ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2005 Справа N П20/2112
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув державного підприємства “Придніпровська
касаційну скаргу залізниця”
на ухвалу від 08.08.2005
господарського суду Дніпропетровської області
у справі № П 20/2112
за позовом державного підприємства “Придніпровська
залізниця”
до експлуатаційного комунального об’єднання
“Агрокомфорт”
Про стягнення 5 175,05 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Котигорошко О.Ф. дов. № 271 від 01.01.2005
від відповідача не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2005 (суддя Пархоменко Н.В.) позовну заяву державного підприємства “Придніпровська залізниця” повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
.
В касаційній скарзі державне підприємство “Придніпровська залізниця” просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення ст. 8 Конституції України (254к/96-ВР)
та ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом, в серпні 2005 року державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулось з позовом до експлуатаційного комунального об’єднання “Агрокомфорт” про стягнення заборгованості за договором від 29.09.2003 про надання послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді для жилого будинку за адресою: смт. Іларіонове, вул. Радянська, 1а в сумі 5175,05 грн., з яких 4942,55 грн. сума основного боргу, 232,50 грн. пені., а також 1102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що у позовній заяві не викладені обставини справи, відсутній розрахунок основної суми боргу (період, тариф, сума), відсутні розрахунки, докази надання послуг, отже до позовної заяві не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
передбачено, що суд повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо в ній не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.2-3) державного підприємства “Придніпровська залізниця”, в ній чітко викладено зміст позовних вимог, обставини, на яких ґрунтуються вимоги (укладення договору з експлуатаційним комунальним об’єднанням “Агрокомфорт” про надання послуг по постачанню теплової енергії у вигляді гарячої води від 29.09.2003р., невиконання умов якого і є підставою для звернення з таким позовом, докази, що підтверджують позов та обґрунтований розрахунок стягуваної суми (основного боргу і пені), акт звірки взаємних розрахунків від 20.01.2005, підписаний обома сторонами (а.с.8-12).
Що ж до посилань суду на відсутність у позовній заяві обставин, які б підтверджували вимоги, то це є оцінкою обставин справи та допустимості доказів, що суд може робити лише при постановлені рішення.
Отже, позивачем було виконано всі вимоги, які ставляться до позовної заяви, передбачені ст. 54 ГПК України (1798-12)
.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд відповідно до ст. 38 ГПК України (1798-12)
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, а також з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя першої інстанції на етапі порушення провадження у справі може вчиняти дії по підготовці справи до розгляду, передбачені статтею 65 ГПК України (1798-12)
.
Враховуючи, що позовна заява державного підприємства “Придніпровська залізниця” відповідає вимогам закону і підстав для її повернення судом без розгляду, передбачених ст. 63 ГПК України (1798-12)
не вбачається, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Отже, суду першої інстанції належить вчинити всі необхідні дії, передбачені ст. 65 ГПК України (1798-12)
для правильного і своєчасного вирішення даного господарського спору, розглянути його по суті, і в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2005 у справі № П 20/2112 скасувати, позовну заяву направити на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко