ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2005 Cправа N 05/376-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий Невдашенко Л.П.
Судді Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши у Відкритого акціонерного товариства “Завод
відкритому “Фрегат”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 18.05.2005 Харківського апеляційного
господарського суду
У справі № 05/376-04 господарського суду Харківської
області
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма
“Восток”
До Відкритого акціонерного товариства “Завод
“Фрегат”
Про стягнення 1273330,00 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Кулешов В.О.
- відповідача Ковальова О.С.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма
“Восток”, звернувся до господарського суду Харківської області з
позовом, в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог
від 28.12.2004р, та 27.01.2005р. (а.с. 93, 115) стягнути з
відповідача - відкритого акціонерного товариства “Завод “Фрегат”
на користь ТОВ “Фірма “Восток”, безпідставно отримані грошові
кошти в сумі 688000,00 грн., попередню оплату в сумі 512000,00
грн., 3% річних за користування безпідставно отриманими
грошовими коштами за період з 26.12.2003р. по 03.12.2004р. в
сумі 18920,00 грн. та інфляційні в сумі 54352,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 7.02.2005
року (колегія суддів у складі: головуючий Ольшанченко В.І.,
судді Тихий П. В, Буряк Л.В.) позовні вимоги задоволено
частково. Стягнуто з ВАТ “Завод “Фрегат” на користь ТОВ “Фірма
“Восток” безпідставно набуті грошові кошти в сумі 145 000, 00
грн., попередню оплату в сумі 1 055 000,00 грн., держмито в сумі
1 700,00 грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення
судового процесу в сумі 118,00 грн. В решті позовних вимог
відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
18.05.2005 р. вищевказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати, посилаючись на те, що апеляційним
господарським судом порушено норми процесуального та
матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановив та зазначив апеляційний господарський суд,
11.08.2003 року між ТОВ “Фірма “Восток” та ВАТ “Завод “Фрегат”
укладено договір № К-В-Фрегат-1 (далі Договір), відповідно до
умов якого ВАТ “Завод “Фрегат” зобов’язалося поставити ТОВ
“Фірма “Восток” дорожні огородження, а ТОВ “Фірма “Восток”
прийняти та оплатити кожну партію продукції. У відповідності до
п. 3.3 зазначеного Договору, розрахунок за поставлену продукцію
повинен був здійснюватися шляхом 100% передплати, згідно з
заявкою покупця. На поставку кожної партії продукції сторони
повинні укладати додаткову угоду з зазначенням асортименту, ціни
та суми поставки.
Згідно з п. 9.7. Договору, строк його дії було визначено з
моменту укладання Договору до 31.12.2003р. Пунктом 1 додаткової
угоди № 2 від 22.12.2003р. строк дії Договору було продовжено до
31.12.2004р.
У відповідності до додаткової угоди № 1 до Договору, дата
укладання якої не зазначена, а також не вказані: найменування
продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та строки поставки,
ВАТ “Завод “Фрегат” зобов'язався поставити ТОВ “Фірма “Восток”
партію продукції на суму 688000,00 грн.
22.12.2003р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 на
поставку відповідачем позивачеві комплекту робочої дільниці
дорожні огородження в кількості 5 км. вартістю 85518,00 грн.
(без ПДВ) на загальну суму 513108,00 грн. (з ПДВ), з визначенням
строку поставки продукції: січень - травень 2004р.
Додатковою угодою № 4 від 11.05.2004р. сторони обумовили
поставку відповідачем позивачеві комплекту робочої дільниці
дорожні огородження в кількості 4 км. вартістю 113070,47
грн.(без ПДВ) на загальну суму 542738,26 грн. (з ПДВ),
визначенням строку поставки продукції: травень-грудень 2004р.
Відповідно до умов Договору, позивач платіжними дорученнями:
№ 584 від 30.10.2003р. на суму 200000,00 грн., № 1 від
26.12.2003р. на суму 500000,00 грн. та № 4 від 19.05.2004р. на
суму 500000,00 грн., а разом 1200000,00 грн., перерахував
відповідачеві грошові кошти, зазначені в додаткових угодах.
Судом також встановлено, що свої зобов'язання по виконанню умов
Договору відповідачем щодо повідомлення позивача про готовність
до вивантаження та поставки продукції ТОВ “Фірма “Восток” в
строки обумовлені в додаткових угодах № 1 без дати, № 3 від
22.12.2003р. та № 4 від 11.05.2004р. не виконані. Отже, строк
виконання зобов'язань з поставки продукції відповідачем
позивачеві відповідно до додаткової угоди № 3 від 22.12.2003р.
закінчився 31.05.2004р., а відповідно до додаткової угоди № 4
від 11.05.2004р., строк закінчився 31.12.2004р., посилання
відповідача на лист № 253-961 від 24. 2.2004р в якому він
пропонував позивачеві повідомити його про свої наміри щодо
здійснення поставки є безпідставними, оскільки строк дії
Договору на цей час закінчився. Лист № 6-Ф-21 від 01.06.2004р.
свідчить, що позивач від поставки в натурі відмовився та вимагав
повернення коштів у розмірі 1200000,00 грн.
Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем також
підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на
01.02.2005р. підписаний сторонами, в якому зазначена дебіторська
заборгованість ВАТ “Завод “Фрегат” за договором № К-В-Фрегат-1
від 11.08.2003р. загальною сумою 1200000 00 грн.
Зі свого боку, відповідач не надав документально підтверджених
доказів поставки позивачеві продукції в натурі або повернення
грошових коштів як після отримання ним передоплати від позивача,
так і після пред'явлення йому позивачем неодноразових претензій,
які слід вважати вимогою на оплату в порядку, передбаченому
статтею 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Факт
отримання відповідачем зазначених вимог було підтверджено
повноважним представником відповідача у судовому засіданні по
даній господарській справі при розгляді апеляційної скарги.
Посилання відповідача на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 04.10.2004р. у справі № 3/229, як на
підставу для припинення провадження у справі № 05/376-04 у
відповідності до п. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
необґрунтованими, оскільки на час розгляду апеляційної скарги
постановою ВГСУ від 03.03.2005р. у справі № 3/229 постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2004р. та
рішення господарського суду Миколаївської області від
10.08.2004р. у справі № 3/229 в частині стягнення збитків за
неналежне виконання договірних відносин в сумі 1200000,00 грн.
скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до
господарського суду Миколаївської області, тобто спір по суті не
вирішено. У зв'язку з цим відповідач змінив свої вимоги,
викладені в апеляційній скарзі і просив рішення місцевого
господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в
частині стягнення з відповідача на користь ТОВ “Фірма “Восток”
безпідставно набутих грошових коштів в сумі 145000,00 грн. - в
позові відмовити, а в частині стягнення 1055000,00 грн. -
залишити без розгляду, у відповідності до п. 2 статті 81 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом першої інстанції дана обґрунтована та правильна оцінка
рішенням господарського суду Миколаївської області від
10.08.2004р. та Одеського апеляційного господарського суду від
04.10.2004р., і правомірно зазначив, що підстави позову,
заявлені в господарському суді Харківської області та підстави
позову, заявлені до господарського суду Миколаївської області є
різними.
До того ж, рішення господарського суду Харківської області у
даній справі постановлено 7.02.2005р. і є предметом розгляду в
касаційній інстанції. В той час, як рішення господарського суду
Миколаївської області від 10.08.2004р. та постанова Одеського
апеляційного господарського суду від 4.10.2004р. у справі
№ 3/229 скасовані.
Разом з цим, як зазначили попередні судові інстанції,
повноважний представник відповідача у судовому засіданні
заборгованість ВАТ “Завод “Фрегат” перед ТОВ “Фірма “Восток”
визнає в повному обсязі, але зазначає, що повернення грошових
коштів позивачеві можливе лише за рішенням суду.
Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання за
Договором, чим порушив права та охоронювані законом інтереси
позивача, що обумовило його звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язанням є
правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана
вчинити на користь другою сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші
тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж
Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного та враховуючи, що доводи касаційної
скарги не спростовують вищенаведені мотиви апеляційного суду, а,
крім того, згідно із ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що постанова
апеляційного суду є законною та обґрунтованою і підстав для її
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
18.05.2005р. у справі № 05/376-04 залишити без змін, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська