ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2005                                     Справа N 211/3б-98

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                 Полякова Б.М. –головуючого

                 Бур’янової С.С. (доповідач)

                 Ткаченко Н.Г.

розглянувши      ПП “Гленвер”

касаційну скаргу

на постанову     Київського        міжобласного    апеляційного

                 господарського суду від 18.05.2005 р.

у справі         № 211/3б-98 господарського суду Київської

                 області

за заявою        СП АТ “Украгробізнес”

до               КСП “Митницьке”

про   банкрутство

За участю представників сторін

від кредитора не з’явилися,

від боржника не з’явилися

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою  господарського  суду Київської області  від  16.03.2005

року  у  справі  №  211/3б-98  у задоволенні  скарги  приватного

підприємства   „Гленвер”   на   дії   ліквідатора   колективного

сільськогосподарського підприємства „Митницьке” - Левкович  О.К.

залишено без задоволення.

Постановою  Київського міжобласного апеляційного  господарського

суду  від 18.05.2005 року зазначена ухвала суду першої інстанції

залишена без змін з тих же підстав.

Не  погоджуючись  з  рішеннями  господарських  судів  попередніх

інстанцій, ПП „Гленвер” звернулося до Вищого господарського суду

України   з   касаційною  скаргою,  в  якій  просить   постанову

Київського  міжобласного  апеляційного господарського  суду  від

18.05.2005  року у справі № 211/3б-98 скасувати, посилаючись  на

не   вірне   застосування  судом  апеляційної   інстанції   норм

матеріального  та процесуального права, а саме  ст.ст.  3-1,  31

Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника  або

визнання  його  банкрутом” ( 2343-12  ) (2343-12)
          (далі  по  тексту-Закон

( 2343-12  ) (2343-12)
        ),  ст.ст.  31,  32  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх

встановлення,  проаналізувавши правильність  застосування  судом

норм  матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів

Вищого  господарського суду України вважає, що касаційна  скарга

підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як  встановлено  судами  попередніх інстанцій,  ПП  „Гленвер”  є

поточним кредитором четвертої черги з грошовими вимогами до  КСП

„Митницьке” в сумі 500 000 грн.

Господарські суди встановили, що у лютому 2004 року від покупців

на   ліквідаційний  рахунок  надійшли  кошти  за  продане  майно

боржника,  але  по  теперішній час  ліквідатором  Левкович  О.К.

розрахунок з ПП „Гленвер” не проведено.

Ч.  6  ст.  3  Закону  ( 2343-12 ) (2343-12)
         встановлено,  що  арбітражний

керуючий  (ліквідатор)  при реалізації своїх  прав  зобов'язаний

діяти  сумлінно та розумно з урахуванням інтересів  боржника  та

його кредиторів.

Відповідно  до  п.  1  ст.  25 Закону ( 2343-12  ) (2343-12)
        ,  ліквідатор

реалізує  майно  банкрута для задоволення  вимог,  включених  до

реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.

Інформація   про   фінансовий  стан,  рух  коштів,   витрати   в

ліквідаційній процедурі доводилися до відома комітету кредиторів

вчасно, відповідно протоколів засідання зборів кредиторів.

Згідно  зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , кожна сторона повинна довести ті обставини на  які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судами  попередніх інстанцій встановлено, що  доказів  того,  що

ліквідатор  Левкович О.К. провела розрахунки з усіма кредиторами

крім ПП „Гленвер” не надано.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд апеляційної підставно

зазначив,   що  висновки  скаржника  про  несумлінне   виконання

ліквідатором  Левкович О.К. своїх обов'язків є  необґрунтованим,

оскільки не все майно реалізоване.

Відповідно  до  п.  13  ст.  30  Закону  ( 2343-12  ) (2343-12)
        ,  у  разі

невиконання   чи   неналежного   виконання   кредитором    своїх

обов'язків, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів

може   припинити  повноваження  ліквідатора  і  за   пропозицією

комітету кредиторів призначити нового ліквідатора.

Як  видно  в  матеріалах справи, протокол  комітету  кредиторів,

клопотання  комітету,  протокол засідання  комітету  кредиторів,

щодо неналежного виконання повноважень ліквідатора Левкович О.К.

відсутні.

За  таких  обставин, судова колегія суддів Вищого господарського

суду   України  дійшла  до  висновку,  що  постанова  Київського

міжобласного  апеляційного господарського  суду  від  18.05.2005

року  у  справі  №  211/3б-98 підлягає  залишенню  без  змін,  а

касаційна скарга без задоволення.

Враховуючи  викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7,  п.  3  ч.  1

ст.  111-9,  ст.  111-11  Господарського процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, –

                      П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ПП “Гленвер” залишити без задоволення.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського

суду від 18.05.2005 р. залишити без змін.

Головуючий    Б.М. Поляков

Судді         С.С. Бур’янова

              Н.Г. Ткаченко