Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко

В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.

розглянув касаційну скаргу Вишгородського районного споживчого

товариства, смт Димер Вишгородського району Київської області

(далі – Вишгородське РайСТ)

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського

суду від 02.06.2005

зі справи № 105/19-02

за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств,

м. Київ (далі – Київська облспоживспілка)

до Вишгородського РайСТ

про визнання недійсним рішення загальних зборів

пайовиків Вишгородського РайСТ.

Судове засідання проведено за участю представників:

Київської облспоживспілки –Ситенка О.Д., Сукманюк О.О.,

Вишгородського РайСТ –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

Київська облспоживспілка звернулася до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсною постанови ІV зборів уповноважених Вишгородського РайСТ від 06.03.2002.

Рішенням названого суду від 19.09.2002 (суддя Агрикова О.В.) у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем було дотримано процедуру виходу із складу Київської облспоживспілки, визначену статутом Вишгородського РайСТ, у тому числі й виконано необхідні вимоги щодо легітимності зборів пайовиків, у зв’язку з чим підстав для визнання недійсним оспорюваного акта не вбачається.

За результатами перегляду зазначеного рішення за нововиявленими обставинами ухвалою господарського суду Київської області від 11-12.04.2005 (суддя Агрикова О.В.) рішення місцевого господарського суду з даного спору залишено без змін. Названу ухвалу мотивовано тим, що наведені позивачем факти, а саме –неповідомлення пайовиків Вишгородського РайСТ про проведення зборів для вирішення питання щодо виходу відповідача із членства в Київській облспоживспілці, не мають істотного значення для вирішення спору та не підпадають під поняття нововиявлених обставин в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі –ГПК України (1798-12) ).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2005 (колегія судді у складі: суддя Зеленіна Н.І. –головуючий, судді Корсакова Г.В., Мамонтова О.М.) зазначену ухвалу суду першої інстанції, а також рішення господарського суду від 19.09.2002 скасовано; позов задоволено: постанову ІV зборів уповноважених Вишгородського РайСТ від 06.03.2002 визнано недійсною. Апеляційний господарський суд визнав нововиявленою обставиною факт порушення прав пайовиків Вишгородського РайСТ шляхом позбавлення їх права на участь у загальних зборах відповідача, що призвело до відсутності необхідної для прийняття оспорюваного рішення кваліфікованої більшості.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Вишгородське РайСТ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з даної справи та залишити без змін зазначені рішення та ухвалу господарського суду Київської області. Скаргу з посиланням на статтю 112 ГПК України (1798-12) та положення статуту Вишгородського РайСТ мотивовано тим, що питання правомочності зборів пайовиків було предметом дослідження при вирішенні спору по суті, а тому подані позивачем заяви пайовиків не можуть бути фактичними даними, з якими ГПК України (1798-12) пов'язує право на перегляд за нововиявленими обставинами.

У відзиві на касаційну скаргу Київська облспоживспілка зазначає про те, що на момент вирішення спору по суті позивач не знав та не міг знати про порушення прав пайовиків Вишгородського РайСТ шляхом їх неповідомлення про проведення загальних зборів товариства, та просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі –ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно ж з пунктом 1.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (v_563600-02) (далі – Роз’яснення ВГС України (v_563600-02) ) нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 27.02.1981 № 1 “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” (v0001700-81) , не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 1.1 Роз’яснення ВГС України (v_563600-02) , відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) . Згідно ж з пунктом 1.3 цього Роз'яснення (v_563600-02) не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) , господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Задовольняючи заяву Київської облспоживспілки про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд послався як на нововиявлену обставину на заяви пайовиків Вишгородського РайСТ, що свідчать про неповідомлення учасників цього товариства про проведення загальних зборів.

Разом з тим, питання щодо кворуму загальних зборів Вишгородського РайСТ та правомочності прийнятого цими зборами рішення досліджувалося господарським судом Київської області та зазначеній обставині була дана правова оцінка. Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було виконано вимоги стосовно присутності установленої статутом найменшої кількості членів Вишгородського РайСТ як необхідної умови проведення зборів та прийняття легітимних рішень.

Подані ж позивачем докази в даному випадку можуть свідчити лише про підстави нез’явлення пайовиків на загальні збори товариства, водночас не спростовуючи висновків першої інстанції щодо кількості присутніх членів та правомочності проведених зборів.

Таким чином, на порушення правил розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) підставою для перегляду рішення господарського суду Київської області від 19.09.2002 стали не нововиявлені обставини, а нові докази щодо обставин, які з'ясовувались судом при вирішенні справи; до того ж ці докази не спростовують висновків суду по суті спору.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що ґрунтується на помилковому застосуванні норм процесуального права, а рішення господарського суду Київської області та ухвала названого суду від 11-12.04.2005, якою відхилено заяву Київської облспоживспілки про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - залишенню в силі.

Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Вишгородського районного споживчого товариства задовольнити.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2005 зі справи № 105/19-02 скасувати.

3. Рішення господарського суду Київської області від 19.09.2002 та ухвалу господарського суду Київської області від 11-12.04.2005 зі справи № 105/19-02 залишити в силі.