ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2005                                      Справа N 35/44-05

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи

В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників сторін: позивача –

відповідача –

розглянувши       касаційну      скаргу       Приватно-орендного

сільськогосподарського  підприємства  “Жовтневе”  на   постанову

Харківського  апеляційного господарського  суду  від  11.05.2005

року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Шляхове”     до    Приватно-орендного    сільськогосподарського

підприємства “Жовтневе” 

про   стягнення 24 853, 20 грн.,

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Харківської області від 21.03.2005

року  позов  задоволений  частково. Стягнуто  з  відповідача  на

користь  позивача 24700 грн. заборгованості, судові  витрати.  В

іншій  частині  провадження у справі  припинено.  У  задоволенні

клопотання  відповідача  про надання йому  відстрочки  виконання

рішення відмовлено.

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

11.05.2005 року рішення суду залишене без змін.

Не    погоджуючись    з   постановою   суду,    приватно-орендне

сільськогосподарське   підприємство   “Жовтневе”   просить    її

скасувати,  посилаючись на неправильне застосування  судом  норм

матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,

суд  вважає,  що  касаційна  скарга не  підлягає  задоволенню  з

наступних підстав.

Згідно  ст.  525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         одностороння відмова  від

зобов’язання  або одностороння зміна його умов не  допускається,

якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно  до  ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          зобов'язання  має

виконуватися  належним чином, відповідно  до  умов  договору  та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а  за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як  вбачається з матеріалів справи, 4.09.2003 року між сторонами

у справі був укладений договір № 44 купівлі-продажу.

За  умовами  укладеного договору, позивач передав  відповідачеві

ячмінь  у  кількості  40 тон на загальну  суму  27200  грн.,  що

підтверджується  накладною  №  2450  від  04.09.2003   року   та

довіреністю  на  отримання  товару  серії  ВАБ  №   217198   від

04.09.2003 року.

Відповідно  до  вимог  додаткової угоди до договору,  відповідач

зобов'язався  оплатити поставлений позивачем товар до  1.09.2004

року.

Як  правильно  встановлено судом, відповідач  прийнявши  вказану

продукцію оплатив її частково.

Тому,  рішенням, залишеним без змін постановою суду  апеляційної

інстанції,  місцевий  суд  обгрунтовано  стягнув  з  відповідача

заборгованість в сумі 24700 грн.

Відповідно  до  ст.  530  ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  якщо  строк

виконання   боржником  обов'язку  встановлений  або   визначений

моментом  пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати  його

виконання  у  будь-який  час.  Боржник  повинен  виконати  такий

обов'язок  у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги,  якщо

обов'язок  негайного виконання не випливає з договору або  актів

цивільного законодавства.

З   наявних  в  матеріалах  справи  документів  вбачається,   що

позивачем   у   встановленому  законом   порядку   пред'являлась

відповідачеві вимога про сплату заборгованості за договором.

Приймаючи   постанову,  суд  апеляційної   інстанції   правильно

встановив,  що відповідачем не був підтверджений належним  чином

той  факт,  що надання послуг по скошуванню ранніх  зернових  на

суму  2105  грн. та передача чотирьох путівок на базу відпочинку

вартістю   250   грн.,  були  здійснені  в   рахунок   погашення

заборгованості  за  спірним договором, як не  надано  і  доказів

проведення  заліку  взаємних  однорідних  зустрічних   вимог   в

порядку, встановленому Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Суд  вважає,  що  місцевий господарський суд, з  яким  погодився

апеляційний  суд, у рішенні вірно застосував норми матеріального

права  і  правильно  стягнув  з  відповідача  заборгованість  за

отриманий  ним  товар, припинивши провадження у справі  в  іншій

частині позовних вимог за недоведеністю.

За  таких  обставин, постанова суду відповідає вимогам закону  і

обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись  ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від

11.05.2005  залишити  без  змін, а  касаційну  скаргу  Приватно-

орендного сільськогосподарського підприємства “Жовтневе”  –  без

задоволення.

Головуючий, суддя  В.Дерепа

Судді              Б.Грек

                   Л.Стратієнко`