході перегляду рішення в апеляційному господарському суді,
позивачем не було надано належних доказів надіслання
відповідачеві вимоги щодо сплати заборгованості, а відтак, не
доведено та не обґрунтовано строк настання виконання
зобов’язання по оплаті поставленого товару.
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись
не можна.
Вимогою про оплату в даному випадку є пред’явлення в
установленому законом порядку позову.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, також, в
порушення ст.ст. 38, 43, 65 і 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
неповно встановив суттєві для справи обставини.
Зокрема, суд не з’ясував, який строк виконання зобов’язання
визначили сторони і з якого часу у відповідача виник обов’язок
розрахуватися. Зазначене впливає на правильність вирішення спору
в частині стягнення втрат від інфляції та річних відсотків за
користування чужими коштами.
Враховуючи зазначене, судові рішення визнати законними не можна,
тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий
розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене,
встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно
до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 7.07.2005 року і рішення господарського
суду Черкаської області від 10.05.2005 року.
Справу передати до господарського суду Черкаської області на
новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Т.Козир
Судді В.Семчук
В. Чабан