ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2005 Справа N 30/395
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промресурси” на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.06.2005 року у справі № 30/395(19/47(18/99))
Господарського суду Дніпропетровської області за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Промресурси”, м.
Дніпропетровськ, до Адвокатського об’єднання Дніпропетровської
обласної колегії адвокатів, м. Дніпропетровськ, Товариства з
обмеженою відповідальністю “Укрпрмресурси”, м. Дніпропетровськ,
Адвокатської фірми “Династія” Дніпропетровської обласної колегії
адвокатів, м. Дніпропетровськ,
про визнання угоди недійсною, стягнення 10 591 грн. 31 коп. ,
55 135 грн. 72 коп. матеріальної шкоди, 1 909 980 грн. моральної
шкоди,
за участю представників:
ТОВ “Промресурси” –Мінкова Ю. І. (директор),
Адвокатської фірми ДОКА “Династія” –Пасько О.М. (дов. від
01.09.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2001 року позивач ТОВ “Промресурси” звернувся в
господарський суд з позовом до відповідача –Адвокатської фірми
“Династія” Дніпропетровської обласної колегії адвокатів про
стягнення 10 591 грн. 31 коп.
Вказував, що під час розгляду господарського спору Арбітражним
судом Дніпропетровської області представниками відповідача суду
були повідомлені неправдиві свічення, які були прийняті судом до
уваги при вирішенні клопотання про накладення арешту на належні
йому кошти та майно.
Посилаючись на наявність вини відповідача у заподіянні йому
матеріальних збитків, просив стягнути на його користь з
останнього 10 591 грн. 31 коп. на підставі ст. ст. 440, 4401 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від
21.04.2003 року до участі у справі в якості другого відповідача
притягнуто Адвокатське об’єднання Дніпропетровської обласної
колегії адвокатів. (т.3, а.с.1).
В травні 2003 року позивач збільшив свої вимоги. Посилаючись на
заподіяння з вини відповідача моральної шкоди, просив стягнути
16 238 935 грн. 72 коп. на підстав ст. ст. 7, 440, 4401, 441 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(т.3, а.с.14-18), зобов’язати адвоката
Миргородського Д.Ю. та його помічників спростувати всі
неправдиві свідчення, надані в судах різних інстанцій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від
14.10.2003 року (суддя І.В.Петренко) провадження у даній справі
в частині вимог позивача ТОВ “Промресурси” до відповідача
–адвокатської фірми “Династія” Дніпропетровської обласної
колегії адвокатів припинено з підстав, що передбачені п. 1 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з тих мотивів, що адвокатська фірма
“Династія” не є юридичною особою і не може виступати стороною у
господарському спорі.
В частині позовних вимог ТОВ “Промресурси” до другого
відповідача - Адвокатського об’єднання “Дніпропетровська обласна
колегія адвокатів”, позов залишено без розгляду з підстав, що
передбачені п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з мотивів
невиконання позивачем вимог ст. ст. 54, 56 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
суду про надіслання копії позовної заяви та додатків
іншій стороні та про надання обгрунтування розрахунків суми
позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.10.2004 року (колегія суддів у складі: В.В. Пруднікова-
головуючий, А.Є. Прокопенко, Г.К. Дмитренко) ухвалу місцевого
суду в частині залишення без розгляду позовної заяви ТОВ
“Промресурси” до другого відповідача - Адвокатського об’єднання
“Дніпропетровська обласна колегія адвокатів” про стягнення 10
591 грн.31 коп. скасовано.
Справу в означеній частині передано на розгляд до суду першої
інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
14.03.2005 року провадження у справі
за позовом позивача до Адвокатської фірми “Династія”
Дніпропетровської обласної колегії адвокатів припинено з
підстав, що передбачені п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів
Адвокатського об”єнання “Дніпропетровська обласна колегія
адвокатів” та Адвокатської фірми “Династія” Дніпропетровської
обласної колегії адвокатів 55 135 грн. 72 коп. витрат на
юридичну допомогу та 1 909 980 грн. у відшкодування моральної
шкоди залишено без розгляду з підстав ненадання доказів на
підтвердження сплати держмита у встановленому законом розмірі.
У задоволенні решти позовних вимог: про стягнення шкоди в
розмірі 10 591 грн. 31 коп. та визнання недійсним договору № 32
від 5.02.2001 року, укладеного між Адвокатським об”єнанням
“Дніпропетровська обласна колегія адвокатів” в особі
Адвокатської фірми Дніпропетровскої обласної колегії адвокатів
“Династія” та ТОВ “Укрпромресурс” - відмовлено за
безпідставністю з мотивів ненадання доказів вчинення угоди
внаслідок зловмисної домовленості представників відповідача.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.06.2005 року (колегія суддів у складі: Кузнецова І.Л. -
головуючий, Чимбар Л.О., Швець В.В.) рішення в частині залишення
без розгляду позовних вимог про солідарне стягнення з
відповідачів Адвокатського об”єднання “Дніпропетровська обласна
колегія адвокатів” та Адвокатської фірми “Династія”
Дніпропетровської обласної колегії адвокатів матеріальної шкоди
в сумі 55 135 грн. 72 коп. та 1 909 980 грн. моральної шкоди
скасовано, у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено з
підстав ненадання доказів на підтвердження доводів позивача про
неналежне виконання відповідачем - Адвокатське об”єднання
“Дніпропетровська обласна колегія адвокатів”, договору доручення
№ 32 від 5.02.2001 року.
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з
відповідача Адвокатської фірми “Династія” Дніпропетровської
обласної колегії адвокатів витрат на юридичну допомогу в сумі 55
135 грн. 72 коп. та 1 909 980 грн. моральної шкоди припинено на
підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з мотивів
відсутності у відповідача статусу юридичної особи та входження
до Адвокатського об”єднання “Дніпропетровської обласної колегії
адвокатів” у якості відокремленого підрозділу.
В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення та
постанову у даній справі з підстав порушення судом норм
господарського-процесуального законодавства та неправильного
застосування ст. 57 К УРСР та ст. 232 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним
вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 05.02.2001 року між
Адвокатським об”єнанням “Дніпропетровська обласна колегія
адвокатів” в особі Адвокатської фірми Дніпропетровскої обласної
колегії адвокатів “Династія”, що є структурним підрозділом
юридичної особи, та ТОВ “Укрпромресурс” був укладений договір №
32 про надання правової допомоги, пов”язаної з представництвом
інтересів ТОВ “Укрпромресурси” у взаємовідносинах з позивачем
ТОВ “Промресурси”, зокрема, щодо стягнення з останнього
заборгованостей перед ТОВ “Укрпромресурси”, що за своєю правовою
природою є договором доручення, відповідно до умов якого
повірений зобов”язується вчиняти певні дії від імені та в
інтересах довірителя.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про визнання цієї угоди
недійсною, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили
всі суттєві обставини даної справи, правильно встановили, і
виходили з того, що спірний договір не стосується прав та
обов”язків позивача, який не є стороною спірного договору та не
має права вимоги за позовом про визнання спірного договору
недійсним з підстав, що передбачені ст. 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
а саме: зловмисної домовленості представника однієї сторони з
другою стороною.
Дані висновки суду грунтуються на матеріалах справи та
відповідають вимогам закону.
Так, згідно ст. 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що угода, яка укладена
внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони з другою
стороною може бути визнана недійсною за позовом потерпілого.
Відповідно до ст. 232 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин, який
вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї
сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Оскільки, за змістом наведених норм права, що правильно
застосовані судами до спірних правовідносин, право на позов має
лише особа, в інтересах якої укладено угоду, висновки суду щодо
відсутності у позивача права на оскарження даної угоди,
відсутності підстав до визнання договору недійсним та
відшкодування шкоди з підстав, що зазначені у позові, слід
вважати правильними.
Висновки судів про відсутність підстав до задоволення вимог
позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
відповідають вимогам ст. ст. 440, 440-1 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що
передбачають наявність причинно-наслідкового зв”язку між діями
заподіювача та виникненням шкоди, та відповідають встановленим
судами обставинам, за якими виникнення матеріальної та моральної
шкоди позивача не є наслідком вжиття судом заходів забезпечення
позову шляхом накладення арешту за заявою Адвокатської фірми
“Династія” Дніпропетровської обласної колегії адвокатів в
інтересах відповідача ТОВ “Укрпромресурси” у справі № 16/261.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сплата
державного мита покладається на сторони у господарських спорах в
залежності від результатів розгляду справи.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
вирішують справи на підставі доказів, оцінених за внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині
залишення позовних вимог без розгляду з підстав ненадання
доказів про сплату держмита, апеляційний господарський суд
правильно виходив з зазначених вимог закону та виклав у
постанові правильні висновки про те, що зазначені обставини не
стосуються вимог позивача і не можуть бути підставою до відмови
у позові.
Встановивши відсутність належної правоздатності у відокремленого
підрозділу Адвокатського об”єднання “Дніпропетровська обласна
колегія адвокатів” - Адвокатської фірми “Династія”, суди
попередні інстанції застосували до позовних вимог позивача до
зазначеного підрозділу відповідні правові наслідки, що
передбачені ст. 80 п. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та виклали
висновки про наявність підстав до припинення провадження у
справі в частині зазначених вимог.
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків суду
щодо неправильного застосування судами норм матеріального права,
зокрема ст. 5 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 232 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
грунтуються на неправильному тлумаченні норм права, не
відповідають встановленим судами обставинам і тому їх належить
залишити поза увагою.
З зазначених підстав слід вважати необгрунтованими і посилання
на неправильне застосування судами вимог норм процесуального
права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань
позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до уваги не
беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Промресурси” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.06.2005 року у справі № 30/395(19/47(18/99)) залишити без
змін.
Головуючий: Невдашенко Л.П.
Судді: Михайлюк М. В.
Дунаєвська Н.Г.