ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 23/753б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.–головуючого,
Яценко О.В.
Бурянової С.С.
розглянувши касаційну Національної акціонерної компанії
скаргу “Нафтогаз України”
на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 12.05.2005
у справі № 23/753-б
господарського суду міста Києва
за заявою Корпорації “Укргазконтракт”
до ТОВ “Енергоальянс”
Про визнання банкрутом
арбітражний керуючий Загородній С.В.
в судовому засіданні були присутні представники:
від НАК “Нафтогаз України” –Микитьон В.В.
АКБ “Алонж” –Кравчук М.Ф.
ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” –Білошук Т.К.
ДП “Цукровий комбінат “Салюс” - Долгополов Є. А.
Derimen Propertis LTD – Макаренко Д.В.
від боржника –Соколов І.А.
Розпорядник майна - Загородній С.В.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2005 р. у
справі № 23/753-б (суддя Демидова А.М.) затверджено мирову угоду
від 10.02.2005р.
у справі 23/753-б, укладену між боржником та його кредиторами,
провадження у справі та дію мораторію припинено.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від
05.04.2005р., Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного
господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
12.05.2005 р. (судді: Куц М.М.–головуючий, Дзюбко П. О.,
Вербицька О.В.) апеляційну скаргу Національної акціонерної
компанії “Нафтогаз України” на ухвалу господарського суду міста
Києва від 05.04.2005 р. у справі № 23/753-б повернуто без
розгляду на підставі п. 2 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, НАК “Нафтогаз України” просить ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 12.05.2005 р. скасувати,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, зокрема, ст.ст. 32, 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
провадження у справах про банкрутство
регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, іншими законодавчими актами України.
Відповідно ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційному
порядку у випадках передбачених цим Кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
та
Законом можуть бути оскаржені ухвали місцевого господарського
суду. Даною статтею передбачено, що ухвала суду першої інстанції
може бути оскаржена в порядку, встановленому для оскарження
судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до апеляційної
скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні по
справі.
Відповідно до частини 20 ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
сторонами у справі про банкрутство є кредитори та
боржник. Оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання стосовно
кредиторів, шляхом затвердження мирової угоди, якою визначається
порядок погашення вимог визнаних судом кредиторів.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що в порушення
вимог п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до скарги не
додано доказів надсилання її копії іншій стороні, додані до
апеляційної скарги документи свідчать про те, що скаржник
неналежним чином надіслав копію апеляційної скарги кредитору АКБ
“Алонж”, а саме - у фіскальному чеку вказано інший поштовий
індекс, а ніж той що зазначено в описі вкладення у цінний лист.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної
інстанції в повному обсязі з’ясував матеріали справи та вірно
застосував чинне процесуальне законодавство, тому підстав для
скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду не
вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
12.05.2005 р. у справі № 23/753-б залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Яценко
С.С. Бур’янова