5/119 Про стягнення 23724,76 грн., що становлять відсотки за несвоєчасну оплату векселя та втрати від інфляції, - Текст документа

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.08.2005 (суддя К. Проскуряков) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що згідно ст. 34 Уніфікованого закону (995_009) про переказні векселі та прості векселі переказний вексель повинен бути пред’явленим для оплати на протязі року від дня його складання, розмір відсоткової ставки у векселі не обумовлений, згідно ст. 70 Уніфікованого закону (995_009) про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги держателя до індосамента погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк або від дати настання строку платежу, якщо є застереження “обіг без витрат”, сума боргу була погашена в процесі виконавчого провадження, чинне законодавство України не передбачає стягнення відсотків за період після здійснення виконавчого провадження та під час цього виконавчого провадження стягнення інфляційних збитків Законом України “Про обіг векселів” (2374-14) не передбачено.

СВК “Артеміда” просить стягнути відсотки в сумі 10305,69 грн., втрати від інфляції в сумі 13419,07 грн., оскільки судом неправильно застосовані ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 78 Уніфікованого Закону (995_009) .

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи сторін та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Векселедержатель відповідно до ст. 48 Уніфікованого Закону про прості та переказні векселі (995_009) має право вимагати від будь-якого відповідача сплати наступних сум: - по перше, вексельної суми, а також якщо у векселі обумовлено нарахування процентів на вексельну суму, згідно ст. 5 Уніфікованого Закону (995_009) . Сума векселя відповідачем сплачена.

Згідно цієї норми у переказному векселі, який підлягає оплаті строком за пред’явленням або у такий то час від пред’явлення векселедавець може обумовити, що на вексельну суму будуть нараховуватись проценти. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

По-друге, держатель векселя має також право вимагати згідно ч. 2 ст. 48 Уніфікованого Закону (995_009) проценти у розмірі шести за час від дати протесту або від дати фактичного отримання векселя до дати фактичного отримання векселедержателем платежу. Облікова ставка НБУ становить 9% річних, період від дати настання строку платежу до дати його погашення складає 422 дні.

Згідно п. 5 Закону України “Про облік векселів” відсотки про які йдеться у п. 2 ст. 48 і п. 2 ст. 49 Уніфікованого Закону (995_009) , нараховуються виходячи із облікової ставки НБУ на день подання позову і від дня настання.

Згідно ст. 70 Уніфікованого Закону (995_009) позовні вимоги, що випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу, строк позовної вимоги по вексельним зобов’язанням не сплинув, так як позов пред’явлено до суду 28.04.2005.

Вищий господарський суд України констатує, що норми ЦК України (435-15) можуть бути застосовані до правовідносин, пов’язаних із вексельним обігом у тій частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства. Виходячи з викладеного до правовідносин, пов’язаних із розрахунками векселями норми цивільного кодексу будуть застосовані у тій частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства та не суперечить їм.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України (435-15) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Не врахування ст. ст. 48, ч. 1 ст. 78 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі (995_009) , ч. 5 ст. 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні” (2374-14) призвело до помилкового застосування законодавства, яке не підлягало застосуванню та не застосування судом норм вексельного та цивільного законодавства, які підлягали застосуванню. Відповідачем розрахунки надані позивачем не спростовані.

Проте, у розрахунку не знайшло відображення причини не відображення індексу інфляції за даними Державного комітету статистики України у липні-серпні 2004 року, що свідчить про неповноту встановлення обставин справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу СВК “Артеміда” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Запорізької області від 23.08.2005 у справі № 5/119 скасувати.

3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у іншому складі.