ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 30/42-05-1191
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., Васищака І.М., Палій В.М., за
участю представників сторін К.Кульшик (дов. від 11.05.05), А.
Волкова (дов. від 19.09.05), М. Картузова (дов. від 01.07.05) та
прокурора відділу Генеральної прокуратури України А. Павленка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного підприємства “Одеський морський торговий порт” та
касаційне подання заступника Генерального прокурора України на
рішення від 4.04.2005 року господарського суду Одеської області
та постанову від 31.05.2005 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 30/42-05-1191 за позовом
акціонерного товариства закритого типу “Транс-порт” до
державного підприємства “Одеський морський торговий порт”
про стягнення 2 423 493, 30 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 4.04.2005 року господарського суду Одеської області
(суддя Н. Рога), залишеним без змін постановою від 31.05.2005
року Одеського апеляційного господарського суду, позов
задоволено з мотивів відмови від виконання зобов’язання.
Державне підприємство “Одеський морський торговий порт” та
заступник Генерального прокурора України просять судові рішення
в справі скасувати з підстав неправильного застосування
господарськими судами статті 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 334, 386-392 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статей 4, 42, 43, 47, 32, 33, 34,
36, 43, 85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги
задовольнити.
Акціонерне товариство закритого типу “Транс-порт” вважає доводи
касаційної скарги та касаційного подання безпідставними і в їх
задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга і касаційне подання
не підлягають задоволенню з наступного.
До господарського суду подано позов про стягнення збитків, які
спричинені односторонньою відмовою від виконання договору і
господарськими судами встановлено, що 24.12.1998 року сторони
уклали договір за № КД-265 (далі –Договір), відповідно до умов
якого державне підприємство “Одеський морський торговий порт”
доручає, а акціонерне товариство “Транс-порт” приймає на себе
зобов’язання з виконання від імені порту комплексу робіт та
послуг, пов’язаних з виконанням договору, укладеного між
державним підприємством “Одеський морський торговий порт” і
Одеською залізницею.
В подальшому додатковою угодою від 22.11.2001 року сторони
продовжили строк його дії до 31.12.2002 року, проте виконувати
його умови і в 2003 році, що свідчить про пролонгацію Договору
за згодою сторін на тих же умовах.
29.12.2002 року державне підприємство “Одеський морський
торговий порт” видало голові правління акціонерного товариства
закритого типу “Транс-порт” довіреність на представництво
інтересів порту у відносинах із залізницею та в
судово-арбітражних установах.
Виконуючи умови пункту 3.1. Договору, позивач укладав з
господарюючими суб’єктами договори про виконання робіт та
надання послуг.
В червні 2003 року відповідач повідомив позивача про скасування
Договору на підставі статті 392 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та припинення довіреності з 1.07.2003 року.
Про припинення Договору державне підприємство “Одеський морський
торговий порт” повідомило також контрагентів позивача,
запропонувавши їм укласти відповідні угоди безпосередньо з
портом.
Як встановили господарські суди, позивач самостійно, силами
свого персоналу та під власну відповідальність виконував роботи
та надавав послуги державному підприємству “Одеський морський
торговий порт”, Одеській залізниці та суб’єктам господарювання і
порівняльний аналіз спірних правовідносин з родовими ознаками
договорів підряду і доручення в співвідношенні з умовами
Договору дає підстави вважати правомірним висновок господарських
судів щодо правової природи цього Договору, а отже й
протиправність його розірвання в односторонньому порядку.
За змістом статті 162 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
одностороння відмова від виконання зобов’язання і
одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком
випадків, передбачених законом. Відповідач в порушення пункту
7.1. Договору дострокового припинив зобов’язання, спричинивши
тим самим збитки позивачу.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання або неналежного виконання
зобов’язання боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору завдані
цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата
або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором
доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконано.
За таких обставин господарські суди, на підставі поданих
позивачем доказів щодо розміру збитків, дійшли правомірного
висновку про задоволення позову.
Твердження відповідача про порушення господарськими судами норм
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна
юридична оцінка.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача
та заступника Генерального прокурора України надати перевагу їх
доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому
судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства “Одеський морський
торговий порт” та касаційне подання заступника Генерального
прокурора України залишити без задоволення, а рішення від
4.04.2005 року господарського суду Одеської області та постанову
від 31.05.2005 року Одеського апеляційного господарського суду у
справі № 30/42-05-1191 без змін.
Виконання рішення від 4.04.2005 року в даній справі поновити.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій