ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2005 Справа N 2-14/3192-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників: Панасевич О.А.
позивача: не з’явився
відповідача:
розглянувши у відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Крименерго”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.06.2005 р.
у справі № 2-14/3192-2005
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Крименерго”
до державного підприємства Судової
адміністрації України “Санаторно-
курортний лікувальний центр “Феміда”
про стягнення 57 815,4 грн.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення
з відповідача відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
57 815,4 грн. підвищеної оплати
за електричну енергію у зв’язку з перевищенням ним обсягів
граничних величин споживання електроенергії у квітні та травні
2004 р.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.01.2005 р. (суддя Курапова З.І.) позов задоволено. Стягнуто з
державного підприємства Судової адміністрації України “Санаторно-
курортний лікувальний центр “Феміда” на користь ВАТ “Крименерго”
57 815,4 грн. заборгованості та судові витрати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.06.2005 р. (головуючий –Горошко Н.П. , судді –Щепанська
О.А., Прокопанич Г.К.) рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 18.01.2005 р. скасовано та постановлено нове
рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права і порушення норм
процесуального права, просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
01.06.2005 р., залишивши в силі рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 18.01.2005 р.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
відповідно до укладеного 10.12.2003 р. між сторонами договору
про поставку електроенергії № 262 позивач постачав відповідачу
електроенергію, вартість якої той згідно п. 5 додатку № 4.2 до
договору зобов’язувався оплачувати до 22 числа кожного місяця.
За рахунком № 10503 від 18.04.2004 р. відповідач повинен був
сплатити 11 905,12 грн. за спожиту у квітні 2004 р.
електроенергію за рахунком № 13254 від 18.05.2004 р. – 5 438,86
грн. за спожиту у травні 2004 р. електроенергію проте в
порушення умов договору відповідач оплати за вказаними рахунками
своєчасно не здійснив.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог
нормативно-правових документів та договору про постачання
енергії.
У даному випадку відповідним нормативно-правовим документом є
Порядок постачання електроенергії споживачам (далі –Порядок),
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.02
р. № 745.
Відповідно до п. 11 Порядку за підсумками місяця гранична
величина споживання електроенергії для споживачів коригується до
рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її споживання.
П. 13 Порядку передбачено, що споживачі у разі у разі
перевищення встановлених як договірні граничних величин
споживання електроенергії та потужності несуть відповідальність,
зокрема, згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
( в редакції, що діяла на час
розгляду справи), тобто у вигляді сплати енергопостачальникові
п’ятикратної вартості різниці спожитої і договірної величини, на
підставі чого позивач пред’явив позовні вимоги.
Відповідно до п. 6 додатку № 4.2 до договору № 262 від
10.12.2003 р. за підсумками розрахункового періоду, протягом 5
робочих днів від дати оплати постачальник електричної енергії
(позивач) коригує граничну величину споживання електричної
енергії і потужності до рівня фактично оплаченого за цей період
обсягу і у випадку споживання понад договірну величину у
письмовому вигляді доводить до відома споживача (відповідача)
рівень відкоригованої договірної величини споживання
електроенергії і потужності, у випадку перевищення обсягу
фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії
над фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом,
постачальник складає акт про перевищення граничної величини
обсягу споживання електричної енергії, споживач оплачує
постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість величини
перевищення, згідно зі ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Вказані вимоги були виконані позивачем, проте відповідач рахунки
на оплату п’ятикратної вартості спожитої понад договірну
величину електричної не оплатив.
За таких обставин суд першої інстанції правильно задовольнив
позовні вимоги.
Доводи суду апеляційної інстанції на підставі яких було
скасовано рішення суду, зокрема, порушення позивачем п. 6
додатку № 4.2 до договору щодо повідомлення відповідача про
скоригований обсяг граничної величини споживання електричної
енергії спростовується матеріалами справи, зокрема повідомлення
про вручення рекомендованих листів відповідачу.
Також платежі, які були здійснені відповідачем у розрахунковий
період були здійснені не за рахунками про оплату електроенергії,
спожитої в квітні та травні 2004 р.
Таким чином, суд апеляційної інстанції скасував законне та
обгрунтоване рішення, а тому постанова Севастопольського
апеляційного господарського суду від 01.06.2005 р. підлягає
скасуванню.
Разом з тим, при стягненні 5-кратної вартості різниці спожитої і
договірної величини електроенергії суд першої інстанції не
врахував, що виходячи зі змісту ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, п. 13 Порядку суд не врахував,
що вона за своєю правовою природою є санкцією за порушення
договірних зобов’язань та не обговорив питання про можливість
зменшення її розміру відповідно до ст. 233 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
За таких обставин, суд, враховуючи, що на час розгляду справи
відповідач сплатив вартість спожитої у квітні-травні електричної
енергії, є державним підприємством, що фінансується з державного
бюджету, належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими
порівняно зі збитками кредитора, вважає можливим їх зменшити з
57 815, 4 грн. до 6 000 грн., змінивши рішення місцевого
господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
задовольнити частково.
Скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.06.2005 р. у справі за № 2-14/3192-
2005.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.01.2005 р. у справі за № 2-14/3192-2005 змінити, зменшивши
розмір заборгованості, що підлягає стягненню з державного
підприємства Судової адміністрації України “Санаторно-курортний
лікувальний центр “Феміда” на користь відкритого акціонерного
товариства “Крименерго” з 57 815,4 грн. до 6000 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Доручити господарського суду Автономної Республіки Крим видати
відповідний наказ.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко