ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 10/158-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю Л. Романенко (дов. від 26.09.05), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого
акціонерного товариства “Вінницький завод “Будмаш” на постанову
від 9.06.2005 року Житомирського апеляційного господарського суду
у справі № 10/158 за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю “Вінницябуд” до відкритого акціонерного
товариства “Вінницький завод “Будмаш”
про стягнення 14 000 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 15.02.2005 року господарського суду Вінницької
області (суддя М.Даценко), залишеним без змін постановою від
9.06.2005 року Житомирського апеляційного господарського суду,
позов задоволено частково з присудженням до стягнення 13 000
грн. боргу та судових витрат; в частині стягнення 1 000 грн.
провадження у справі припинено.
Відкрите акціонерне товариство “Вінницький завод “Будмаш”
просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування
господарськими судами статей 207, 638, 651, 654 та 843
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
і ухвалити нове рішення,
яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вінницябуд” проти вимог
касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить
відмовити.
Представник відповідача з’явився в судове засідання без належно
оформленої довіреності.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 13.07.2004 р. сторони
уклали договір підряду, відповідно до умов якого відповідач
зобов’язався власними силами виготовити дві щогли, а позивач -
надати відповідачу проектно-кошторисну документацію, прийняти та
оплатити роботи; договір набирає чинності з моменту його
підписання і строк виконання робіт становить 2 місяці (липень-
вересень 2004 року) з дня перерахування авансу. При цьому
сторони встановили, що відповідач повинен інформувати позивача
про хід виконання робіт, в тому числі про причини відхилень від
термінів виконання, комплектацію матеріальними ресурсами,
контроль якості матеріалів і при загрозі виконання договору без
затримки сповістити про це позивача для реагування.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору
позивач перерахував відповідачу 30 000 грн., що підтверджується
платіжним дорученням від 13.07.2004 року.
Листом від 16.07.2004 року № 02/395 позивач надіслав відповідачу
пропозицію розірвати договір з поверненням суми авансу через
терміни виконання робіт та їх калькуляцією.
Відповідач повернув лише частину авансу в сумі 15 000 грн., що
підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2004 року № 934.
За змістом частини 1 статті 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зміна або
розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо
інше не встановлено договором або законом. Згідно умов спірного
договору зміна або розірвання допускається лише за згодою
сторін.
Господарськими судами встановлено, що позивачем неодноразово
направляв на адресу відповідача претензії з вимогою про
повернення 15000 грн., але відповідач лише частково задовольнив
їх, перерахувавши 10.10.2004 року на рахунки позивача 1 000
грн., і його заборгованість дорівнює 14 000 грн., що
підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 14.12.2004
року.
Після порушення провадження у даній справі відповідач повернув
ще 1 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від
19.01.2005 року № 36.
За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого
висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 13
000 грн. та припинення провадження у справі в частині стягнення
1 000 грн.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача
надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам
статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 9.06.2005 року Житомирського апеляційного
господарського суду у справі № 1/158-04 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Вінницький
завод “Будмаш” без задоволення.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій