Вищий господарський суд України колегією суддів у складі: головуючого, Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Палій В.М., за участю представників сторін Т.Шульєвої, А. Губерського, О. Геліпа, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Чемпіон” на постанову від 9.06.2005 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 39/69 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Чемпіон” до дочірнього підприємства “Адідас-Україна”

про стягнення 201 024 грн. 96 коп. ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 14.05.2005 року господарського суду м. Києва (суддя О.Гумега) позов задоволено з мотивів не виконання зобов’язання, яке виникло з договору.

Постановою від 9.06.2005 року Київського апеляційного господарського суду рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів припинення зобов’язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чемпіон” просить постанову скасувати з підстав порушення господарським судом статей 62, 262 і 263 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , статей 44 і 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та залишити в силі рішення.

Дочірнє підприємство “Адідас-Україна” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволені просить відмовити.

За клопотанням позивача, проти якого відповідач не заперечував, в судовому засіданні з 1 до 8.11.2005 року оголошувалася перерва.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

До господарського суду подано позов про стягнення грошових сум і господарський суд встановив, що сторони уклали строком на один рік договір від 21.08.2003 року оренди торгових приміщень загальною площею 159, 7 м2, офісних та складських приміщень загальною площею 84 м2 і щомісячна орендна плата дорівнює 39 975 грн.

З підстав невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів, суд, застосувавши до спірних правовідносин статті 14, 525 та 526 Цивільного кодексу України (435-15) , а також статтю 179 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , задовольнив позов.

Перевіряючи рішення в апеляційному порядку, господарський суд на підставі додатково поданих доказів встановив, що 12.11.2003 року сторони уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди та акт про повернення об’єкта оренди.

За таких обставин господарський суд, на підставі статті 263 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) та статті 766 Цивільного кодексу України (435-15) , відмовив в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що юридичні оцінки місцевого і апеляційного господарських судів не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин справи.

Як вбачається з тексту угоди від 12.11.2003 року про дострокове розірвання договору та Акта приймання-передачі нежитлового приміщення, їх підписано від імені товариства з обмеженою відповідальністю “Чемпіон” п. А.Атамановим.

Водночас, рішенням від 10.03.2005 року Апеляційного суду м. Києва у справі № 22-8917/05 відмовлено в позові про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Чемпіон”, які відбулися 28.09.2003 року, на яких директором цього товариства було призначено п. О.Кириченка. В силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, до предмету доказування в даній справі входить встановлення факту належного представництва товариства з обмеженою відповідальністю “Чемпіон” на припинення відносин оренди і в залежності від встановленого - застосування до спірних правовідносин інституту представництва.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв’язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, дійсних прав та обов’язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Чемпіон” задовольнити частково.

Рішення від 14.05.господарського суду м. Києва та на постанову від 9.06.2005 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 39/69 скасувати, справу передати до господарського суду на новий розгляд.