ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 17/151
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. –головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому Корпорації “Науково-виробнича
засіданні касаційну інвестиційна група “Інтерпайп”
скаргу
на рішення від 12.05.2005 року господарського суду
Донецької області
у справі за позовом Корпорації “Науково-виробнича
інвестиційна група “Інтерпайп”
до Державного підприємства “Донецька
залізниця”
Про стягнення 5566, 31 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 5566,31
грн., посилаючись на те, що останній повинен відшкодувати
вартість нанесеної шкоди у зв’язку з незбереженням прийнятого до
перевезення вантажу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2005 в
позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить вказане судове рішення
скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин проаналізувавши правильність застосування
господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову позивачу в позові, господарський
суд Донецької області виходив з того, що згідно ст. 136 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
позови до залізниць можуть бути
подані у шестимісячний термін.
Оскільки на час звернення з позовом до суду сплинув строк
позовної давності і відсутні поважні причини пропуску цього
строку, у задоволенні позовних вимог було відмовлено з
зазначених підстав.
Проте, з вказаними висновками господарського суду погодитись не
можна, виходячи з наступного.
Розглядаючи даний спір, господарський суд не звернув уваги на ті
обставини, що відповідно до ч. 5 ст. 306 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і
виданими відповідно до нього транспортними кодексами,
транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Так, згідно ч. 1 ст. 315 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до пред’явлення
перевізникові позову, що випливає з договору перевезення
вантажу, обов’язковим є пред’явлення йому претензії. Зазначені
вимоги викладені також в ст. 130 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
.
Частиною другою ст. 315 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що
претензії можуть пред’являтися протягом шести місяців, а
відповідно до ч. 4 вказаної статті, якщо претензію відхилено,
заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з
дня одержання відповіді.
Приймаючи рішення у справі суд вказані вимоги закону не
врахував, обставини, що передували пред’явленню позову з
достовірністю не з’ясував та не перевірив, правової оцінки
зазначеному не дав, що визнати законним і обгрунтованим не
можна.
Тому рішення господарського суду, як прийняте з порушенням норм
матеріального і процесуального права не може залишатись без змін
і підлягає скасуванню.
При новому розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2005
року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Донецької області в іншому складі судової колегії.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко