29/492 Про стягнення 10 011,36 грн. - Текст документа

Інспекція звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 10 011,36 грн. фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін.

За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини першої статті 17, частини четвертої статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є територіальні органи Державної інспекції з контролю за цінами. Статтею 50 цього Кодексу (2747-15) встановлено перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб’єктів владних повноважень. На даний час цей перелік є вичерпним, оскільки чинним законодавством не передбачено інших випадків подання суб’єктами владних повноважень адміністративних позовів до суб’єктів господарювання.

Рішенням названого суду від 01.03.2005 (суддя Усатенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 (колегія суддів у складі: суддя Алданова С.О. –головуючий, судді Ковтонюк Л.В., Зубець Л.П. ), позов задоволено. У прийнятті зазначених судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що Інспекцією згідно з рішенням від 27.08.2004 № 214 правильно застосовано до позивача фінансові санкції за порушення порядку формування плати за проживання у гуртожитку, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.09.2002 № 1787 “Про встановлення граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян” (ra0073017-02) (далі – Розпорядження (ra0073017-02) ).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ “Медичний інститут УАНМ” просить скасувати названі судові акти попередніх інстанцій та залишити позов без розгляду, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що розрахунок необґрунтовано одержаної відповідачем виручки було здійснено Інспекцією на підставі невірних тарифів на комунальні послуги за результатами некоректного аналізу документів бухгалтерського обліку ЗАТ “Медичний інститут УАНМ”, що призвело до неправильного застосування до відповідача заходів майнової відповідальності за порушення дисципліни ціноутворення.

У відзиві на касаційну скаргу Інспекція зазначає про необґрунтованість тверджень скаржника та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- на балансі ЗАТ “Медичний інститут УАНМ” знаходиться гуртожиток, який розташований у м. Києві по вул. Горлівській, 124;

- на п’ятому поверсі зазначеного гуртожитку, що перейшов у власність відповідача з.01.2004 року, проживають громадяни за відсутності договірних правовідносин з ЗАТ “Медичний інститут УАНМ”, тобто без достатніх правових підстав;

- за результатами проведеної Інспекцією перевірки додержання ЗАТ “Медичний інститут УАНМ” державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2003 по 01.08.2004, оформленої актом від 20.08.2004 № 000508, було виявлено факт завищення відповідачем граничного розміру плати за проживання громадян у гуртожитку шляхом порушення встановленого Розпорядженням порядку формування такої плати, а саме: стягнення з мешканців 5-го поверху гуртожитку плати у розмірі 300 грн. на місяць, у той час коли відповідно до чинного законодавства така плата повинна становити 64,14 грн.;

- внаслідок вчиненого правопорушення з урахуванням фактично здійсненої оплати мешканцями гуртожитку відповідачем було додатково одержано 3337,12 грн.;

- за наслідками перевірки Інспекцією було прийнято рішення від 27.08.2004 № 214 про застосування до ЗАТ “Медичний інститут УАНМ” штрафних санкцій, а саме: вилучення в доход державного бюджету 3337,12 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 6674,24 грн. штрафу;

- при обчисленні розміру плати, що підлягає стягненню з громадян, які проживають у гуртожитку, Інспекцією було враховано тарифи на комунальні послуги, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245 “Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення” (ra1245017-02) , зокрема, на холодне водопостачання та водовідведення –1,84 грн. за 1 кв.м корисної площі, на гаряче водопостачання –4,10 грн.;

- наявними у справі доказами підтверджується відповідність здійсненого Інспекцією розрахунку плати за проживання громадян у гуртожитку вимогам чинних нормативно-правових актів з питань ціноутворення.

Причиною спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування до ЗАТ “Медичний інститут УАНМ” економічних санкцій на підставі статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” (507-12) (далі – Закон (507-12) ) за порушення дисципліни ціноутворення під час стягнення плати за проживання з мешканців гуртожитку.

Статтею 6 Закону (507-12) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону (507-12) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно зі статтею 8 Закону (507-12) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до пункту 16 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (1548-96-п) обласні державні адміністрації встановлюють граничні розміри плати за проживання у гуртожитках громадян, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Так, Розпорядженням (ra0073017-02) було затверджено з 01.10.2002 граничні розміри плати за проживання громадян у гуртожитку та порядок визначення цієї плати.

Із з’ясованих попередніми інстанціями обставин справи вбачається, що фактично стягнута відповідачем плата з мешканців гуртожитку перевищує граничний розмір плати за проживання громадян у гуртожитку, обчислений відповідно до вимог Розпорядження з урахуванням затверджених тарифів на комунальні послуги.

За приписами пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 (z1047-01) , підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Статтею ж 14 Закону (507-12) передбачено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Посилання скаржника на хибність здійсненого Інспекцією розрахунку необґрунтовано одержаної відповідачем виручки спростовується фактичними даними, встановленими судовими інстанціями у розгляді справи. Скаржником не наведено доводів про порушення попередніми судовими інстанціями правил оцінки доказів у перевірці цієї обставини. Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин Вищий господарський суд України погоджується з висновками господарських судів про правомірність стягнення з ЗАТ “Медичний інститут УАНМ” 10 011,36 грн. фінансових санкцій за порушення дисципліни ціноутворення, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних судових актів попередніх інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 зі справи № 29/492 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Медичний інститут Української асоціації народної медицини” –без задоволення.