31/122 Про стягнення заборгованості - Текст документа

Приватна виробничо-торговельна та екологічна фірма “Кан” м. Дніпропетровськ звернулась з позовом до Дочірнього підприємства Дніпропетровської облспоживспілки –“Госпрозрахунковий ринок “Придніпровський” м. Дніпропетровськ про стягнення боргу в сумі 46182,52 грн., а також пені у розмірі 11813,9 грн. та 2265,68 грн.

Господарським судом Дніпропетровської області позов розглянуто лише в частині позовних вимог на суму 32103 грн. та пені у розмірі 11813,9 грн. та 2265,68 грн.

З відповідача на користь приватної виробничо-торговельної та екологічної фірми “Кан” стягнуто 32103 грн. основного боргу, 2265,68 грн. пені та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

В іншій частині позову (стягнення 11813,9 грн. пені) відмовлено через невідповідність цих вимог чинному законодавству.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.05 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано. Позов задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства Дніпропетровської облспоживспілки –госпрозрахункового ринку “Придніпровський” м. Дніпропетровськ 32103 грн. боргу (із заявлених 46182,52 грн.), 2265,68 грн. пені та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Дочірнє підприємство Дніпропетровської облспоживспілки – госпрозрахунковий ринок “Придніпровський” просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, прийняти нове рішення, яким залишити позов без задоволення.

При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування судовими інстанціями обставин справи, що стосуються встановлення об’єму виконаних позивачем ремонтних робіт; зазначає, що він може бути встановленим лише в процесі проведення експертизи, чого судовими інстанціями здійснено не було.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку апеляційною інстанцією обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом до них норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

05.07.1999 між Приватною виробничо-торговельною та екологічною фірмою “Кан” м. Дніпропетровськ та ХКР Самарського району, правонаступником якого, згідно статуту, є Дочірнє підприємство Дніпропетровської облспоживспілки –госпрозрахунковий ринок “Придніпровський” укладено договір № 1 відповідно до умов якого, з урахуванням додаткової угоди від 10.12.2001, позивач за дорученням відповідача зобов’язався виконати ремонтні роботи будівель та споруд ринків “Ігренський” та “Придніпровський”.

З підстав виконання умов цього договору між сторонами виник спір.

Верховний Суд України в ч. 3 п. 1 постанови Пленуму від 29.12.76, з наступними змінами, “Про судове рішення” (v0011700-76) роз’яснив, що обгрунтуваним визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте місцевий та апеляційний господарські суди не дотрималися наведених роз’яснень та вимог відповідно п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України (1798-12) .

Суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин справи та правовідносин сторін, що унеможливило здійснення юридичних висновків, які грунтувалися би на матеріалах справи.

Відповідно з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.04 будівельно-технічна експертиза призначалася з метою встановлення факту виконання позивачем обсягу ремонтних робіт на об’єктах відповідача та їх вартості (а.с. 111, т.1).

У зв’язку з цим ухвалою цього ж суду від 24.12.2004 сторони зобов’язувалися з’явитися до експерта у строк до 14.01.05 для визначення дати підтвердження експертизи та вирішення питання її попередньої оплати (а.с. 6, т.2).

Сторони викладених в цій ухвалі вимог не виконали. Внаслідок цього провадження у справі № 31/22 було поновлено, розгляд справи призначено на 23.02.05.

При цьому сторони зобов’язувалися виконати вимоги попередніх ухвал щодо обгрунтування позивачем розрахунку основної суми боргу з посиланням на відповідні документи, відповідача –факту погашення цієї заборгованості.

Проте ці вимоги сторонами також не були виконані належним чином.

Справа розглядалася за наявними у ній матеріалами.

При цьому суд як докази виконання позивачем робіт приймав до уваги представлені ним акти виконаних робіт без дослідження їх належності з урахуванням заперечень відповідача.

Судом в цьому випадку не витребовувалися для дослідження в судовому засіданні матеріали бухгалтерського обліку, а справу було розглянуто у відсутності представника відповідача, що унеможливило змагальність судового процесу, впливає на повноту дослідження обставин справи (ст. 43, п. 3 ст. 83 ГПК України (1798-12) ).

Не були усунуті ці порушення процесуального закону і при апеляційному провадженні у справі.

Відповідно з ст. 43 ГПК України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.05 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.05 у справі № 31/112 скасувати.