ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2005 Справа N 3/323-04(11/224)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів : Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у
відкритому МІП “Маргарита”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 05.05.2005 р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/323
за позовом МІП “Маргарита”
(надалі –Підприємство)
до СТОВ “Урожай”
(надалі –Товариство)
Про стягнення 230,750 тон пшениці вартістю 173062,50 грн.
за участю представників:
від позивача - не з’явились
від відповідача - не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Підприємство звернулось до суду з позовом про спонукання
Товариства до виконання договору шляхом стягнення боргу, а саме
230 тон 250 кг пшениці 3-го класу вартістю 173 062,50 грн. В
обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання
відповідачем зобов’язань за договором про виконання
сільськогосподарських робіт № 75 від 15.09.1999 р. В процесі
розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення
позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з Товариства
230,750 тон пшениці 3-го класу вартістю 182 292,50 грн. та пеню
в розмірі 165 886,17 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
16.02.2005 р. (суддя Таранущенко О.Г.), залишеним без змін
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
05.05.2005 р. (судді: Мацюра П. Ф., Андрєєва Е.І., Ліпчанська
Н.В.), в позові відмовлено з підстав необґрунтованості та
неправомірності позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення,
мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами
норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 99, 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно розглянули
в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;
дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і
заперечень докази; належним чином проаналізували відносини
сторін.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договір вважається
укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках
формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті
умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для
договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою
однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Приймаючи рішення та постанову суди виходили з того, що
сторонами в потрібній у належних випадках формі не досягнуто
згоди по всіх істотних умовах договору № 75 від 15.09.1999 р.,
який за своєю правовою природою є договором підряду; в свою
чергу, Підприємство виконувало роботи не за договором № 75 від
15.09.1999 р., оскільки в доданих до позовної заяви актах
відсутні посилання на цей договір; договір № 75 від 15.09.1999
р. не виконувався обома сторонами у спосіб, передбачений
договором. З рахуванням цього, договір № 75 від 15.09.1999 р. є
неукладеним, у зв’язку із чим позовні вимоги, що ґрунтуються на
цьому договорі, задоволенню не підлягають.
Матеріали справи свідчать про те, що вказані висновки судів
відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи,
нормам матеріального і процесуального права, є законними та
обґрунтованими.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини, обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст.
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, з
достатньою повнотою з’ясував обставини, які мали значення для
правильного розгляду поданої Підприємством апеляційної скарги.
Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які
посилався позивач в обґрунтування своїх вимог і заперечень,
ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постановах Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією
суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу МІП “Маргарита” залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
05.05.2005 р. у справі № 3/323 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: Н. Мележик
О. Подоляк