ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.09.2005                                        Справа N 07/351
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого            Яценко О.В. (доповідач у справі)
суддів :               Бур’янової С.С.
                       Кравчука Г.А.
розглянувши касаційну  Ліквідатора Відкритого акціонерного
скаргу                 товариства “Вільшанський цукровий завод”,
                       с. Верхівка, Городищенський район,
                       Черкаська область
на постанову           Київського міжобласного апеляційного
                       господарського суду від 06.04.2005р.
у справі               № 07/351 господарського суду Черкаської
                       області
за позовом             Відкритого акціонерного товариства
                       “Вільшанський цукровий завод”, с.
                       Верхівка, Городищенський район, Черкаська
                       область
до                     Корсунь-Шевченківської міжрайонної
                       державної податкової інспекції, м. Корсунь-
                       Шевченківський, Черкаської області
 
про   зобов’язання   виключати  із  реєстру  платників податку на 
додану вартість
 
в судовому засіданні   Андрейко В.Г. дов.№ 1141 від 31.03.2005р.
взяли участь           
представники сторін    
від відповідача        
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.02.2005р.
у  справі  №  07/351  (суддя Дорошенко  М.В.)  позов  Відкритого
акціонерного  товариства  “Вільшанський  цукровий   завод”,   с.
Верхівка,  Городищенський район, Черкаська область  до  Корсунь-
Шевченківської  міжрайонної державної податкової  інспекції,  м.
Корсунь-Шевченківський,  Черкаської  області  про   зобов’язання
виключати  із  реєстру  платників  податку  на  додану  вартість
задоволений    повністю.    Зобов’язано    Корсунь-Шевченківську
міжрайонну  державну  податкову  інспекцію  виключити   Відкрите
акціонерне  товариство “Вільшанський цукровий завод”  з  реєстру
платників  податку  на  додану  вартість.  Стягнуто  з  Корсунь-
Шевченківської  міжрайонної державної  податкової  інспекції  на
користь   Відкритого   акціонерного   товариства   “Вільшанський
цукровий  завод”  85грн.  витрат на  сплату  державного  мита  і
118грн.  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  судового
процесу.
 
Не погодившись з даним рішенням Корсунь-Шевченківська міжрайонна
державна  податкова інспекція, подала апеляційну скаргу  в  якій
просила скасувати рішення господарського суду Черкаської області
від 07.02.2005р. у справі № 07/351.
 
Постановою  Київського міжобласного апеляційного  господарського
суду  від  06.04.2005р. у справі № 07/351(судді: Яковлєва  М.Л.;
Міщенко   П.  К.;  Федорова  М.О.)  апеляційну  скаргу  Корсунь-
Шевченківської  міжрайонної державної  податкової  інспекції  на
рішення  господарського суду Черкаської області від 07.02.2005р.
у  справі  №  07/351  задоволено.  Рішення  господарського  суду
Черкаської області від 07.02.2005р. у справі № 07/351 скасовано.
Прийнято  нове рішення, яким у позові про зобов’язання  Корсунь-
Шевченківської   міжрайонної  державної   податкової   інспекції
виключити  ВАТ “Вільшанський цукровий завод” з реєстру платників
ПДВ, відмовлено.
 
Не   погоджуючись  з  даною  постановою  Ліквідатор   Відкритого
акціонерного товариства “Вільшанський цукровий завод”, подав  до
Вищого  господарського  суду України касаційну  скаргу,  в  якій
просить  скасувати  постанову по даній  справі,  як  прийняту  з
порушенням норм матеріального права.
 
20.09.2005р.  в  судовому засіданні було  оголошено  перерву  на
27.09.2005р.
 
Судова   колегія,   заслухавши  доповідь  судді   Яценко   О.В.,
розглянувши   наявні   матеріали  справи,   обговоривши   доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального
права  дійшла  висновку, про відсутність  правових  підстав  для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із матеріалів
справи,   ухвалою  арбітражного  суду  Черкаської  області   від
07.05.2001 року було порушено провадження у справі № 08/2179 про
банкрутство ВАТ “Вільшанський цукровий завод”.
 
01.10.2002   року  постановою  господарського  суду   Черкаської
області  по справі № 08/2179 боржника було визнано банкрутом  та
відкрито ліквідаційну процедуру.
 
09.08.2004  року ВАТ “Вільшанський цукровий завод”  звернуся  до
Городищенського  відділення  Корсунь-Шевченківської  міжрайонної
державної   податкової  інспекції  із  заявою   про   виключення
підприємства  із реєстру платника податку на додану  вартість  у
зв'язку   з  проведенням  ліквідації  підприємства  у  процедурі
банкрутства.  Аналогічне звернення було надіслано  до  державної
податкової адміністрації в Черкаській області.
 
Суд  попередньої  інстанції встановив, що  податковими  органами
було  відмовлено позивачу у виключенні його з реєстру  платників
податку  на додану вартість, посилаючись на відсутність  підстав
для  вчинення даних дій, відповідно Закону України “Про  податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
Як  зазначено судом апеляційної інстанції, що відповідно  до  п.
2.1  ст. 2 Закону України “Про  податок  на   додану   вартість”
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         платником податку є особа, обсяг оподатковуваних
операцій  з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом  будь-
якого   періоду   з  останніх  дванадцяти  календарних   місяців
перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Відповідно до п. 1.2.ст. 1 Закону України „Про податок на додану
вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         особа-будь-яка з наведених нижче  осіб,
незалежно  від того, чи є така особа резидентом чи  ні:  суб’єкт
підприємницької   діяльності,  в  тому  числі   підприємство   з
іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих
інвестицій;   інша   юридична   особа,   що   не   є   суб'єктом
підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний
громадянин  та особа без громадянства), яка здійснює діяльність,
віднесену  до  підприємницької  згідно  із  законодавством,  або
ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
 
Відповідно  до  п. 9.6. вищезазначеного Закону  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,
свідоцтво  про  реєстрацію  діє до  дати  його  анулювання,  яке
відбувається  у випадках, якщо: зареєстрована згідно  з  пунктом
“2.1 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         протягом 24 поточних календарних
місяців  як  платник  податку особа мала за  останні  дванадцять
поточних  календарних  місяців  оподатковувані  обсяги   продажу
товарів   (робіт,  послуг)  менші,  ніж  3600  неоподатковуваних
мінімумів  доходів  громадян; зареєстрована як  платник  податку
особа  припиняє  діяльність  згідно з  рішенням  про  ліквідацію
такого платника податку.
 
Як    досліджено   судом   апеляційної   інстанції,   постановою
господарського  суду Черкаської області від 01.10.2002  року  по
справі  №  08/2179  ВАТ  “Вільшанський цукровий  завод”  визнано
банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
 
Суд  попередньої  інстанції  правомірно  зазначив,  що  висновок
місцевого господарського суду щодо ототожнення визнання боржника
банкрутом  і  початку  ліквідаційної процедури  з  рішенням  про
ліквідацію юридичної особи, є помилковим.
 
Як  вірно  зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно  до
ст.   22   Закону  України  “Про  відновлення  платоспроможності
боржника  або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         господарський
суд   приймає  постанову  про  визнання  боржника  банкрутом   і
відкриває ліквідаційну процедуру.
 
Наслідками   визнання  боржника  банкрутом   є:   підприємницька
діяльність   банкрута  завершується  закінченням  технологічного
циклу  з  виготовлення продукції у разі можливості  її  продажу;
припиняються  повноваження  органів  управління  банкрута   щодо
управління банкрутом та розпорядження його майном тощо.
 
Також суд попередньої інстанції обґрунтовано зазначив, що згідно
із ч. 2 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника  або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         на  будь-якій
стадії  провадження у справі про банкрутство може бути  укладена
мирова угода.
 
Під   мировою   угодою  у  справі  про  банкрутство  розуміється
домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки  та
(або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів
боржника (ч. 1 ст. 35 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        ).
 
Висновок  суду апеляційної інстанції, що мирова угода може  бути
укладена і на стадії відкриття ліквідаційної процедури є  вірним
і відповідає положенням закону.
 
Також  відповідно  ч. 3 ст. 32 Закону України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі
вимоги  кредиторів, він вважається таким, що не  має  боргів,  і
може  продовжувати  свою  підприємницьку  діяльність.  Якщо   за
результатами  ліквідаційного  балансу  після  задоволення  вимог
кредиторів  не  залишилось  майна,  господарський  суд  виносить
ухвалу  про  ліквідацію юридичної особи-банкрута (ч.  2  ст.  32
Закону  ( 2343-12 ) (2343-12)
        ) та у випадку коли у особи яка  звільнилась
від  боргів  залишилось майнових активів менше, ніж  вимагається
для  її  функціонування згідно із законодавством (ч. 3  ст.  32.
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        ).
 
Копія  цієї ухвали направляється органу, який здійснив  державну
реєстрацію  юридичної  особи - банкрута,  та  органам  державної
статистики  для виключення юридичної особи з Єдиного  державного
реєстру  підприємств та організацій України.  А  також  власнику
(органу  Уповноваженому  управляти  майном),  органам  державної
податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
 
Отже,  висновок  суду апеляційної інстанції, що  немає  законних
підстав для виключення підприємства позивача із реєстру платника
податку на додану вартість, є обґрунтованим і відповідає  нормам
чинного законодавства.
 
Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з’ясував
матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
 
За  таких  обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду  України  дійшла  до  висновку,  що  Київським  міжобласним
апеляційним   господарським  судом   вірно   застосовані   норми
матеріального  та  процесуального  права  і  тому  підстав   для
скасування   постанови   Київського  міжобласного   апеляційного
господарського суду у даній справі не вбачається.
 
На  підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
-  111-11  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Касаційну    скаргу   Ліквідатора   Відкритого    акціонерного
товариства   “Вільшанський   цукровий   завод”,   с.   Верхівка,
Городищенський район, Черкаська область на постанову  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 06.04.2005р. у
справі № 07/351 залишити без задоволення.
 
2.Постанову  Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 06.04.2005р. у справі № 07/351 залишити без змін.
 
Головуючий    О.В. Яценко
 
Судді         С.С. Бур’янова
 
              Г.А. Кравчук