ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.09.2005                          Справа N 17-3-23-13-11/01-826
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                   Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
                   справі),
                   Ткаченко Н.Г.,
                   Бур’янової С.С.
розглянувши        АК АПБ “Україна” в особі регіонального
матеріали          уповноваженого ліквідатора АК АПБ “Україна” в
касаційної скарги  Одеській області
на постанову       від 30.03.2005 р. Одеського апеляційного
                   господарського суду
та ухвалу          від 31.03.2004 р. господарського суду Одеської
                   області
у справі           № 17-3-23-13-11/01-826 господарського суду
                   Одеської області
за позовом         АК АПБ “Україна” в особі регіонального
                   уповноваженого ліквідатора АК АПБ “Україна” в
                   Одеській області
до                 ТОВ “Агрофірма “Дружба народів”
 
Про   стягнення 207 355,23 грн.
 
представники сторін в судове засідання не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 16.03.2001 р.  у
справі № 17-3-23-13-11/01-826 в позові відмовлено.
 
Постановою   голови  арбітражного  суду  Одеської  області   від
14.06.2001  р.  про перевірку рішення в порядку нагляду  вказане
рішення залишено без змін.
 
06.10.2003   р.   АК   АПБ  “Україна”  в   особі   регіонального
уповноваженого  ліквідатора АК АПБ “Україна” в Одеській  області
подало  до  суду  заяву від 03.10.2003 р. №  050/120-091405  про
перегляд   рішення  арбітражного  суду  Одеської   області   від
16.03.2001  р.  у даній справі за нововиявленими  обставинами  в
порядку ст. ст. 112 –114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Ухвалою  господарського суду Одеської області від 31.03.2004  р.
(суддя  Владимиренко  С.В.) рішення арбітражного  суду  Одеської
області   від   16.03.2001  р.  за  результатами  перегляду   за
нововиявленими обставинами залишено без змін.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
30.03.2005  р.  (судді: Михайлов М.В. –головуючий,  Тофан  В.М.,
Журавльов О.О.) ухвалу господарського суду Одеської області  від
31.03.2004р.  залишено  без змін, а апеляційну  скаргу  позивача
–без задоволення.
 
Не  погоджуючись  з  винесеними ухвалою та  постановою,  АК  АПБ
“Україна” в особі регіонального уповноваженого ліквідатора банку
“Україна”  в Одеській області звернувся до Вищого господарського
суду  України  з  касаційною скаргою, в якій  просить  скасувати
оскаржувані судові рішення.
 
Касаційна  скарга  мотивована неправильним застосуванням  судами
норм ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         до спірних правовідносин, а
також  незастосуванням ч. 3 ст. 264 Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Обговоривши   доводи   касаційної  скарги,  перевіривши   наявні
матеріали  справи,  проаналізувавши  застосування  судами   норм
матеріального  та  процесуального права, колегія  суддів  дійшла
висновку,  що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи  з
наступного.
 
На  підставі  статті 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         судове  рішення
може  бути  переглянуто  за двох умов: істотність  нововиявлених
обставин  для  вирішення спору і виявлення  їх  після  прийняття
судового рішення у справі.
 
Отже   нововиявлені  обставини  мають  також  відповідати   двом
ознакам, а саме: наявності даних обставин на час розгляду справи
в  суді  та  неможливості  цих обставин  бути  відомими  на  час
розгляду справи.
 
Залишаючи  без  змін рішення арбітражного суду  за  результатами
перегляду його за новоявленими обставинами, суд першої інстанції
виходив   з   того,  що  вказані  позивачем   обставини   не   є
нововиявленими, оскільки надане заявником рішення господарського
суду  Одеської області від 21.07.2003 р. у справі № 9/77-03-2190
не  було наявне на час розгляду справи арбітражним судом. Також,
суд  вказував  на те, що посилання заявника на виникнення  нових
обставин,  що  мають  значення для вирішення  даної  справи,  не
можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу
XIII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Однак,  покладеним позивачем в основу заяви про перегляд рішення
арбітражного   суду  за  нововиявленими  обставинами,   рішенням
господарського суду Одеської області від 21.07.2003 р. у  справі
№  9/77-03-2190  визнано  недійсною  додаткову  угоду  №  2  від
25.08.1999  р.  до  договору застави № ІІ від 29.10.19997  р.  в
частині  предмету  застави –будівлі дитячого садку  на  підставі
ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Таким  чином,  в  даному випадку нововиявленою обставиною  є  не
судове  рішення  від  21.07.2003 р., а факт визнання  ним  угоди
недійсною.
 
Вказані  позивачем  в  заяві обставини  не  є  новими,  оскільки
недійсна  угода  не  породжує для сторін прав  і  обов’язків  та
визнається недійсною з моменту її укладання.
 
Тобто,  рішенням суду від 21.07.2003 р. у справі №  9/77-03-2190
встановлено, що на час прийняття рішення арбітражного  суду  від
16.06.2001  р.  додаткова угода до договору  застави  в  частині
предмету застави була недійсною.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції  було
відмовлено у задоволені позову про стягнення 207 355,23 грн., що
складають   відсотки  за  кредитним  договором,  укладеним   між
сторонами,  на  підставі  того,  що  на  забезпечення  виконання
кредитних договорів між АК АПБ “Україна” та КСП “Дружба народів”
(правонаступником  якого  є  ТОВ  “Агрофірма  “Дружба  народів”)
укладено   договір  застави  і  додаткові  угоди  до  нього,   а
підписання позивачем акта прийому-передачі предмету застави  від
17.05.2000  р.  про  прийняття на свій баланс  будівлі  дитячого
садку  відповідно  до  додаткової угоди № 2  від  25.08.1999  р.
свідчить  про його згоду одержати заборгованість по простроченим
процентам за рахунок заставленого майна.
 
Отже,  визнання судом додаткової угоди № 2 від 25.08.1999 р.  до
договору  застави  №  11 від 29.10.1997 р.  в  частині  предмету
застави   недійсною,  позбавляє  АК  АПБ  “Україна”   можливості
задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
 
Таким  чином,  визнання судом угоди № 2  від  25.08.1999  р.  до
договору  застави  №  11 від 29.10.1997 р.  в  частині  предмету
застави  недійсною  мають істотне значення  для  розгляду  даної
справи.
 
На  вказане попередні судові інстанції увагу не звернули  та  не
дали їм належної правової оцінки.
 
У  зв’язку з чим, ухвалу суду першої інстанції та постанова суду
апеляційної  інстанції підлягають скасуванню,  як  такі,  що  не
відповідають нормам процесуального права.
 
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції  та
його повноваження, справа підлягає направленню на новий розгляд.
 
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та
здійснити  перегляд  справи  за  нововиявленими  обставинами   з
дотриманням приписів чинного законодавства.
 
На  підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-11, 112 –114 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу  АК АПБ “Україна” в  особі  уповноваженого
ліквідатора АК АПБ “Україна” в Одеській області задовольнити.
 
2.  Постанову  Одеського  апеляційного господарського  суду  від
30.03.2005 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від
31.03.2004 р. у справі № 17-3-23-13-11/01-82 скасувати.
 
3.  Справу  № 17-3-23-13-11/01-826 передати на новий розгляд  до
господарського суду Одеської області.
 
Головуючий    Б.М. Поляков
 
Судді         Н.Г. Ткаченко
 
              С.С. Бур’янова