ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 9/400
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши ТОВ Харчосмакова компанія “Класик”
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 09.03.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 9/400
за позовом ТОВ Харчосмакова компанія “Класик”
до ЗАТ “Кривоозерська харчова фабрика”
Про стягнення 2088000,00 грн.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Новак І.А.,
- відповідача –Рижий В.Ф., Курченко М.І.,
В С Т А Н О В И В:
Харчосмакова компанія “Класик” звернулася до господарського суду
Миколаївської області з позовною заявою до ЗАТ “Кривоозерська
харчосмакова фабрика” про стягнення збитків в розмірі 2.088.000
грн., заподіяних внаслідок невиконання відповідачем умов мирової
угоди від 15.03.2001 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
17.12.2004 у справі № 9/400 (суддя Філінюк І.Г.) позовні вимоги
задоволено. Стягнуто з відповідача 1.153.853 грн. збитків;1700
грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ на користь позивача.
Рішення господарського суду від 17.12.2004 мотивовано наявністю
рішення господарського суду Миколаївської області у справі
№ 6/428 від 18.09.2003 р. за позовом Харчосмакової компанії
“Класик” до ЗАТ “Кривоозерська ХСФ”, яким позовні вимоги
позивача про зобов’язання виконання умов мирової угоди від
15.03.01 р., в частині сумісного використання свердловини,
задоволені в повному обсязі, судовим актом зобов’язано ЗАТ
“Кривоозерська ХСФ” виконати умови мирової угоди від 15.03.2001
р. про сумісне з харчосмаковою компанією “Класик” використання
свердловини, що знаходиться на території ЗАТ “Кривоозерська
ХСФ”, а саме: забезпечити безперешкодний доступ харчосмаковій
компанії “Класик” здійснювати водовикористання із свердловини
для задоволення своїх виробничо-господарських потреб відповідно
встановленому ліміту водовикористання. В задоволені зустрічного
позову про визнання неукладеною мирової угоди від 15.03.01 р. у
позові відмовлено. Зазначене рішення місцевого суду залишено без
змін апеляційною та касаційною інстанціями.
В мотивувальної частині рішення господарського суду
Миколаївської області від 18.09.2003 р. у справі № 6/428
зазначено, що відповідач з 06.08.2002 р. не виконував умови
мирової угоди в частини забезпечення доступу позивача до
водозабору із свердловини, яка розташована у смт.Криве Озеро,
територія ЗАТ “Кривоозерська ХСФ”, вул.Індустріальна,9, за
проектно-технічною документацією № 2297. Вода, якою спільно
користуються сторони, відноситься до категорії мінеральних
столових вод; ліміт водовикористання встановлюється
компетентними державними органами на підставі проектно-технічної
документації свердловини № 2297. Отже факт вчинення 06.08.2002
р. з боку ЗАТ “Кривоозерська харчосмакова фабрика” дії щодо
неможливості використання позивачем свердловини для задоволення
своїх виробничо-господарських потреб, встановлений рішенням
господарського суду у справі № 6/428, є преюдиціальним в
розумінні приписів ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
9.03.2005 року апеляційна скарга ЗАТ “Кривоозерська харчосмакова
фабрика” задоволена. Рішення господарського суду Миколаївської
області від 17.12.2004 р. у справі № 9/4000 скасовано. В позові
Харчосмаковій компанії “Класик” відмовлено на підставі того, що
ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2002
р. у справі № 6/428 заборонено ЗАТ “Кривоозерська харчосмакова
фабрика” перешкоджати ХСК “Класик” в здійсненні водокористування
з свердловини, яка знаходиться на території смт.Криве Озеро.
30.11.2002 р. Постановою Кривоозерського районного відділу
державної виконавчої служби виконавче провадження про примусове
виконання ухвали господарського суду у справі № 6/428 закінчено.
З постанови вбачається, що 29.11.2002 р. було відкрито засувку
трубопроводу і при включені електронасосу свердловини до цеху
ХСК “Класик” надійшла вода по трубопроводу із свердловини ЗАТ
“Кривоозерська харчосмакова фабрика”.
Отже, вважає апеляційна інстанція, перешкоди у водовикористанні
свердловини 29.11.2002 р. були усунені. Доказів того, що у
подальшому ЗАТ “Кривоозерська харчосмакова фабрика” перешкоджала
ХСК “Класик” користуватися свердловиною у матеріалах справи не
міститься. Крім того, апеляційна інстанція вважає, що позивачем
укладено договори з контрагентами на поставку пляшок, а не води.
Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 9.03.2005 року до Вищого
господарського суду України ЗАТ “Кривоозерська ХСК “Класик”
ставить питання про скасування зазначеної постанови, залишення
без змін рішення господарського суду Миколаївської області від
17.12.2004 року у справі № 9/400. Касаційна скарга вмотивована
порушенням апеляційною інстанцією норм процесуального та
матеріального права, а саме: ст.ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, 623
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм процесуального та матеріального
права, повноту дослідження матеріалів справи, Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню: постанова та
рішення апеляційного та місцевого господарських судів
–скасуванню, справа передачі на розгляд до господарського суду
Миколаївської області з таких підстав:
Відповідно до ст.ст. 4 УК УРСР цивільні права та обов’язки
виникають з підстав, передбачених законодавством, а також із дій
осіб, що не передбачені законом, але в силу загальних начал і
змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і
обов’язки.
Як зазначено в статті 6 Цивільного кодексу захист цивільних прав
здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила
право, завданих збитків, обсяг яких визначено статтею 203 цього
кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка була чинною на
момент виникнення спірних правовідносин, позивачу надано право
вимагати від відповідача збитків або не отриманих доходів, які
він одержав би, як би зобов’язання було виконано
відповідачем. Неотримання доходів є такою втратою кредитором
очікуваного додавання (приросту) в майні, яка засновується на
точних даних, що безперечно стверджують можливість отримання ним
грошових сум або інших цінностей, якби зобов’язання було
виконане боржником.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише
за наявністю певних, передбачених законом умов. Об’єктивний бік
цивільного правопорушення утворюють: наявність збитків в
майновий сфері кредитора; протиправна поведінка, виражена в
невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе
зобов’язання, причинний зв’язок між протиправною поведінкою
боржника і збитками. Відсутність хоча б одного з вищеперелічених
елементів, які створюють склад цивільного правопорушення,
звільняє боржника від відповідальності за невиконання або
неналежне виконання ним взятих на себе зобов’язань, оскільки в
цьому випадку його поведінка не може бути кваліфікована як
правопорушення.
Наявність вищеперелічених умов цивільно-правової
відповідальності по справі № 9/400 судами не встановлювалась і
не досліджувалась.
Вирішуючи справу № 9/400 господарськими судами попередніх
інстанцій не з’ясована правова природа відносин, що виникли між
сторонами. Належним чином, в повному обсязі не досліджені
фактичні обставини і матеріали справи, чим порушені вимоги
ст.ст. 4, 5 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 11, 12 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, не досліджені в повному обсязі умови мирової угоди від
15.03.2001 (додаток № 3) на виконання рішення арбітражного суду
Миколаївської області у справі № 6/207 за позовом Харчосмакової
компанії “Класик” і ЗАТ “Кривоозерська харчосмакова фабрика” в
частині порядку сумісного використання свердловини, а саме:
безперешкодний доступ позивача здійснювати використання води із
свердловини для своїх виробничо-господарських потреб.
Не перевірено з якого часу до ХСК “Класик” перейшло право на
водокористування свердловиною, чи перейшла компанія на прямі
взаємовідносини з водокористування з Кривоозерським органом
місцевого самоврядування, як це передбачалось п. 2.2 додатку № 3
до мирової угоди. Чи було затверджено право сумісного
використання свердловини і водокористування Кривоозерським
органом місцевого самоврядування (п. 2.3 додатку № 3 до мирової
угоди).
Не з’ясувано судами термін, з якого було здійснено перешкоди з
боку відповідача щодо водокористування позивачем свердловини. Не
перевірено яким чином здійснювались перешкоди водокористування,
не проаналізовано судами чи виконувались умови мирової угоди з
боку позивача. З судових рішень у справах № 6/207, 6/428,
30/201’3-5941 господарського суду Одеської області,
господарського суду Миколаївської області вбачається, що
компанія “Класик” є власником цеху по виробництву безалкогольних
напоїв з усіма допоміжними виробництвами, приміщеннями,
комунікаціями, під’їздами з 16.03.2001 року, але 24.09.2001 року
вищевказаний “цех” передано харчосмаковою компанією “Класик” в
дар гр.Петруєву В.О. Апеляційна інстанція правову оцінку цим
обставинам не надала.
Правомірність звернення з позовом ХСК “Класик” судами не
досліджувалася, як і фактична наявність збитків, в т.ч. і їх
розмір.
При новому розгляді справи, місцевому господарському суду слід
дослідити фактичні обставини і матеріали справи в повному обсязі
і прийняти відповідне рішення на підставі чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ Харчосмакова компанія “Класик” на постанову
від 09.03.2005 Одеського апеляційного господарського суду у
справі № 9/400 задовольнити частково.
Постанову від 09.03.2005 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 9/400 та рішення господарського суду
Миколаївської області скасувати. Справу передати на розгляд
господарського суду Миколаївської області.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
І.Плюшко