Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого

Н.О. Волковицької

Л.І. Рогач

за участю представників:

позивача Білецький О.П. –дов. від 25.05.2005 року

відповідача Літкова Л.В. –дов. від 11.05.2005 року

розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю

судовому засіданні “Кристал ХХІ”

касаційну скаргу

на рішення господарського суду Миколаївської

області від 23.11.2004 року

на ухвалу господарського суду Миколаївської

області від 05.11.2004 року

на ухвалу господарського суду Миколаївської

області від 28.04.2005 року

у справі № 6/424 господарського суду

Миколаївської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства

“Завод “Кристал”

до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Кристал ХХІ”

Про визнання договору неукладеним і зобов’язання повернути майно

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Завод Кристал” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ “Кристал ХХІ” про визнання неукладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2004 року, зареєстрований в реєстрі № 445, та зобов’язання сторін повернути все отримане за даною угодою, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору в передбаченому законом порядку (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (435-15) та ст. 180 Господарського кодексу України (436-15) ), а саме, щодо предмету та строку дії даного договору.

Одночасно позивачем подана до господарського суду заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в обґрунтування якої ВАТ “Завод Кристал” посилається на можливе утруднення чи неможливість виконання рішення господарського суду у справі, зважаючи на намір відповідача здійснити відчуження об’єкта нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці, про що, на думку позивача, свідчить лист ТОВ “Кристал ХХІ” на адресу Бережанської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації № 19/11 від 01.11.2004 року з проханням щодо виготовлення технічного паспорту бази відпочинку “Кристал” та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2004 року порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 15.11.2004 року;

відповідачу заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, що знаходиться за адресою:

Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, проспект Курортний, будівля № 31, або її частини.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2004 року у справі № 6/424 (суддя О. Ткаченко) позовні вимоги задоволені в частині зобов’язання ТОВ “Кристал ХХІ” передати у власність ВАТ “Завод Кристал” земельну ділянку площею 1.11 (одна ціла одинадцять сотих) га, розміщену в межах території зони відпочинку Коблевської сільської ради; ВАТ “Завод Кристал” зобов’язано повернути ТОВ “Кристал ХХІ” грошові кошти у сумі 76 946,00 грн. (вартість придбаної земельної ділянки); провадження у справі в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2004 року неукладеним припинено; судові витрати в розмірі 803,46грн.покладено на відповідача. Рішення суду мотивоване тим, що виходячи з положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (435-15) та ч. 2 ст. 180 ГК України (436-15) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України (436-15) при укладенні господарського договору сторони у будь-якому разі зобов’язані погодити предмет, ціну та строк договору. Щодо умов договору про предмет, то згідно з ч. 4 ст. 180 ГК України (436-15) вони повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх кості.

Оскільки, всупереч викладеним законодавчим вимогам, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено якість предмета договору –земельної ділянки, а також безпідставно змінено цільове призначення (під розміщення бази відпочинку “Кристал”), господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що даний договір не може вважатися укладеним та припинив провадження у даній частині позовних вимог.

Враховуючи загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України (435-15) ), господарський суд Миколаївської області зобов’язав кожну з сторін повернути другій стороні все отримане на виконання договору від 28.04.2004 року.

В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.

Ухвалою від 28.04.2005р. господарський суд Миколаївської області роз’яснив, що рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.2004р. № 6/424 є підставою для видачі ВАТ “Завод “Кристал” акту про право власності на земельну ділянку площею 1,11 га, розміщену за адресою с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, проспект Курортний, 31, та що державний акт про право власності на земельну ділянку площею 1,11га, розміщену за адресою с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, проспект Курортний, 31, виданий ТОВ “Кристал ХХІ” на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2004р. є недійсним.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ “Кристал ХХІ” посилається на неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального права та порушення процесуальних норм, що полягає, зокрема, у розгляді справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання, а також неправомірність прийняття рішення щодо суті позовних вимог; просить припинити провадження у даній справі та скасувати ухвалу про роз’яснення рішення.

Згідно поданих скаржником письмових пояснень від 04.11.2005 р., ухвала господарського суду Миколаївської області від 05.11.2004 року про порушення провадження у справі оскаржується ним частково, в частині вжиття судом заходів до забезпечення позову згідно ст. ст. 66, 67 ГПК України (1798-12) , з огляду на відсутність передбачених законодавством підстав для вжиття вищевказаних заходів.

Позивач не надав письмовий відзив по суті касаційної скарги; усно в судовому засіданні зазначив, що оскаржені судові акти прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з огляду що підстави для їх скасування відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні відмовився від заявленого ним письмового клопотання від 07.11.2005 р. про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України (1798-12) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду. Оскаржуючи судове рішення, відповідач стверджує про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому не мав можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Порядок приймання, реєстрації, обліку, проходження, оформлення, друкування та відправлення документів в господарських судах України визначено Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75 (v0075600-02) ; згідно пп. 3.5.1 вказаної Інструкції ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду направляється всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресату залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом також залучається до справи.

Твердження відповідача про неналежне його повідомлення про час та місце розгляду справи не суперечать наявним у справі документам, із змісту яких випливає, що в позовній заяві ВАТ “Завод Кристал”, та договорі від 01.07.2004 року про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу бази відпочинку “Кристал” від 28.04.2004 року зазначено адресу для направлення кореспонденції відповідачу: місто Миколаїв, вул. Шевченка, 64а/63. Проте, поштова адреса ТОВ “Кристал ХХІ” є іншою, а саме, 54017, місто Миколаїв, а/с 68.

Однак зазначені обставини не були досліджені належним чином господарським судом першої інстанції, і при відкладенні розгляду справи ухвалою від 15.11. 2004 року та розгляді справи з винесенням рішення у судовому засіданні від 23.11.2004 року всупереч положенням ст. 77, 811, 86 ГПК України (1798-12) не з’ясовані причини неявки представників відповідача в судове засідання 15.11.2004 року та 23.11.2004 року, а також питання щодо повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи. За таких обставин не можна дійти до висновку про те, що відповідач повідомлявся про час і місце засідання суду належним чином. В ході нового розгляду спору у справі суду належить врахувати наведене, у визначеному законом порядку забезпечити можливість участі відповідача у розгляді справи, на підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно до вимог процесуального законодавства.

Беручи до уваги, що господарським судом першої інстанції в порушення ст. 43 ГПК України (1798-12) не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні або постанові господарського суду, передбачених частиною 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) , відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, та імперативних вимог ст. 111-7 ГПК України (1798-12) щодо меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд. При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Ухвала від 28.04.2005р. про роз’яснення рішення підлягає скасуванню в звязку зі скасуванням самого роз’ясненого рішення. Посилання на неправомірність прийняття позовної заяви до розгляду не можуть бути розглянуті Вищим господарським судом України, враховуючи їх безпідставність та необґрунтованість. Водночас відповідачем не наведено жодних обставин, що свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права при застосуванні заходів до забезпечення позову в ухвалі від 05.11.2004р. про порушення провадження у справі, застосування таких заходів як з власної ініціативи суду, так і за клопотанням сторони є правом суду.

В зв’язку з викладеним, у задоволенні касаційної скарги в частині скасування ухвали від 05.11.2004р. в оскаржуваній частині, щодо вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити. Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Кристал ХХІ” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.2004 року у справі № 6/424 господарського суду Миколаївської області та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.04.2005 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

У задоволенні касаційної скарги щодо скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 05.11.2004р. в частині забезпечення позову відмовити.