ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 16/504
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу “Євролайн-І”
на постанову від 10.03.05
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 16/504
господарського суду м. Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “І.С.Т.-
Р.Е.Й.Л.”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Євролайн-І”
відкритого акціонерного товариства “Житлопромбуд-
8”
Про стягнення 11 000 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Макаревич С.П. дов. № 2 від 05.03.2005
від відповідачів Литвиненко О.О. дов. від 27.09.2005
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
“І.С.Т.-Р.Е.Й.Л.” пред’явило в суді позов до товариства з
обмеженою відповідальністю “Євролайн-І”, відкритого акціонерного
товариства “Житлопромбуд-8” про стягнення солідарно з
відповідачів суму боргу в розмірі 11000 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до
договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг
з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному
сполученні та заявки на транспорт відповідач-1 замовив
організацію перевезення в міжнародному сполученні вантажу який
належить відповідачу-2 за маршрутом: м. Гамбург (Німеччина) –м.
Миколаїв (Україна). Відповідно до умов заявки на 4 автомобіля
відповідач-1 здійснив передоплату за виконання замовленого
перевезення в розмірі 91214,58 грн., що еквівалентно станом на
28.04.2004 року 14 400 євро. Проте, при завантаженні замовлених
автомобілів виникла потреба у додатковому автомобілі, так як
кількості замовлених автомобілів для перевезення не вистачило. У
зв’язку з цим було підвищено суму фрахту до еквівалента 30800
євро, яку відповідач-1 гарантував сплатити. Оскільки відповідач-
1 сплатив 50 % суми фрахту за первісним замовленням, то йому
було виставлено рахунок на суму 103 605,52 грн. (еквівалент
16400 євро станом на день виставлення рахунку –13.05.2004).
Проте, відповідачем-1 була здійснена часткова оплата наданих
позивачем послуг в розмірі 92 605,52 грн., у зв’язку з чим
неоплаченими лишилися 11 000 грн.
Оскільки відповідач-1 діє від імені та за рахунок відповідача-2,
то в даному випадку виникає солідарне зобов’язання, так як
ступінь відповідальності між відповідачами визначити неможливо.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2004 (суддя
Ярмак О.М.) в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові господарський суд виходив з
необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не надано
суду доказів зміни умов заявки щодо кількості автомобілів та
суми фрахту.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
10.03.2005 (судді: Губенко Н.М. –головуючий, Барицька Т.Л.,
Ропій Л.М.) рішення скасовано.
Позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ “Євролайн-І” на користь позивача 11 000 грн.
основного боргу та судові витрати.
В позові до ВАТ “Житлопромбуд-8” відмовлено.
Скасовуючи рішення і задовольняючи позов апеляційний
господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Відмовляючи в позові до відповідача-2 суд другої інстанцій
виходив з відсутності правовідносин між позивачем і відкритим
акціонерним товариством “Житлопромбуд-8”.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
“Євролайн-І” просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду і залишити в силі рішення господарського
суду, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими
судами 26.04.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю
“І.С.Т.-Р.Е.Й.Л.” (Повірений) та товариством з обмеженою
відповідальністю “Євролайн-І” (Довіритель) укладено договір-
доручення № ТІR/ЭП-26/04/04 про надання транспортно-
експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним
транспортом в міжнародному сполученні, відповідно до умов якого
відповідач-1 доручає позивачу за винагороду здійснити пошук та
підбір перевізників з метою забезпечення експортно-імпортними
вантажами транспортних засобів для міжнародних перевезень.
Пунктом 2.3 цього договору встановлено, що конкретні умови по
кожному замовленню обумовлюються в заявці.
Матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою
відповідальністю “Євролайн-І” була надана, а позивачем прийнята
до виконання заявка на транспорт № 1 від 27.04.2004 на
здійснення перевезення вантажу –ескалатора довжиною 16,2 м. ,
висотою 2,94 м. , шириною 1,34 м. , вагою 8 500 кг., чотирма
автомобілями за маршрутом: м. Миколаїв (Україна) –м. Гамбург
(Німеччина). Вартість перевезення передбачена в розмірі 28 800
євро по курсу НБУ, включаючи оформлення транспортних дозволів на
всьому шляху прямування.
Судовими інстанціями досліджено, що на виконання умов заявки
товариство з обмеженою відповідальністю “Євролайн-І” здійснив
попередню оплату в розмірі 91 214,58 грн., що підтверджується
платіжним дорученням № 103 від 05.05.2004.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що господарський договір за загальним правилом
викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та
скріпленого печатками; допускається укладення договорів у
спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами,
телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження
прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено
спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду
договорів.
Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що додатки до договору
або інші документи, підписані та передані по факсу мають рівну
юридичну силу із оригіналом.
Судовими інстанціями встановлено та матеріалами справи
підтверджено, що у травні 2004 року автомобілями: 6768 КХВ/08824
КХ, 6675 КХВ/13348 КХ, РZT 2993/HAD 6116, WI 15442/CNAK 657,
CNAW 325/CNAK 660 здійснено перевезення вантажу, зазначеного у
заявці № 1 за маршрутом: м. Гамбург (Німеччина) –м. Миколаїв
(Україна).
Матеріалами справи підтверджено та судом другої інстанції
досліджено, що ТОВ “Євролайн-І” було надіслано позивачу
гарантійний лист за № 12 від 12.05.2004 факсимільним шляхом,
яким підтверджено, що ставка фрахту згідно з заявкою № 1 від
27.04.2004 за маршрутом: м. Гамбург (Німеччина) –м. Миколаїв
(Україна) у зв’язку із наданням додатково ще 1 транспортного
засобу підлягає зміні та складає 30 800 євро.
Після погодження відповідачем-1 ставки фрахту у розмірі 30 800
євро позивачем було виставлено товариству з обмеженою
відповідальністю “Євролайн-І” додатково рахунок-фактуру №
220/0697 від 13.05.2004 на сплату 103 605,52 грн., який був
прийнятий останнім без заперечень і частково сплачений згідно з
платіжними дорученнями № 128 від 28.05.2004 та № 129 від
01.06.2004 відповідно в сумах 84 605,52 грн. та 8 000 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні бути виконані належним чином відповідно до закону та
інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних
вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у
певних вимогах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Апеляційним господарським судом встановлено та відповідачем не
спростовано, що на час вирішення спору відповідач свої
зобов’язання з оплати послуг позивача виконав частково,
здійснивши передоплату в сумі 91 214,58 грн. за платіжним
дорученням № 103 від 05.05.2004 та сплативши 92 605,52 грн. за
платіжними дорученнями № 128 від 28.05.2004, № 129 від
01.06.2004, у зв’язку з чим за ним рахується борг в сумі 11 000
грн., що підтверджується наявними в справі матеріалами.
Статтею 541 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що солідарний
обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках,
встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності
предмета зобов’язання.
Оскільки випадків, закріплених у наведеній нормі договором №
ТІR/ЭП-26/04/04 не передбачено, і між відкритим акціонерним
товариством “Житлопромбуд-8” та позивачем відсутні цивільні і
господарські правовідносини, суди прийшли до правомірного
висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності
на другого відповідача, у зв’язку з чим правомірно відмовили в
позові до ВАТ “Житлопромбуд-8”.
Матеріали справи свідчать про те, що Київський апеляційний
господарський суд всебічно, повно і об’єктивно розглянув в
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним
чином проаналізував зобов’язальні відносини сторін, разом з тим
встановив неналежне виконання товариством з обмеженою
відповідальністю “Євролайн-І” зобов’язань та керуючись нормами
Господарського та Цивільного кодексів (враховуючи п. 4
Перехідних положень) підставно і обґрунтовано задовольнив
позовні вимоги стягнувши з останнього заборгованість в сумі 11
000 грн.
Інструкція з діловодства в господарських судах України,
затверджена наказом Вищого господарського суду України від
10.12.2002 № 75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
(із змінами та доповненнями
внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003 № 57, від 25.10.2004 №
64) встановлює єдину систему організації діловодства, порядок
роботи з процесуальними та іншими документами, і носить
обов’язковий характер при ведені діловодства в системі
господарських судів України відносно до особливостей структури,
з врахуванням штатної чисельності та технічного забезпечення
конкретного господарського суду.
Розділом 3 цієї Інструкції ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
встановлений порядок
проходження судових документів та формування справ.
В силу п. 3.5 цієї Інструкції ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
факт неодержання
ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням
встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та
конвертом оперативно передається службою діловодства судді для
ознайомлення та залучення до матеріалів справи.
Листом від 15.08.2005 № 02-13/2400 Київський апеляційний
господарський суд надіслав на адресу Вищого господарського суду
України копії реєстрів на відправлення заказної кореспонденції,
відповідно до яких ухвали про порушення апеляційного провадження
та про відкладення розгляду справи були надіслані судом ТОВ
“Євролайн-І” за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-
17/18 - 31.01.2005 та 22.02.2005.
Враховуючи той факт, що ухвали були направлені відповідачу-1 у
відповідності до вимог Інструкції ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
з діловодства
в господарських судах заказною кореспонденцією (поштове
повідомлення про неодержання ухвали не повернулося до
господарського суду), а скаржник не надав касаційній інстанції
доказів неодержання ухвали про призначення - довідки з пошти,
доводи товариства з обмеженою відповідальністю “Євролайн-І” про
неналежне його повідомлення про час слухання справи не
заслуговують на увагу.
З урахуванням наведеного, доводи скаржника викладені в
касаційній скарзі не заслуговують на увагу і спростовуються
викладеним.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Євролайн-І” залишити без задоволення, а постанову від
10.03.2005 Київського апеляційного господарського суду у справі
№ 16/504 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко