Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства “АВАНПОСТ” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р. та на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2005р. у справі за позовом Приватного підприємства “АВАНПОСТ” до Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” в особі Жовтневого відділення НАСК “ОРАНТА”, Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” в особі Харківської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА”, третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛЬДОРАДО-Хар-3”

про стягнення сум

Заслухавши пояснення представників позивача, 3-ї особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2004 року Приватне підприємство “АВАНПОСТ” пред'явило в господарському суді позов до Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” в особі Жовтневого відділення НАСК “ОРАНТА” та в особі Харківської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА” про стягнення страхового відшкодування.

Вказав, що за договором № 8 від 30.05.2003р. відповідач узяв на себе зобов’язання по страхуванню професійної відповідальності його, позивача, по об’єкту ТОВ “ЕЛЬДОРАДО-Хар-3”, з яким ПП “АВАНПОСТ” мав договірні відносини за договором № 62/б від 01.01.2004р. з охорони об’єкту ТОВ “ЕЛЬДОРАДО-Хар-3”, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56. 20.01.2004р. у зазначеному магазині мала місце крадіжка товару на суму 39074,60 грн.

Посилаючись на те, що відповідач відмовив у страховому відшкодуванні, просив задовольнити позов.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2005р. (суддя Швед Е.Ю.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р. (судді Демченко В.О. –головуючий, Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р. та рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2005р. і передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Слухання справи переносилось з 02.11.2005р. на 04.11.2005р.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування” (85/96-ВР) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як встановлено судом, договором страхування професійної відповідальності № 8 від 30.05.2003р. сторони не обумовили порядок виплати страхового відшкодування на користь третьої особи, але при цьому у договорі визначили, керуватись також умовами Правил страхування професійної відповідальності від 25.11.1996р. (далі –Правила).

За приписом п.п. 1.4, 5.1 цих Правил страхувальник узяв на себе зобов’язання виплатити третім особам страхове відшкодування, які скористалися послугами страхувальника при наявності з цього приводу рішення суду.

Позивач, у порядку ст. 33 ГПК України (1798-12) такого рішення не надав.

Водночас, за приписом ст. 9 Закону України “Про страхування” (85/96-ВР) страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при наявності страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Позивач не довів факту оплати третій особі - ТОВ “ЕЛЬДОРАДО-Хар-3” вартості товару, який вважався викраденим, а отже і наявності у ПП “АВАНПОСТ” прямого збитку.

З іншого боку і ТОВ “ЕЛЬДОРАДО-Хар-3” не видавало доручення позивачу на пред’явлення позову в його інтересах, як і не заявляло в установленому процесуальним законом порядку власного позову.

Отже суд мав підстави для відмови у задоволенні заявлених вимог. Правильно з таким вирішенням спору погодився і суд другої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості ухвалених судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “АВАНПОСТ” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р. та рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2005р. без змін.