ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2005 Справа N 71/14-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому спеціалізованого державного
судовому засіданні в підприємства “Укрспец’юст”
м. Києві, касаційну скаргу
на ухвалу господарського суду Київської області
від 05.04.2005 року
у справі № 71/14-05
за позовом ТОВ “Стандарт-Авто”
до ВАТ “Білоцерківсільмаш”,
ТОВ “Білоцерківагромаш”
Про визнання права власності на майно
за участю представників:
спеціалізованого - Коваль Л.М.,
державного
підприємства “Укрспец’юст” - Чупрун О.С.,
позивача:
відповідачів:
ВАТ “Білоцерківсільмаш” - не з’явились,
ТОВ “Білоцерківагромаш” - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Стандарт-авто” звернулося з позовом до ВАТ
“Білоцерківсільмаш” та ТОВ “Білоцерківагромаш” про визнання
права власності на нерухоме майно.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2005 року у
справі № 71/14-05 (суддя Короткевич О.Є.) порушено провадження у
справі та прийнято позовну заяву до розгляду; заборонено
Київській обласній філії спеціалізованого державного
підприємства “Укрспец’юст” проводити прилюдні торги по
реалізації майна, а саме ЛОТ № 1: будівля виробничого корпусу
№ 202 (літ. 3), розташована за адресою: м. Біла Церква, вул.
Храпачанська, 70 та проводити прилюдні торги по реалізації
майна, а саме ЛОТ № 2: будівля виробничого корпусу № 30 (літ.
Т), розташована за адресою: м. Біла Церква, б-р. 1-го Травня,
13.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від
05.04.2005 року у даній справі, спеціалізоване державне
підприємство “Укрспец’юст” звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу
господарського суду м. Києва від 05.04.2005 року скасувати в
частині вжиття заходів до забезпечення позову, а саме заборони
проводити торги з продажу спірного майна. В обґрунтування своїх
вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції
порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття
незаконного судового акту.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представників позивача та
оскаржувача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування місцевим господарським
судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній
справі є визнання права власності на об’єкти нерухомості:
будівля виробничого корпусу № 202 (літ. 3), розташована за
адресою: м. Біла Церква, вул. Храпачанська, 70 та будівля
виробничого корпусу № 30 (літ. Т), розташована за адресою:
м. Біла Церква, б-р. 1-го Травня, 13.
Одночасно з поданням позову, позивачем заявлено клопотання про
забезпечення позову шляхом заборони відповідачам відчужувати
спірне майно.
Оскарженою ухвалою, господарський суд першої інстанції визнав
клопотання позивача обґрунтованим та задовольнив його,
заборонивши Київській обласній філії спеціалізованого державного
підприємства “Укрспец’юст” проводити прилюдні торги по
реалізації спірного майна.
Згідно ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за
заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов,
або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення
позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії
провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов
забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що
належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні
дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета
спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа
або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у
безспірному порядку.
Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанцій в
порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
розглянув
обставини наведені в клопотанні позивача, дослідив подані в
обґрунтування його вимог докази і дійшов обґрунтованого висновку
про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом
заборони відчужувати спірне майно, що може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, яка
відповідає положенням ст.ст. 66, 67 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, судова колегія прийшла до висновку про те, що
оскаржувачем не доведено порушення його прав та охоронюваних
законом інтересів внаслідок винесення господарським судом ухвали
від 05.04.2005 року про вжиттям заходів до забезпечення позову.
Водночас, відповідно до ст. ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарським судом норм процесуального права при прийнятті
оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з
чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого
судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу спеціалізованого державного підприємства
“Укрспец’юст” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 05.04.2005 року у справі
№ 71/14-05 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді Н.Мележик
О. Подоляк