Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи

В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –Клочкової І.С.,

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства “Одеський

морський торговий порт” на рішення господарського суду Одеської

області від 11.04.2005 року та постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 21.06.2005 року у справі за позовом

Державного підприємства “Одеський морський торговий порт” до ТОВ “Бруклін-Київ”

про стягнення 33841, 94 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2005 року в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 1.06.2004 року між сторонами у справі був укладений договір № КД-5603, згідно умов якого передбачено, що ДП “Одеський морський торговельний порт” зобов'язується надавати послуги по проведенню попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів робітників ТОВ „Бруклін-Київ”, які потребують у відповідності з чинним законодавством професійного відбору, а замовник в порядку та на умовах, передбачених дійсним договором, зобов'язується приймати і сплачувати надані послуги.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що види і вартість послуг, що надаються виконавцем за договором, вказані в додатку № 1, що є невід'ємною частиною укладеного договору.

Згідно п. 2.1 договору ДП “Одеський морський торговельний порт” зобов'язав здійснювати медичні огляди робітників ТОВ „Бруклін-Київ” за узгодженим з ним графіком.

Відповідно до п.п. 3.1,3.2 договору ТОВ „Бруклін-Київ” зобов'язується приймати від виконавця результати наданих послуг, якщо надані послуги відповідають вимогам договору та своєчасно сплачувати послуги виконавця. В підтвердження наданих виконавцем послуг за договором, сторони повинні підписати акт про надані послуги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, а апеляційним підтверджено, що позивач надавав відповідачу медичні послуги без належного повідомлення відповідача про їх види та вартість, що стало підставою для не прийняття відповідачем зазначених медичних послуг та відсутністю, у зв’язку з цим, актів наданих послуг, підписання яких передбачено п. 4.1 договору.

Згідно розділу 4 договору саме акти наданих послуг, підписані сторонами за договором, є підставою для виставлення позивачем рахунків до сплати відповідачу за фактично надані ним медичні послуги.

Позивачем було виставлено до оплати відповідачу рахунки № 921393 від 14.12.2004 року на суму 10939,73 грн. та № 921377 від 01.12.2004 року на суму 22902, 21 грн., які ТОВ „Бруклін-Київ” до оплати не прийняті.

Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили той факт, що надані ДП „Одеський морський торговельний порт” медичні послуги без належного повідомлення відповідача про їх види та вартість не є підставою для виникнення у ТОВ “Бруклін-Київ” зобов'язань по їх оплаті, оскільки такі послуги надавались безпідставно та фактично без його згоди, про що також свідчить відсутність підписаних сторонами актів про надані послуги.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору № КД-5603 від 4.06.2004 року (п.п. 4.1, 4.2) підтвердженням наданих позивачем послуг має бути акт про надання послуг, як доказ підтверджуючий фактично надані послуги.

Згідно п. 1 ст. 173 ГК України (436-15) , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками)відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, у рішенні, залишеним без змін постановою апеляційного суду, місцевий суд вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано відмовив позивачеві в позові. За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства “Одеський морський торговий порт” – без задоволення.