ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 6-25/274-03-9535
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: Остапенко Є.С., Тихонюк М.В.
відповідача: Шинкаренко Ю.В.
3-іх осіб: не з’явились
розглянувши у корпорації “Науково-виробнича
відкритому судовому інвестиційна група “Інтерпайп”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Одеської області від
21.02.2005 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 р.
у справі № 25/274-03-9535
за позовом корпорації “Науково-виробнича
інвестиційна група “Інтерпайп”
до державного підприємства “Одеська
залізниця”
Про зобов’язання повернути 446 58 тон сталевого листа
3-і особи відкрите акціонерне товариство
“Алчевський металургійний комбінат”,
товариство з обмеженою відповідальністю
“Балтік енд Орієнтал Україна”
В С Т А Н О В И В:
11.12.2003 р. позивач пред’явив в господарському суді позов до
ДП “Одеська залізниця” про відшкодування шкоди у розмірі 526
275,27 грн., заподіяної незаконною конфіскацією належних
позивачу 7 вагонів металопрокату.
В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив зобов’язати
відповідача повернути йому 446,58 т сталевого листа ГОСТ 19903-
74 (а.с.13,т.2).
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2005 р.
(суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. (головуючий
–Мирошниченко М.А., судді –Бєляновський В.В., Шевченко В.В.), в
задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування господарськими судами норм матеріального права,
просить постановлені у справі судові рішення скасувати та
постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач подав зміни до касаційної скарги, в
яких просив скасувавши постановлені у справі судові рішення,
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
оскільки господарськими судами не з’ясовано належним чином
питання реалізації відповідачем вилучених 446,58 т сталевого
листа.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між
позивачем (комісіонером) та ВАТ “Алчевський металургійний
комбінат”(комітентом) 15.06.1999 р. було укладено договір
комісії КМС 026/108-9у-1467 (а.с.42-45,т.1).
На підставі цього договору в жовтні 2000 р. ВАТ “Алчевський
металургійний комбінат” відвантажило продукцію (металопрокат)
вагонах № № 65226003, 67866947, 66490384, 67890814, 68816487,
65230104, 67197228 зі станцією призначення Прибузька Одеської
залізниці. Отримувачем вантажу зазначено ТОВ “Балтик енд
ориентал Украина”(а.с.21,26-31,т.1), з яким у позивача було
укладено 04.03.2000 р договір транспортної експедиції № 2970-01
(а.с.32-35, т,1).
04.11.2000 р. в процесі слідування вагонів на станції Прибузька
вони були затримані відповідачем в заставу на підставі ст. 51
Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
у зв’язку з наявністю у
вантажоодержувача заборгованості за надані залізницею послуги
(а.с.22-25, т.1).
На підставі листа Алчевського представництва корпорації “Науково-
виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” від 17.04.2003 р. (а.с.
4) відвантаження зазначеного металопрокату було перенесено з
договору КМС 026/108-9у-1467 на договір купівлі-продажу 026/108-
0у-872 від 22.03.2000 р. (а.с.38-41, т.1) та виставлено ВАТ
“Алчевський металургійний комбінат” 31.05.2003 р. платіжні
вимоги на загальну суму 526 275,27 грн. (а.с. 5-10).
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з
того, що на час затримки та реалізації металопрокату
відповідачем, позивач відповідно до ст. 224 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не оплатив поставлений вантаж, а тому згідно правил ст.ст. 128,
224 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не набув права власності на нього.
Такі висновки суду є обгрунтованими та відповідають матеріалам
справи, оскільки спірний металопрокат, який був відвантажений
ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” у жовтні 2000 р., згідно
п. 3.1 договору комісії залишався його власністю, на час
затримки його відповідачем позивач не був власником вказаної
продукції, в установленому законом порядку претензії з цього
приводу до відповідача вантажовідправником та вантажоодержувачем
не пред’являлись, на час досягнення домовленості про купівлю
металопрокату позивачем фактично він йому не передавався, а тому
доводи позивача, що в порушення вимог ч. 2 ст. 55 Закону України
“Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
відповідач безпідставно вилучив
належне йому майно, не грунтуються на законі, тому що на час
реалізації Одеською залізницею відповідно до ст. 51 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
свого права на заставу майна,
позивач не був його власником і, відповідно, його право
власності не могло бути порушене відповідачем.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і
підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не
вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу корпорації “Науково-виробнича інвестиційна
група “Інтерпайп” залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Одеської області від 21.02.2005 р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 р. у справі за № 25/274-03-9535 –без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко