ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 133/10-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І.
суддів : Грека Б.М. –(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні Племінний завод “Олександрівка”
касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14.06.05
у справі № 133/10-05
господарського суду Київської області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Машинно-технологічний комплекс
“Бориспільський”
до Відкритого акціонерного товариства
Племінний завод “Олександрівка”
Про стягнення 686268,61 грн.
за участю представників від:
позивача Матвійчук О.К. (дов. від 16.05.05)
відповідача Федченко М.О. (дов. № 560), Варга О.М.
(дов. № 550)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Київської області від 07.06.05
(суддя Тищенко О.В.) позов задоволено повністю. З ВАТ „Племінний
завод „Олександрівка”, на користь ЗАТ „Машино-технологічний
комплекс Бориспільський”, стягнуто 440375,76 грн. основного
боргу, 71620,08 грн. пені, 127133,21 грн. інфляційних, 39271,82
грн. річних та судові витрати: 6784 грн. державного мита, 116,64
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Рішення мотивовано тим, що позивач поставив відповідачу
продукцію, яку той оплатив частково, внаслідок чого утворилася
заборгованість, на яку нараховані інфляційні та штрафні санкції.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від
21.07.05 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Федорова
М.О., суддів: Міщенка П. К., Рудченка С.Г.) рішення місцевого
господарського суду змінено, зменшено розмір пені. Постанова
мотивована тим, що місцевий господарський суд помилково стягнув
пеню за 1 рік, в той час, як до стягнення штрафних санкцій
застосовується скорочений строк позовної давності в 6 місяців.
Не погоджуючись із рішенням та постановою по справі, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати судові акти у справі та
ухвалити нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування
касаційної скарги скаржник посилається на безпідставне
незастосування судом строку позовної давності.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що 02.01.01 між сторонами по справі
було укладено договір № 6 про надання послуг та поставки
продукції (далі –договір).
Відповідно до п. 1.1 предметом договору є надання послуг по
вирощуванню та збиранню врожаю сільськогосподарських культур та
купівля сільськогосподарської продукції, паливно-мастильних
матеріалів, запасних частин в асортименті згідно з додатками,
які є невід’ємною частиною даного договору. Пунктом 1.2
передбачено, що позивач зобов’язався виконати роботи та надати
послуги на замовлення відповідача, а відповідач, відповідно,
прийняти послуги позивача та розрахуватись за них.
На виконання умов договору позивач надав послуги та поставив
продукцію на загальну суму 500824,02 грн. Остання поставка,
відповідно до накладної № 16 відбулася 26.02.02.
У відповідності з п. 3.1 договору відповідач повинен проводити
взаєморозрахунки шляхом перерахування коштів у безготівковій
формі на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських
днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних
робіт. Відповідач за надані послуги та поставлену продукцію
розрахувався частково, у зв’язку з чим за ним утворилась
заборгованість в сумі 440375,76 грн. Наявність заборгованості
підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.05.02,
який підписаний та погоджений сторонами. А отже, суди дійшли
висновку, що позов в частині стягнення заборгованості підлягає
задоволенню.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
такий висновок передчасним, оскільки суди не дослідили питання
строків позовної давності по стягненню заборгованості, не
зазначили підстав задоволення клопотання про відновлення строків
позовної давності, не дали належної правої оцінки акту взаємо
звірки, як доказу продовження строку позовної давності. Колегія
суддів господарського суду касаційної інстанції вважає за
потрібне зазначити, що акт звірки, будучи складеним в процесі
виконання договору, є робочим документом, що фіксує лише факт
виконання конкретної роботи, її вартість та інші параметри, а
отже, самостійною угодою не є.
Помилковим є висновок апеляційного господарського суду щодо
взаємозв'язку в даному випадку строку дії договору та моменту
виникнення права на позов, оскільки останнє виникає після
неоплати товарів та послуг відповідачем у строк, передбачений п.
3.1 Договору.
Враховуючи те, що між сторонами було підписано декілька актів
приймання-передачі, що поставки були розтягнуті в часі, суду
слід було визначати окремо строк позовної давності по кожному
акту приймання-передачі, попередньо давши правову оцінку
клопотанню позивача (а.с. 47) та заяві відповідача (а.с. 48), та
дослідивши поважність причин пропуску процесуального строку, на
які посилається позивач. Також для правильного вирішення спору
суду необхідно було визначити момент розрахунку по кожній
поставці, і зазначити, як він співвідноситься із строком дії
договору.
Втім, згаданим документам і обставинам судами не була надана
правова оцінка, що є порушенням статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Враховуючи що
встановлення обставин справи та дослідження доказів по справі не
відноситься до компетенції Вищого господарського суду України
(стаття 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
), то судові акти у справі підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського
суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. ч. 3 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Племінний
завод “Олександрівна” від 29.07.05 № 546 задовольнити частково,
рішення господарського суду Київської області від 07.06.05 та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 14.06.05 у справі № 133/10-05 скасувати, справу №
133/10-05 направити на новий розгляд до господарського суду
Київської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко