ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 20-11/291-3/379-4/006-12/110
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Торговий дім Гесс і Ко” на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 13.06.2005р.
у справі № 20-11/291-3/379-4/006-12/110
господарського суду м. Севастополя
за позовом Закритого акціонерного товариства “Магазин № 33”
до відповідача Закритого акціонерного товариства
“Торговий дім “Гесс і Ко”
про розірвання договору оренди
за участю представників:
ЗАТ “Магазин № 33” –не з’явилися;
ЗАТ “Торговий дім Гесс і Ко” –Книга С.А.
В С Т А Н О В И Л А :
Закрите акціонерне товариство “Магазин № 33” звернулося до
господарського суду м. Севастополя з позовом та просило суд
розірвати договір оренди від 31.12.98р., укладений між ним та
відповідачем –Закритим акціонерним товариством “Торговий дім
Гесс і Ко”.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що
відповідач тривалий час не виконує зобов’язання, передбачені п.
5.5 договору, чим створюється загроза пошкодження орендованого
майна (т.1 а.с.2-3).
Відповідач у справі – ЗАТ “Торговий дім Гесс і Ко” у відзиві на
позов
заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на безпідставність тверджень
позивача щодо невиконання умов договору. Крім того, відповідач
вважає, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування
заявлених вимог не можуть бути підставою для розірвання договору
(т.1 а.с.33-34).
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 06.05.2005р. у
задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.13-14).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з
того, що:
- недоліки протипожежного стану магазину усунуто, необхідні
протипожежні заходи прийняті відповідачем;
- позивач не довів наявності загрози пошкодження об’єкта оренди
у зв’язку з поведінкою відповідача.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.06.2005р. рішення господарського суду м. Севастополя від
06.05.2005р. скасовано та прийнято нове рішення щодо задоволення
заявлених вимог. Відповідно до постанови суду розірвано договір
оренди від 31.12.98р., укладений між ЗАТ “Торговий дім Гесс і
Ко” та ЗАТ “Магазин № 33” про передачу в строкове платне
користування нежилого приміщення в буд.№ 4 по вул. Кошевого в м.
Севастополі, площею 253м2 (т.2 а.с.50-52).
Вважаючи заявлені позові вимоги обґрунтованими, суд апеляційної
інстанції зазначив, що:
- відповідач не виконував обов’язки, визначені договором, у
зв’язку з чим орендоване приміщення не відповідало протипожежним
вимогам;
- встановлені недоліки у більшості усунуті лише станом на
25.11.2004р.;
- невиконанням зобов’язань відповідач створює загрозу
пошкодження об’єкта оренди.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ЗАТ
“Торговий дім Гесс і Ко” звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати,
залишивши в силі рішення господарського суду м. Севастополя від
06.05.2005р.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням
судом апеляційної інстанції ст. 773 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
порушенням ст. 783 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
31.12.98р. між сторонами у справі –ЗАТ “Магазин № 33” та ЗАТ
“Торговий дім Гесс і Ко” укладено договір, предметом якого є
передача у строкове платне користування нежилого приміщення в
буд.№ 4 по вул. Кошевого, загальною площею 253кв.м.
Строк дії договору визначений до 31.12.2009р.
Згідно ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції, чинній на момент
укладення договору) цивільні права і обов'язки виникають з
підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і
організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу
загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують
цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і
обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а
також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому
не суперечать.
Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, договір
(багатостороння угода) є однією з підстав виникнення
зобов’язань.
Отже, зазначений договір є підставою для виникнення у його
сторін певних прав та обов’язків, визначених ним.
Спір у даній справі виник у зв’язку з не виконанням відповідачем
обов’язків за договором та створення поведінкою загрози
пошкодження об’єкта оренди.
Враховуючи, що відносини сторін у зв’язку з укладенням
зазначеного договору виникли до прийняття ЦК та ГК України, але
права та обов’язки продовжують існувати після 01.01.2004р.,
судами вірно, з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГК України
( 436-15 ) (436-15)
та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, застосовувались до взаємовідносин
сторін норми зазначених кодексів.
Суди обох інстанцій вірно визначили, що за своєю правовою
природою укладений сторонами договір є договором найму (оренди).
Так, в силу п. 1 ст. 283 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, за договором
оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні
(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для
здійснення господарської діяльності.
В силу п. 6 вказаної норми, до відносин оренди застосовуються
відповідні положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням
особливостей, передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до п. 3 ст. 291 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір оренди
може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із
сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав,
передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
для
розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 783 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, наймодавець має
право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю
недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.
Порядок зміни або розірвання господарських договорів визначений
ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Зазначена норма встановлює, що сторона договору, яка вважає за
необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати
пропозиції про це другій стороні за договором. При цьому,
сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи
розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання
пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Спір на вирішення суду передається у випадку, якщо сторони не
досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі
неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу
поштового обігу.
Під час розгляду спору у даній справі, суд першої інстанції не
з’ясував чи дотриманий позивачем порядок розірвання
господарських договорів, визначений зазначеною нормою. Так, суду
необхідно було встановити чи звертався з відповідною пропозицією
позивач до відповідача до звернення з даним позовом. У
матеріалах справи є лише відповідь на таку пропозицію
відповідача з якої не можна встановити, коли така пропозиція
направлена позивачем.
Разом з тим, дослідження зазначеного питання має значення для
вирішення спору у даній справі.
Так, у випадку, якщо позивач не звертався з відповідною
пропозицією, враховуючи положення ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
не має підстав стверджувати про існування спору між сторонами на
момент звернення з позовом до суду.
Крім того, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд
першої інстанції встановив: факт існування недоліків
протипожежного стану об’єкта оренди, на які посилається позивач
в обґрунтування заявлених вимог; факт їх усунення станом на
25.11.2004р. відповідачем за виключенням зазначеного у п. 2
експертного висновку протипожежного стану об’єкта, складеного
26.10.2004р.
Разом з тим, ним не встановлено, коли саме фактично усунуті
зазначені недоліки –до звернення до суду з позовом чи під час
розгляду справи судом. Так, експертним висновком від
25.11.2004р. встановлений лише факт їх відсутності на дату
перевірки.
При цьому, апеляційна інстанція, переглядаючи рішення суду в
апеляційному порядку, дала оцінку експертному висновку від
26.10.2004р. з порушенням вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
тобто не у сукупності з іншими зібраними і оціненими судом
першої інстанції доказами.
Зокрема, відповідач стверджував, що фактично, недоліки,
зазначені у висновку, не мали місце на час перевірки (а.с.33-
34). При цьому, відповідач посилався на те, що перевіряючому в
силу певних обставин не були надані документи, які підтверджують
виконання таких умов. На підтвердження ним надані документи і
матеріали, яким судом апеляційної інстанції не надано оцінки
(а.с.35-41, тощо).
Неповне з’ясування обставин справи, що підлягали встановленню є
порушенням ст.ст. 47, 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Порушення норм процесуального права, які не усунуті апеляційною
інстанцією, призвели до неповного з’ясування обставин справи, в
зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана
правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений
відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо
прав і обов’язків сторін.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Торговий
дім “Гесс і Ко” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Севастополя від 06.05.2005р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.06.2005р. у справі № 20-11/291-3/379-4/006-12/110
скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Севастополя.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.