ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 46/06-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю представників сторін М. Іванова (дов. від
10.01.05) та С. Мажара (дов. від 9.06.05), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Регіональний центр нових
інформаційних технологій, ЛТД” на постанову від 12.05.2005 року
Харківського апеляційного господарського суду у справі № 46/06-05
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Артем” до
товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр нових
інформаційних технологій, ЛТД”
про стягнення 10 962 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 24.03.2005 року господарського суду Харківської
області (судді О. Ільїн, Я. Білоусова, С. Дюкарєва) у
задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності.
Постановою від 12.05.2005 року Харківського апеляційного
господарського суду рішення скасовано в частині відмови в
стягненні орендної плати в сумі 4 404, 96 грн. і з урахуванням
вимог апеляційної скарги в цій частині позов задоволено; в іншій
частині рішення залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр
нових інформаційних технологій, ЛТД” просить постанову скасувати
з підстав неправильного застосування апеляційним господарським
судом статей 762, 774 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
статті 227 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, а також
статті 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та залишити рішення без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Артем” проти доводів
касаційної скарги заперечує та в її задоволенні просить
відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов про стягнення орендної
плати, вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за
період з 1.04.2004 року по 16.11.2004 року і господарськими
судами встановлено, що 1.04.2004 року сторони уклали договір
суборенди нежитлового приміщення зі строком дії до 30.06.2004
року, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав, а
відповідач (орендар) прийняв у платне користування нежитлове
приміщення загальною площею 74, 80 м2, яке розташоване за
адресою: м. Харків, вул. Ольмінського, 11.
Додатковим угодами від 1.07.2004 року та від 1.10.2004 року
сторони продовжували строк дії договору до 16.11.2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що приміщення було передано
відповідачу згідно акта від 1.04.2004 року і повернуто позивачу
актом від 16.11.2004 року.
Статтею 4 договору сторони встановили, що відповідач щомісяця до
дня фактичної здачі об’єкта оренди сплачує орендну плату в
розмірі 2 020 грн. не пізніше 15 числа звітного місяця, а також
відшкодовує вартість комунальних послуг та експлуатаційних
витрат згідно рахунків.
Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю “Артем” не
надало суду доказів виставлення таких рахунків товариству з
обмеженою відповідальністю “Регіональний центр нових
інформаційних технологій, ЛТД”, місцевий господарський суд
відмовив в позові.
Оскаржуючи рішення в апеляційному порядку, позивач зменшив ціну
позову і просив стягнути лише суму орендної плати, розмір якої
дорівнює 4 404 грн. 96 коп. , і з урахуванням визначеного
сторонами порядку розрахунків (пункт 4.4. договору) та
відсутністю доказів про сплату відповідачем цієї суми,
апеляційний господарський суд на підставі статті 527 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов правильного висновку про
задоволення позову в цій частині.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені апеляційним господарським судом на
підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих
доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана
належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача
надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам
статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 12.05.2005 року Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 46/06-05 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Регіональний центр нових інформаційних технологій, ЛТД” без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій