ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2005 Справа N 36/490
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у Приватного підприємства “Ольст”, м. Київ
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 20.07.2005
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 36/490
господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємства “Ольст”, м. Київ
До Акціонерного комерційного банку
соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ
Про стягнення 7480000,00 грн.
За участю представників
сторін:
від позивача
від відповідача - Порохняк Я.О., Твердохліб О.О.
Кисельов
В С Т А Н О В И В :
Приватним підприємством “Ольст” заявлено позов до Акціонерного
комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк” про
стягнення 7480000,00 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що АКБ “Укрсоцбанк”, який
зберігав кошти позивача, допустив їх незаконне списання з
рахунку позивача, чим завдав шкоду в розмірі 7480000,00 грн.,
яку повинен компенсувати в повному обсязі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.06.05, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 20.07.05 у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що в діях АКБ “Укрсоцбанку”
відсутній склад цивільного правопорушення при прийнятті до
виконання та виконанні платіжного доручення приватного
підприємства “Ольст” за № 1 від 25.10.04, а тому на банк не може
бути покладено обов'язок відшкодувати шкоду.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
скаржник просить скасувати ухвалені у справі рішення, позов
задовольнити, посилаючись на порушення судом при прийнятті
оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального
права, зокрема. ст.ст. 4-2, 4-3, 43, 73, 34 ч. 5, ст. 35 Закону
України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”
( 2346-14 ) (2346-14)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що приватним
підприємством “Ольст” 15.03.03 укладено з АКБ “Укрсоцбанк”
договір на розрахункове касове обслуговування у національній та
іноземній валюті.
25.10.2004 року Київською міською філією АКБ “Укрсоцбанк”
прийнято до виконання і виконано платіжне доручення № 1
приватного підприємства “Ольст”, за яким з рахунку цього
підприємства перераховано на рахунок товариства з обмеженою
відповідальністю “Протея” 7480000,00 грн.
Підставою для перерахування у платіжному дорученні зазначено
часткове погашення заборгованості за договором № 4 від 22.10.03.
01.12.2004 року позивач звернувся з вимогою до банку про
повернення на його рахунок коштів в сумі 7480000,00 грн.,
посилаючись на те, що позивачем платіжне доручення за № 1 від
25.10.04 не підписувалося і до банку уповноваженою особою не
подавалося.
За висновками Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної
експертизи на платіжному дорученні виявлені ознаки підробки
відтиску печатки та підпису директора ПП “Ольст”.
Між тим, судові інстанції встановили, що платіжне доручення за №
1 від 25.10.04 на виконання подано до банку особисто директором
ПП “Ольст”, який 26.10.2004 року здійснив заміну картки зі
зразками відбитку печатки та підписів уповноважених осіб,
відповідно до якої, з картки був виключений підпис другого
представника позивача, комерційного директора.
В матеріалах справи міститься лист Національного банку України
від 24.01.05 за № 25-118/89-577 “Про порядок перевірки банком
реквізитів розрахункових документів платників”, у якому
зазначається, що порядок здійснення банками перевірки
розрахункових документів на здійснення переказу грошових коштів
визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в
національній валюті, що затверджена постановою НБУ від 21.01.04.
за № 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
та зареєстрована Міністерством юстиції
29.03.04 за № 377/8976.
Згідно вказаній Інструкції ( z0377-04 ) (z0377-04)
проведення перевірки
достовірності заповнення таких реквізитів розрахункового
документа, як відбиток печатки та підписи уповноважених осіб
юридичної особи, здійснюється шляхом візуального порівняння
відбитка печатки та підпису уповноваженої особи юридичної особи
на розрахунковому документі зі зразками, заявленими в картці зі
зразками підписів та відбитка печатки.
При цьому, Інструкцією ( z0377-04 ) (z0377-04)
визначено, що
відповідальність за правильність заповнення реквізитів
розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і
подала його до обслуговуючого банку.
Законодавством України, яке регулює банківську діяльність, у
тому числі нормативно-правовими актами Національного банку
України на банки не покладено обов'язок здійснювати перевірку
справжності відбитка печатки та підписів уповноважених осіб
клієнта із застосуванням спеціального обладнання та спеціальних
фахових знань.
Доводи директора ПП “Ольст” та надані ним пояснення і документи
про те, що 25.10.04 він знаходився у відрядженні, а тому не міг
особисто подати банку платіжне доручення за № 1 спростовані,
наданими суду документами ПП НВЦ “Зерно України” поясненнями
працівником АКБ “Укрсоцбанк”, рішенням Голосіївського районного
суду від 01.02.05 та копіями протоколів очної ставки між
працівником АКБ “Укрсоцбанк” та директором ПП “Ольст” і іншими
матеріалами, наданими прокуратурою Дарницького району м. Києва.
З листа прокуратури Дарницького району м. Києва
вбачається, що в провадженні прокуратури Дарницького району
знаходиться кримінальна справа, порушено відносно службових осіб
ПП “Ольст”.
Досудовим слідством встановлено, що в період 2003 –2004 років
службові особи ПП “Ольст” шляхом проведення безтоварних
експортних операцій і складання завідомо неправдивих документів
створили умови щодо існування підстав для відшкодування з
державного бюджету ПП “Ольст” податку на додану вартість.
Внаслідок вказаних злочинних дій ПП “Ольст” отримало грошові
кошти в сумі 7480000,00грн. в якості відшкодування ПДВ, які
надійшли на банківський рахунок ПП “Ольст” у Київській філії АКБ
“Укрсоцбанк” та 25.10.04 були неправомірно перераховані на
рахунок іншого підприємства .
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає юридичну оцінку дану місцевим та апеляційним
судами обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах
справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства “Ольст” залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 20.07.05 без змін.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська