Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.

розглянув касаційну скаргу Кіровського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України

на випадок безробіття, м. Кіровськ Луганської області (далі – Центр зайнятості)

на рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2005 та

постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.05.2005

зі справи № 2/3

за позовом Центру зайнятості

до державного підприємства “Кіровське управління житлово-комунального господарства”, м. Кіровськ Луганської області (далі – ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства”)

про стягнення заборгованості за страховими внесками в сумі 1147,79 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2005 (суддя Седляр О.О.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 (колегія суддів у складі: Парамонова Т.Ф. –головуючий, судді Медуниця О.Є., Семендяєва І.В.), позов задоволено частково: стягнуто з ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” на користь Центру зайнятості недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 34, 36 грн. та пеню у сумі 82, 13 грн.; припинено провадження зі справи у частині позову про стягнення заборгованості за страховими внесками на суму 1031, 30 грн. Зазначені рішення судових інстанцій з посиланням на вимоги статей 35 та 38 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття” (1533-14) , припис пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі –ГПК (1798-12) ) мотивовано тим, що спір між тими ж сторонами і з тих же підстав у частині вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у період з.06.2001 року по листопад 2003 року на суму 1031, 30 грн. було вирішено згідно з рішенням господарського суду Луганської області від 20.05.2004 у справі № 16/123. Позивачем доведено наявність у відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків у період з.12.2003 року по грудень 2004 року на суму 34, 36 грн. та нараховану пеню у сумі 82, 13 грн.

У касаційній скарзі від 06.06.2005 до Вищого господарського суду України Центр зайнятості просить скасувати рішення судових інстанцій по суті спору зі справи та прийняти нове рішення, яким позов повністю задовольнити. Скаргу мотивовано тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 20.05.2004 у справі № 16/123 вимога Центру зайнятості до ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 1031, 30 грн. не була розглянута по суті.

У судовому засіданні 27.09.2005 оголошувалась перерва.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники Центру зайнятості, ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” у судове засідання не з’явились.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” є страхувальником відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття” (1533-14) ;

- згідно з розрахунковою відомістю про нарахування страхових внесків Центром зайнятості встановлено заборгованість ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття за період з.06.2001 року по грудень 2004 року у сумі 986, 06 грн. та нарахована пеня у сумі 158,73 грн.;

- вимога про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у період з.06.2001 року по листопад 2003 року на суму 954, 70 грн. та пені у сумі 76, 60 грн., а усього 1031, 30 грн., була предметом судового розгляду між тими ж сторонами і з тих же підстав і спір за цією вимогою вирішено згідно з рішенням господарського суду Луганської області від 20.05.2004 у справі № 16/123, яке набрало законної сили;

- встановлено наявність заборгованості у ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” зі сплати страхових внесків у період з.12.2003 року по грудень 2004 року на суму 34, 35 грн. та пені у сумі 82, 13 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правильність застосування судами припису пункту 2 частини першої статті 80 ГПК (1798-12) .

Попередніми судовими інстанціями зі справи з достатньою повнотою встановлено обставини справи та ним дано правильну юридичну оцінку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 ГПК (1798-12) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Помилковими є доводи скаржника про те, що рішенням господарського суду Луганської області від 20.05.2004 зі справи № 16/123 вимога Центру зайнятості до ДП “Кіровське управління житлово-комунального господарства” про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 1031, 30 грн. не була розглянута по суті. Судовим рішенням у цій справі було відмовлено Центру зайнятості у задоволенні позову. Згідно з частиною першою статті 82 ГПК (1798-12) при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є установи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. На даний час статтею 50 цього Кодексу (2747-15) встановлено вичерпний перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справі за позовами суб’єктів владних повноважень. Отже спір з цієї справи відноситься до підвідомчості господарських судів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2005 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 зі справи № 2/3 залишити без змін, а касаційну скаргу Кіровського міського центру зайнятості - без задоволення.