ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 20/123
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: Н. Дунаєвської,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
“Лубнифарм”
постанову від 03.08.2005 року
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі № 20/123
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Норд Ост Компані”
до ВАТ “Лубнифарм”
Про стягнення 16 734,66 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
відповідача Шерстюк З.А, (дов, від 04.01.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника
відповідача та перевіривши матеріали справи, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
В С Т А Н О В И В:
Позов заявлений про стягнення з ВАТ "Лубнифарм" на користь ТОВ
"Норд Ост Компані" 16 734,66 грн., з яких: 12 486,05 грн. пені,
2 300,69 грн. інфляцій них збитків та 1 947,92 грн. трьох
процентів річних, що виникли за період з18.11.2004 року по
25.03.2005 року внаслідок порушення відповідачем грошово го
зобов'язання за укладеним між сторонами договором № 72/10-Ю від
13.10.2003 року, та обґрунтований загальними положеннями
цивільного законо давства щодо відповідальності за порушення
зобов'язань.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17,05.2005
року у справі № 20/123 (суддя О. Киричук) позовні вимоги
задоволені повністю; з ВАТ "Лубнифарм" на користь ТОВ "Норд Ост
Компані" стягнуто 12 486,05 грн. пені, 2 300,69 грн.
інфляційних, 1 947,92 грн. річних; судові витрати в повному
об'ємі покладені на відповідача.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 03.08.2005 року (колегія суддів; Н. Зеленіна, Г.
Андрейцева, В. Швець) рішення господарського суду Полтавської
області від 17,05.2005 року у справі № 20/123 залишене без
зміни.
При ухваленні оскаржуваних судових рішень господарські суди
попередніх інстанцій виходили з того, що внаслідок неналежного
виконанням відповідачем покладених на нього грошових зобов'язань
за укладеним між сторонами дого вором у останнього виникла
заборгованість перед позивачем.
Зазначене встановлено рішенням господарського суду Полтавської
області від 18,01.2005 року у справі № 12/297, відповідно до
якого на користь ТОВ "Норд Ост Компані" з ВАТ "Лубнифарм"
стягнуто 216 673,99 грн., основного боргу та 3 999,56 грн. пені.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
від 18.04.2005 року рішення господарського суду Полтавської
області від 18,01.2005 року у справі № 12/297 змінено; стягнуто
з відповідача 245 798,44 грн., основного боргу; відмовлено в
задоволенні позовних вимог в ча стині стягнення 5 000 грн.;
провадження у справі в частині стягнення 65 000 грн. припинено;
позовні вимоги про стягнення пені залишені без розгляду.
На момент звернення до господарського суду з позовною заявою про
стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних у зв'язку з
порушенням грошового зобов'язання за договором № 72/10-Ю від
13.10,2003 року сума основного боргу, за свідченням ТОВ "Норд
Ост Компані", складала 191 723,99 грн..
Оскільки в частині стягнення пені позовні вимоги у справі №
12/297 залише но без розгляду, позивач відповідно до ч. 4 ст. 81
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
звернувся повто рно до господарського
суду в загальному порядку.
Виходячи з положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про
загальні умови вико нання зобов'язання, правові наслідки
порушення зобов'язань та поняття не устойки, і, разом з тим,
відповідальності за порушення грошового зобов'язання, позовні
вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне
здійснення роз рахунків в порушення покладених на нього
зобов'язань перед позивачем за укладеним між сторонами
договором, а також інфляційних нарахувань та 3 % річних за
прострочення виконання грошового зобов'язання, визнані
господарсь кими судами попередніх інстанцій обґрунтованими та
такими, що підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Оскільки відповідно до ст. ст. , 1,3 Закону України "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
розмір пені, встановленої за зго дою сторін, що
сплачується платниками грошових коштів на користь одержува чів
цих коштів за прострочку платежу, обчислюється від суми
простроченого платежу та не може перевищувати подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла у період,
за який сплачується пеня, то заявлена до стяг нення позивачем
пеня, обрахована на рівні 9 %, що встановлений з 09.11,2004 року
згідно з листом НБУ № 14-011/4435-11553 від 08.11,2004 року
( v1155500-04 ) (v1155500-04)
, відповідає зазначеним нормативним положенням І,
на думку господарських судів першої та апеляційної інстанції,
підлягає до задоволення.
Твердження ВАТ "Лубнифарм" щодо неможливості застосування до
нього заходів відповідальності, передбачених ст. , 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, у зв'язку з відсутні стю вимоги ТОВ "Норд
Ост Компані" як кредитора щодо стягнення інфляцій них та річних,
яка, на думку відповідача, повинна виражатися у письмовій фор мі
у вигляді платіжної вимоги-доручення, листа чи телеграми, не
прийняті гос подарським судом апеляційної інстанції до уваги,
оскільки єдиною підставою для стягнення інфляційних та річних є
наявність прострочення грошового зо бов'язання з боку боржника.
Факт порушення грошового зобов'язання встанов лений судовими
рішеннями у справі № 12/297, що набрали законної сили.
Посилання відповідача щодо притягнення його до подвійної
відповідальності за порушення зобов'язання шляхом стягнення з
нього і пені, що передбачена договором, і інфляційних та річних,
що передбачені законодавством, тобто всупе реч вимогам ст. 611
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відхилені Київським міжобласним апеляцій
ним господарським судом, оскільки за своєю правовою природою
пеня та захо ди відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, не є тотожними поняттями.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на непра вильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних
рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлюють
обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового
зобов'язання повернути не лише суму основ ного боргу, а і, на
вимогу кредитора, додаткову суму, розмір якої визначається у
відсотковому відношенні до простроченої суми - три проценти
річних, до того ж сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Дана
норма права є спеціальною і не ототожнюється з відповіда льністю
у формі неустойки, що передбачена ч. З ст. 611 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Обумовлений сторонами в договорі вид забезпечення виконання
зобов'язання у формі пені є неустойкою, що обчислюється у
відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання
за кожен день прострочення відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, і застосовується на вимогу кредитора разом з
відповідальністю, передбаченою ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Наведене свідчить про те, що кредитор при зверненні з позовом
про повернення боржником пені, що є його обов'язком за
договором, на свій розсуд, ко ристуючись наданим законом правом,
вимагає від боржника за прострочення виконання грошового
зобов'язання сплати інфляційних та річних відповідно до ч. 2 ст.
625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Отже, звернення кредитора (ТОВ "Норд Ост Компані") до
господарського суду з позовом про стягнення з боржника (ВАТ
"Лубнифарм") крім пені, також інфляційних та річних, є його
правом, що і виражається у пред'явленні письмо вої вимоги до
відповідача через суд про їх повернення, яка оцінюється госпо
дарськими судами як вимога про їх сплату відповідачем, у зв'язку
з чим поси лання ВАТ "Лубнифарм" на відсутність у ТОВ "Норд Ост
Компані" права на стягнення даних відшкодувань у зв'язку з
непред'явленням будь-якої письмової вимоги про їх сплату на
адресу відповідача відхиляються Вищим господарським судом
України.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарсько го суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду одні єї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
Існування заборгованості та факт порушення грошового
зобов'язання відпо відачем перед позивачем у даній справі
встановлений судовими рішеннями, які є чинними на даний час, у
справі № 12/297 за позовом ТОВ "Норд Ост Компані" до ВАТ
"Лубнифарм" про стягнення суми боргу та пені, отже твердження
від повідача щодо невірного застосування вищезгаданих
процесуальних норм є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Лубнифарм" залишити без задоволення,
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 03.08.2005 року у справі № 20/123 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді: Н. Дунаєвська
В. Харченко