21/142-05 Про стягнення 407,28 грн. - Текст документа

В квітні 2005 року відкрите акціонерне товариство “Дніпрококс” пред’явило в суді позов до приватного підприємства “Пленті” про стягнення заборгованості по договору поставки № 423 від 25.11.03 в сумі 407,28 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2005 (суддя Алмазова І.В.) в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2005 (судді: Джихур О.В. –головуючий, Білецька Л.М., Голяшкін О.В.) відкритому акціонерному товариству “Дніпрококс” відмовлено у задоволені клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги, Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржником не наведено обставин які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Дніпрококс” просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (995_004) .

Статтею 55 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом.

Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 129 Конституції України (254к/96-ВР) встановлює, що однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , апеляційна скарга (подання) подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а уразі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу (1798-12) .

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

З апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного строку на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2005, підписаного 24.06.2005, товариство звернулось 08.07.05, тобто в межах тримісячного строку.

Згідно статті 53 ГПК України (1798-12) , за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Звертаючись до апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного строку відкрите акціонерне товариство щодо поважності причин пропуску зазначало, що підписане 24.06.05 господарським судом рішення, відправлене на адресу позивача 25.06.05 згідно штампу пошти на конверті, отримано останнім тільки 30.06.2005.

Виносячи ухвалу про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив з того, що за змістом ст. 53 ГПК України (1798-12) поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Проте, зроблене судом витлумачення процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв’язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущене неправильне застосування норм процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтуванні клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Оскаржена ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду цим вимогам не відповідає.

Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.

Виносячи ухвалу та відмовляючи скаржнику у відновленні пропущеного процесуального строку апеляційний господарський суд в порушення наведених статей позбавив скаржника належним чином захистити своє порушене право, оскільки не врахував строк доставки пошти.

Отже, апеляційний господарський суд, всупереч ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України (254к/96-ВР) і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, її слід скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпрококс” задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2005 у справі № 21/142-05 скасувати, справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.