ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 22/121-34/256
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: Н. Дунаєвської, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства (АТ) “Українська
пожежно-страхова компанія”
постанову від 16.06.2005 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 22/121-34/256
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності
–фізичної особи Макушинського Леоніда
Леонідовича
до АТ “Українська пожежно-страхова компанія”
Про стягнення 21 040,00 грн.
В судове засідання з’явились представники сторін:
відповідача Яковенко Ю.В. (дов. від 18.01.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача
та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Суб'єкт підприємницької діяльності Макушинський Леонід
Леонідович звернувся до господарського суду із позовною заявою
про стягнення з АТ “Українська пожежно-страхова компанія”
страхової виплати у сумі 20 000,00 грн., неустойки у розмірі 1
040,00 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 350,00
грн. та судових витрат.
Заявлені вимоги обґрунтовані умовами укладеного між сторонами
договору страхування № 11238 від 15.01.2003, зі строком дії до
15.01.2004, згідно з яким було застраховано від вогневих ризиків
майно, що належить позивачеві магазину “Готовий одяг”, а
страхову суму сторони визначили у розмірі 20 000, 00 грн..
08.12.2003 на першому поверсі будівлі, у якій на другому поверсі
розташоване майно, виникла пожежа, внаслідок якої застраховане
майно було ушкоджене, а загальна вартість завданих збитків
склала 70 701, 80 грн..
Зважаючи на те, що відповідач відмовився у добровільному порядку
виплатити позивачу страхове відшкодування, позивач звернувся до
суду за захистом права за неналежне виконання зобов'язань у
період з 01.01.2004 по 26.01.2004, позивач нарахував пеню у сумі
1 040,00 грн..
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2004 у позові
відмовлено з огляду на те, що застраховане майно зазнало
пошкодження від дії задимленості та кіптяви, а не внаслідок
пожежі, що виключає настання страхового випадку; позивач
повідомив відповідача про страховий внесок лише 19.12.2003,
тобто з порушенням п. 2.4.3 договору, що також є підставою для
відмови у виплаті страхового відшкодування.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.08.2004 рішення у справі скасоване, позовні вимоги задоволені
у частині стягнення 1 078,71 грн. страхових виплат, 350,00 грн.
витрат на проведення експертизи, в іншій частині позову
відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що дія задимленості та кіптяви
від пожежі, що спричинило пошкодження застрахованого майна, є
прямими збитками від пожежі. Відповідно до п. 2.5 договору, у
разі, коли страхова сума становить певну частку вартості
застрахованого майна, страхове відшкодування виплачується у
такій же частці від визначених по страховій події збитків. Сума
відшкодування у цьому випадку складає 1 078,71 грн..
Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2005
рішення та постанова у справі скасовані, а справа передана на
новий розгляд, обґрунтовуючи тим, що висновок суду стосовно
присудженого до стягнення розміру страхового відшкодування не
базується на визначенні страхової суми відносно частини вартості
застрахованого майна, тобто її відносне співвідношення з
визначеними по страховій подій збитками.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2005 (суддя А.
Шкурат) позовні вимоги задоволені в частині стягнення 20 000
грн., що становить страхову виплату. У частині стягнення
неустойки за визначений позивачем період, у позові відмовлено з
огляду на відсутність факту прострочення відповідачем виконання
зобов'язання. Відмовлено також у задоволенні вимог про стягнення
витрат на проведення товарознавчої експертизи, оскільки така
умова не витікає із договору.
Рішення про задоволення позовних вимог про стягнення страхових
виплат мотивоване наступним.
Відповідно до п. 1.3. договору страхова сума по страхуванню
майна, згідно з переліком майна (додаток № 1 до договору)
становить 20 000,00 грн.. Вартість застрахованого майна
договором не визначена, натомість у додатку до договору
визначено, що страхуються за цим договором усі товарно-
матеріальні цінності магазину “Готовий одяг” позивача. А тому
страхова сума становить певну частину застрахованого майна, а
нею охоплюється усі товарно-матеріальні цінності магазину.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2005 (колегія
суддів: В.Зеленін, Л.Рєпіна, О.Синиця) рішення у справі залишене
без зміни з тих же мотивів.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на неправильне застосування судом при ухваленні оспорюваних
рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що рішення та постанова у справі, які
оскаржуються, підлягають до скасування, справу слід направити на
новий розгляд, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1.3. договору страхування страхова сума по
страхуванню майна згідно з предметом майна (додаток № 1 до цього
договору) становить 20 000,00 грн.. Додатком до договору є
довідка про балансову вартість майна підприємства, що
страхується.
Цією довідкою балансова вартість майна, що страхується, не
визначена. Визначена страхова сума у розмірі 20 000 грн..
Однак, відповідно до положень ст. 9 Закону України “Про
страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
при страхуванні майна страхова сума
встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами. що
діють на момент укладення договору, якщо інше не передбачене
договором страхування.
На момент укладання договору страхування балансова вартість
майна складала 20 000 грн., на що посилається позивач, як на
підставу позовних вимог, підтверджуючи зазначене довідкою № 514
від 18.08.2004 Могилів-Подільської ОДПІ (а. с. 95,99).
Зважаючи на те, що за договором застраховане майно, як товарно-
матеріальні цінності, вартістю 20 000 грн. із страхового сумою
20 000, 00 грн., то збільшення маси і, відповідно, вартості
майна, яке належить страхувальнику не змінює об'єкту майнового
страхування. Тобто, об'єктом майнового страхування протягом дії
договору страхування є товарно-матеріальні цінності, які
належать позивачу у магазині “Готовий одяг” загальною вартістю
20 000 грн.. Висновок суду, викладений в оскаржуваних рішеннях,
про зміну об'єкту страхування протягом дії договору страхування,
у залежності від наявності у магазині “Готовий одяг” обсягів
товарно - матеріальних цінностей, суперечить умовам договору та
положенням ст. 9 Закону України “Про страхування “ ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
.
Зазначена помилка призвела до передчасного висновку про
присудження до стягнення страхової виплати у розмірі страхової
суми.
У зв'язку з зазначеним, рішення та постанова у справі, що
оскаржуються, підлягають до скасування з направленням справи на
новий розгляд.
Висновок судів, викладений в оскаржуваних судових рішеннях про
те, що пошкодження застрахованого майна шляхом його задимлення
та кіптяви через пожежу, є страховим випадком, підтримується
колегією суддів Вищого господарського суду України.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу акціонерного товариства “ Українська пожежно-
страхова компанія” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 18.04.2005, постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 у
справі № 22/121-34/256 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді: Н. Дунаєвська
В. Харченко