ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.09.2005                                Справа N 15/214-04-6380
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                        Плахотнюк С.О.(головуючий),
                        Панченко Н.П. (доповідач),
                        Плюшка І.А.
розглянувши касаційні   СПД-ФО Савоша В.В.,
скарги і додані до них  МП “Юг-К”
матеріали
на постанову            від 02.03.2005 року
Одеського апеляційного  господарського суду
у справі                № 15/214-04-6380
господарського суду     Одеської області
за позовом              МП “Юг-К”
до                      Державного     унітарного    підприємства
                        “Бендерський річковий порт”
 
про   визнання права власності на теплоходи
 
та за позовом третьої   
особи, яка заявляє      
самостійні вимоги на    
предмет спору           ТОВ “Віта -Тур”
до                      МП “Юг-К”
 
про   відсутність  права   утримання   майна,   визнання   права  
володіння і  користування майном та зобов’язання повернути майно
 
В  судовому засіданні взяв участь: Цибулько М.П. –представник ТОВ
“Віта-Тур”  (дов.№  1  від 07.07.2005), він  же  представник  ДУП
“Бендерський річковий порт” (дов.№ 12 від 12.01.2005).
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
20.08.2004  Мале  підприємство “Юг-К” (далі  МП)  звернулось  до
господарського  суду  Одеської  області  з  позовною  заявою  до
Державного  унітарного підприємства “Бендерський річковий  порт”
(далі Порт) про визнання права власності па теплоходи.
 
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.09.1998 між МП і Портом був
укладений  договір  оренди  на комплекс  будівель  і  споруд  та
пасажирський  флот,  строком  на  5  років,  що  знаходиться   в
акваторії пристані Сергіївка, розташованій по вул. Гагаріна,  21
в  смт.  Сергіївка  Б-Дністровського  району  Одеської  області.
Відповідно до умов договору та актів прийому-передачі,  в  числі
іншого  майна  в  оренду  були передані  теплоходи  “Гладіолус”,
“Анемона”  і  “Лідія” (далі теплоходи). Після закінчення  строку
дії  договору  МП припинив користування орендованим  майном,  за
винятком 3-х теплоходів, оскільки за рахунок коштів МП за згодою
Порту був проведений ремонт зазначених теплоходів та на ці  цілі
МП  витрачено  -  132720  грн.  Фактично,  внаслідок  проведення
поліпшення,  проведеного за згодою Порту та за рахунок  МП  були
створені нові речі, а тому відповідно до вимог ст. 272  ЦК  УРСР
( 1540-06  ) (1540-06)
         у МП виникло право власності на вказані  теплоходи
(а.с.2-3).
 
10.09.2004  до місцевого суду надійшла заява від ТОВ  “Віта-Тур”
(далі  ТОВ)  про  вступ до участі в розгляді в справі  в  якості
третьої  особи, яка заявляє самостійні вимоги на  предмет  спору
(а.с.59).
 
Ухвалою  суду від 14.09.2004 самостійні вимоги ТОВ  прийняті  до
сумісного провадження за позовом МП до Порту (а.с.58).
 
В  позові  до  МП  ТОВ просить визнати відсутність  у  МП  права
володіння, користування і розпорядження теплоходами, зобов'язати
МП   усунути  перешкоди  в  користуванні  теплоходами,  а  саме:
поновити  технічний стан теплоходів, не чинити перешкоди  ТОВ  в
здійсненні  прав  орендаря теплоходів та  передати  теплоходи  у
володіння ТОВ (а.с.60-61).
 
Заявою  від  11.11.2004  ТОВ уточнило  позовні  вимоги,  в  яких
просило   суд:   визнати  відсутність  у  МП   права   утримання
теплоходів;  визнати  за  ТОВ  право  володіння  і  користування
теплоходами  на  підставі укладених договорів  оренди  №  5  від
11.09.2003  і  № 7 від 25.11.2003; зобов’язати МП повернути  ТОВ
теплоходи у володіння.
 
Позовні вимоги ТОВ мотивовані тим, що термін дії договору оренди
№  127  від  10.09.1998, укладеного між МП і  Портом  закінчився
10.09.2003,   але   орендоване  майно  (спірні   теплоходи)   МП
орендодавцю  не повернуло. 11.09.2003 і 25.11.2003  між  ТОВ  та
Портом  укладені  договори оренди спірних теплоходів,  а  листом
№ 135 від 28.05.2004 Порт передав ТОВ свої права на отримання та
вимагати  повернення  теплоходів,  а  тому  позовні  вимоги  ТОВ
підлягають  задоволенню  згідно  зі  ст.  265  ч.  5   ЦК   УРСР
( 1540-06  ) (1540-06)
        , ст. ст. 16, 514 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та  ст.  48
Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
         (а.с.113-114).
 
Рішенням  господарського суду Одеської області від 26.11.2004  в
задоволенні  позовних  вимог  МП до  Порту  про  визнання  права
власності на теплоходи - відмовлено.
 
Позов   ТОВ   до  МП  задоволений  у  повному  обсязі:   визнана
відсутність у МП право утримувати спірні теплоходи,  визнано  за
ТОВ  право володіння і користування вказаними теплоходами згідно
з договором оренди № 5 від 11.09.2003 і договором оренди № 7 від
25.11.2003;  МП  зобов'язано  передати  зазначені  теплоходи   у
володіння ТОВ.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
02.03.2005  рішення  господарського суду  Одеської  області  від
26.11.2004 у справі № 15/214-04-6380 залишено без змін.
 
МП  “Юг-К”  у своїй касаційній скарзі просить скасувати  рішення
господарського  суду  Одеської області від 26.11.2004  у  справі
№    15/214-04-6380   та   постанову   Одеського    апеляційного
господарського суду від 02.03.2005, прийняти нове рішення,  яким
задовольнити його позовні вимоги, визнати за ним право власності
на теплоходи “Анемона”, “Гладіолус” та “Лілія”, що знаходяться в
акваторії Сергіївського РОП в Одеській області, смт.Сергіївка по
вул.Гагаріна,21, а в задоволенні позовних вимог  ТОВ  “Віта-Тур”
до   МП  “Юг-К  –відмовити.  Скаржник  вважає,  що  рішення  від
26.11.2004  та  постанова від 02.03.2005 прийняті  з  порушенням
норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 12  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ст.ст. 4, 48 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
        , ст. 272 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
СПД  –ФО  Савош В.В. у своїй касаційній скарзі просить скасувати
рішення  господарського суду Одеської області від 26.11.2004  та
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
02.03.2005 у справі № 15/214-04-6380, справу передати  на  новий
розгляд   до  господарського  суду  Одеської  області.  Скаржник
вважає,  що зазначені рішення та постанова прийняті з порушенням
норм   процесуального  права,  зокрема,  ст.  22   ГПК   України
( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Скаржник посилається на те, що він  на  підставі
договору суборенди № 1 від 15.02.2002, укладеного між ним та  МП
“Юг-К”,  взяв  в  суборенду технологічне  обладнання  та  спірні
теплоходи  строком  до 01.09.2005, а тому  прийняті  рішення  та
постанова у цій справі стосуються його прав та інтересів,  однак
він  не  був  залучений до участі у справі, що є  підставою  для
скасування оскаржуваних рішення та постанови.
 
Заслухавши  доповідача,  вислухавши пояснення  представника  ТОВ
“Віта-Тур”  та  ДУП  “Бендерський  річковий  порт”,  перевіривши
правильність  застосування  Одеським  апеляційним  господарським
судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого  господарського  суду України не  знаходить  підстав  для
задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
 
Судами  попередніх інстанцій встановлено, що  порт  є  власником
спірних теплоходів “Гладіолус”, “Анемона” і “Лілія”.
 
10.09.1998  між  МП  і Портом був укладений  договір  оренди  на
комплекс  будинків і споруд та пасажирський флот, що знаходиться
в  акваторії пристані Сергіївка, розташованій по вул.  Гагаріна,
21  в  смт.  Сергіївка Одеської області, за умовами  якого  Порт
передав   МП,  який  в  свою  чергу  прийняв,  згідно  з   актом
прийому-передачі, у строкове платне користування, строком  на  5
років,  зазначене  майно, в тому числі і теплоходи  “Гладіолус”,
“Анемона”  і  “Лілія”. При цьому МП взяло на  себе  зобов'язання
нести  всі  витрати  по  утриманню,  ремонту,  в  тому  числі  і
капітальному,  удосконалюванню  будинків  і  споруд,   а   також
теплоходів.  Сторонами  договору  погоджено,  що  всі  спори  за
договором  вирішуються  в порядку, встановленому  законодавством
країни місця розташування об'єктів, що орендуються (а.с.31 -40).
 
Строк дії договору оренди від 10.09.1998 закінчився 10.09.2003 і
продовженим сторонами договору, не був.
 
11.09.2003  Порт і ТОВ уклали договір оренди №  5  -  теплоходів
“Анемона” і “Гладіолус”, а 25.11.2003 договір оренди  №  °  7  -
теплоходу “Лілія”, строком на 10 років кожний (а.с.66-69,76-79).
 
Згідно з актом від 11.09.2003, в цей деньЈ представники Порту та
ТОВ, за участю депутата селищної ради прибули для отримання  від
МП  спірних теплоходів та передачі їх ТОВ, але директор  МП  для
передачі  майна не з'явився, а охоронець останнього від передачі
теплоходів відмовився (а.с. 120).
 
Аналогічний  акт  складений  зазначеними  особами  і  25.11.2003
(а.с.119).
 
Факт   відмови   від  повернення  орендованих   3-х   теплоходів
орендодавцю  не спростовується МП в позовній заяві  та  повністю
підтверджується матеріалами справи..
 
28.05.2004  р.  Порт направив на адресу ТОВ  лист  №  135,  яким
передав  останньому, на підставі договорів оренди №  5  і  №  7,
право  безпосередньо  отримувати, вимагати передачі  (отримання,
повернення)  від  МП  та  інших  осіб  спірних  теплоходів   для
подальшої оренди (а.с. 105).
 
Листом № 168 від 22.06.2004 на ім'я Порту ТОВ прийняло на себе в
повному  обсязі передані права і обов'язки відповідно  до  листа
№ 135 від 28.05.2004 (а.с. 121).
 
15.11.2004  р.  представники  Порту,  ТОВ,  за  участю  депутата
селищної  ради, ТОВ “Яхт-клуб “Баргузін” та Головного управління
транспорту і дорожнього руху господарства ПМР склали акт про те,
що  спірні  теплоходи  та  зняті з них  двигуни  знаходяться  на
річному  відстійному  пункті,  розташованому  за  адресою:  вул.
Гагаріна,  21  в смт. Сергіївка Одеської області,  що  є  майном
Порту  та  територією якою фактично заволоділо і розпоряджується
МП та його директор (а.с.92).
 
Аналогічний   акт  складений  державним  інспектором   суднового
нагляду 27.05.2004.
 
До   матеріалів  справи  МП  надані  довідки,  кошториси,   акти
виконаних  робіт  та  акти  на списання будівельних  матеріалів,
згідно  з якими МП несло витрати з утримання та ремонту  спірних
теплоходів (а.с.11-20).
 
З наданих Портом акта звірки та розрахунку вбачається, що МП має
заборгованість  перед Портом в сумі 50280 доларів  США,  частина
понесених  витрат  МП на ремонт теплоходів зарахована  Портом  в
рахунок орендної плати (а.с.41,43).
 
Відповідно  до  вимог  ст. ст. 1 ч. 4,  33  ч.  1  Договору  між
Україною і Республікою Молдова “Про правову допомогу та  правові
відносини  у цивільних і кримінальних справах” ( 498_604  ) (498_604)
        ,  що
набув  чинності  з  24.02.1995 - зобов'язання,  що  виникають  з
договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної
Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники
договірних  відносин підпорядкують ці відносини  вибраному  ними
законодавству.
 
В  пункті  14  договору  оренди  від  10.09.1998,  укладеному  в
м.  Бендери,  Порт  і  МП визначили, що всі спори  за  договором
вирішуються в порядку встановленому законодавством країни  місця
розташування об'єктів оренди, а це майно знаходиться в акваторії
пристані  Сергіївка, розташованій по вул. Гагаріна,  21  в  смт.
Сергіївка  Б-Дністровського району Одеської  області,  тобто  на
території України, а тому спірні правовідносини МП та Портом  за
укладеним  договором  оренди повинні  вирішуватися  на  підставі
законодавства України.
 
Відповідно до вимог ст.ст. 256, 258 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , що діяв
до  01.01.2004 та ст.ст. 759, 763 чинного ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        
за  договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно
у  користування  за  плату  на певний,  встановлений  договором,
строк.
 
Застережень  щодо  неможливості застосування  до  взаємовідносин
сторін дії Закону України “Про оренду державного та комунального
майна”  ( 2269-12 ) (2269-12)
         (далі Закон ( 2269-12 ) (2269-12)
        ) в тексті  договору
оренди від 10.09.1998 не міститься.
 
Згідно  зі ст. 23 Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
         передача майна в оренду  не
припиняє права власності на це майно.
 
МП  вважає,  що  право  власності на спірні  теплоходи  в  нього
виникло  на  підставі ст. 272 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  оскільки  на
поліпшення  та ремонт, в тому числі і капітальний,  орендованого
майна ним витрачено 132720 грн.
 
Суди  попередніх  інстанцій врахували, що за умовами  укладеного
договору МП взяло на себе зобов'язання нести
всі  витрати по утриманню, ремонту, в тому числі і капітальному,
удосконалюванню будинків і споруд, а також теплоходів  і  дійшли
обгрунтованого  висновку,  що ці позовні  вимоги  не  підлягають
задоволенню.
 
Крім того, як ст. 272 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , так і ст. 778 чинного
ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
          та ст. 27 Закону  ( 2269-12  ) (2269-12)
        ,  при
відповідних   умовах,   передбачене  право   наймача   лише   на
відшкодування  зроблених  у зв'язку з  поліпшенням  витрат,  але
ніяким чином не визнання права власності на орендоване майно.
 
Сторони у справі не спростовують той факт, що договір оренди від
10.09.1998, укладений між МП і Портом є припиненим з 10.09.2003,
у  зв'язку  з  закінченням строку дії  договору  найму,  але  МП
продовжує до сьогоднішнього часу утримувати спірні теплоходи.
 
На  підставі ст. 265 п. 5 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст. 785 ч.  1  ЦК
України  ( 435-15  ) (435-15)
        , ст. 27 ч. 1 Закону ( 2269-12  ) (2269-12)
          у  разі
припинення   договору   найму  наймач   зобов'язаний   повернути
наймодавцеві орендоване майно.
 
Оскільки  МП без будь-яких правових підстав продовжує утримувати
спірні теплоходи, а відповідно до укладених договорів оренди від
11.09.2003   та  від  25.11.2003,  належним  орендарем   спірних
теплоходів   є   ТОВ,   якого  Порт  уповноважив   безпосередньо
отримувати, вимагати передачі (отримання, повернення) від МП  та
інших  осіб спірних теплоходів для подальшої оренди та згідно  з
ст.  28 Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
         орендареві забезпечується захист його
прав  на  орендоване  майно  нарівні із  захистом,  встановленим
законодавством  щодо  захисту права власності  та  орендар  може
зажадати  повернення орендованого майна з будь-якого незаконного
володіння,  усунення перешкод у користуванні ним,  відшкодування
шкоди,   завданої   майну  громадянами  і  юридичними   особами,
включаючи  орендодавця,  то  суди  попередніх  інстанцій  дійшли
обгрунтованого  висновку про задоволення позовних  вимог  ТОВ  у
повному  обсязі  та правомірно визнали відсутність  у  МП  право
утримувати  спірні теплоходи, визнали за ТОВ право  володіння  і
користування вказаними теплоходами згідно з договором оренди № 5
від  11.09.2003  і  договором  оренди  №  7  від  25.11.2003  та
зобов'язали МП передати зазначені теплоходи у володіння ТОВ.
 
Доводи,  викладені  в  касаційній  скарзі  СПД-ФО  Савоша  В.В.,
відхиляються, оскільки, як вже зазначалось вище, договір  оренди
від  10.09.1998,  укладений  між МП  і  Портом  є  припиненим  з
10.09.2003,  а  згідно  зі  ст. 22 Закону  України  “Про  оренду
державного  та  комунального майна” ( 2269-12  ) (2269-12)
          строк  надання
майна  у  суборенду  не може перевищувати терміну  дії  договору
оренди.
 
З  урахуванням викладеного, колегія суддів вважає,  що  під  час
розгляду   справи   Одеським  апеляційним  господарським   судом
фактичні  обставини  справи  встановлено  на  основі  повного  і
об'єктивного   дослідження  поданих   доказів,   висновки   суду
відповідають  цим  обставинам  і їм  надана  правильна  юридична
оцінка   з  правильним  застосуванням  норм  матеріаль  ного   і
процесуального права.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу СПД-ФО Савоша В.В. на постанову  Одеського
апеляційного  господарського суду від 02.03.2005 року  у  справі
№ 15/214-04-6380 залишити без задоволення.
 
2.   Касаційну   скаргу   МП  “Юг-К”  на   постанову   Одеського
апеляційного  господарського суду від 02.03.2005 року  у  справі
9 15/214-04-6380 залишити без задоволення.
 
3.  Постанову  Одеського  апеляційного господарського  суду  від
02.03.2005 року у справі № 15/214-04-6380 залишити без змін.
 
Головуючий    Плахотнюк С.О.
 
С у д д я     Панченко Н.П.
 
С у д д я     Плюшко І.А.